Атаки на Харків і Дніпро: терор заради терору триває

У ніч на 27 березня російські окупаційні війська здійснили черговий акт терору проти цивільного населення України - масштабні, невибіркового характеру, нальоти дронів-камікадзе Shahed-136, на Харків і Дніпро.

Ворог використав для удару по Харкову щонайменше 21 дрона-камікадзе, аналогічна тактика масованого удару здійснювалася і по Дніпру.

З першої половини березня російські окупанти видозмінили тактику нанесення ударів Shahed-136, концентруючи їх по окремо взятих містах, здійснюючи в такий спосіб почергові масовані нальоти: Кропивницький, Запоріжжя, Одеса, Кривий Ріг, Харків, Дніпро... Ця тактика являє собою якусь імітацію килимового бомбардування.

На сьогоднішній день бойова частина Shahed-136 збільшена з 50 до 90 кг, що робить її порівнянною з авіаційною бомбою ОФАБ-250. Наліт на Одесу в ніч на 20 березня містив щонайменше 25 дронів-камікадзе, наліт на Харків - мінімум 21 Shahed-136, або, дивним чином, максимальне завантаження ОФАБ-250 на фронтовому бомбардувальнику Су-34 - 22 авіабомби. Збіг чи цілеспрямоване формування ударних груп дронів, яке можна порівняти з килимовим бомбометанням Су-34?

Очевидно, що нова тактика, яка полягає в каталізації терору і руйнувань, спрямована на те, щоб морально-психологічно тиснути на українців і, як наслідок, усередині суспільства створювалися передумови для тиску на керівництво країни та переговорні процеси.

Нагадаю, що терор це не просто звичайний стан ментальності російських окупантів - це концепція війни російської армії, успадкована від СРСР.

Ще за часів СРСР одним із тактичних і, я б навіть сказав, стратегічних елементів ведення воєн був закладений елемент терору цивільного населення. Іншими словами, цілеспрямоване знищення цивільної інфраструктури та вбивство мирного населення, з метою поширення панічних настроїв серед цивільних, хаотизації внутрішньої соціально-політичної ситуації та морально-психологічного тиску на владу через цивільний сегмент, з примусом до якнайшвидшої капітуляції.

Так само, вкотре порушується питання про забезпечення ешелонованої ППО українських міст, що перебувають під постійними ударами з боку РОВ. Причому, як я неодноразово зазначав, у Одеси і Харкова схожа проблема - малий час реагування мобільних вогневих груп на загрозу. У випадку з Одесою, це вихід дронів-камікадзе одразу на місто з морських рубежів, у випадку Харкова - це мала відстань від кордону з РФ до околиць міста, близько 25 км, які долаються за менш ніж 10 хвилин.

Не меншою проблемою стає і нова тактика РОВ, яка себе проявила в Одесі 20 березня, а саме, вихід на ціль дронів-камікадзе на висотах 2-2,5 км і різке пікірування, що так само роблять роботу мобільних вогневих груп неефективною. У зв'язку з цим ще більшої актуальності набувають ЗСУ типу Gepard і аналоги, а також ЗРК малого радіусу дії, як-от, наприклад, радянські С-125, ЗРК "Стріла-10", "ОСА", які пройшли відповідну модернізацію, і західні варіанти - ЗРК Crotale, Alvis Stormer, L3Harris VAMPIRE та інші.

Батареї ЗРК Crotale і L3Harris VAMPIRE цілком могло б вистачити для прикриття в першому ешелоні таких міст, як Одеса і Харків, у разі масових нальотів Shahed-136 на висотах у межах 2 км. Але в цих питаннях ми повністю залежимо від поставок, як комплексів, так і боєкомплекту до них від наших партнерів.

Крім того, вартість ракети і темпи виробництва у наших партнерів, часом, непорівнянні з темпами виробництва Shahed-136 в Росії, що може призвести до швидкого виснаження таких ешелонів ППО. І це вкотре порушує питання про форсування виробництва вітчизняної ЗРК, з можливістю масштабування виробництва БК, як до неї, так і локалізації виробництва західних аналогів ЗУР.

Джерело