Що таке коаліція охочих: чи дадуть іноземні миротворці вогневу відсіч Росії

У Парижі 27 березня відбудеться саміт Коаліції охочих за участі президента України Володимира Зеленського. Головні теми – підтримка української армії, створення військової моделі задля запобігання майбутнім вторгненням РФ та гарантії безпеки.

Попередня зустріч Коаліції охочих за участі близько 25 світових лідерів відбулася 15 березня в онлайн-форматі. Її ініціатором був прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. На цьому засіданні він виклав плани зі створення західних миротворчих сил чисельністю понад 10 тис. військових для України.

Що таке Коаліція охочих, які цілі переслідує це нове об’єднання і хто з країн входить до цього блоку – читайте на Фактах ICTV.

Що таке Коаліція охочих

Коаліція охочих – це блок країн, які пообіцяли підтримати Україну у війні з Росією, про створення якого оголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер за підсумками саміту 18 світових лідерів у Лондоні, що проходив 2 березня 2025 року.

Ініціатива, оголошена під час Лондонського саміту, спрямована на зміцнення європейської підтримки України в умовах нестабільної політики США і створення основи для міцного мирного врегулювання, щоб покласти край російському вторгненню в Україну і російсько-українській війні загалом.

Сама назва коаліції походить від заяви президента Чехії Петра Павела, який напередодні саміту в Лондоні закликав до створення “широкої коаліції охочих” покласти край російському вторгненню в Україну.

Уже наступного дня в Лондоні, під час саміту за участю 18 світових лідерів, британський прем’єр Стармер охарактеризував зустріч як розгляд “моменту, який буває раз на покоління” для європейської безпеки, заявивши, що настав час для рішучих дій, а не для продовження обговорень.

Цю заяву було зроблено за два дні після гучної зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей Ді Венсом у Білому домі 28 лютого, коли лідери перед камерами посварилися, обмінявшись коментарями на підвищених тонах перед камерами преси.

Уже невдовзі, 11 березня 2025 року, представники служб безпеки з 30 країн зустрілися в Парижі для перемовин щодо створення міжнародних сил безпеки для України, які підтримуватимуть мир у разі набрання чинності угоди про припинення вогню.

15 березня прем’єр Стармер провів віртуальну зустріч із лідерами європейських країн і країн Співдружності, щоб зібрати “коаліцію охочих” для розгляду варіантів створення “сил безпеки”, які будуть розгорнуті на території України для стримування відновлення російських атак на країну в разі укладення угоди про припинення вогню.

У минулому голова британського уряду казав, що йдеться не тільки про “чоботи на землі”, тобто про самих військовослужбовців-миротворців, але й “літаки в повітрі”, які мають допомогти Україні.

Хто входить до Коаліції охочих: список країн

На зустрічі 15 березня прояснився список країн-учасників, які входять до коаліції.

Очолювана на сьогодні Великою Британією і Францією, ініціатива залучила інші країни з ЄС, а також сам блок, залучаючи водночас і інших лідерів, які не входять ні в НАТО, ні в Євросоюз.

Хоч наразі немає чітких заяв про те, хто увійде до коаліції, можна стверджувати, що інтерес до цього об’єднання виявили:

• Франція;
• Велика Британія;
• Естонія;
• Литва;
• Латвія;
• Фінляндія;
• Туреччина;
• Румунія;
• Норвегія;
• Нідерланди;
• Швеція;
• Чехія;
• Іспанія;
• Данія;
• Канада
• та Австралія.

Це не повний перелік країн, які в минулому або заявляли про свої можливості надати миротворчі війська Україні, або, принаймні, допускали такий розвиток подій.

Утім Німеччина, як найбільша економіка Європи, є найважливішою частиною будь-якої об’єднаної відповіді на війну в Україні. Однак після виборів, що відбулися минулого місяця,  а новий ще не сформовано.

Очікується, що новим канцлером Німеччини стане Фрідріх Мерц, партія якого здобула перемогу за підсумками позачергових парламентських виборів у Німеччині.

Шольц раніше відкинув можливість відправки німецьких військ в Україну та чинив опір закликам відправити ракети Taurus.

Мерц, до речі, зайняв жорсткішу позицію, зокрема щодо обіцянки надати ракети, тому поки незрозуміло, чи відрізнятиметься його думка щодо розгортання військ від позиції попередника.

Однією з можливих країн-учасниць є Нова Зеландія, представники якої були присутні на віртуальному саміті, проте поки що публічно не заявляли про готовність надати свої війська Україні.

Окремої уваги заслуговує Італія, яка попри підтримку України, не відправлятиме війська на цьому етапі, про що раніше заявила прем’єр-міністр Джорджія Мелоні.

Італійський уряд опублікував заяву, в якій ідеться про те, що вона “підтвердила, що Італія має намір продовжувати працювати з європейськими та західними партнерами і зі Сполученими Штатами над визначенням надійних та ефективних гарантій безпеки”, однак вона знову заявила, що “національна участь у можливих військових силах на землі не передбачається”.

Важливу роль відіграє Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО. Влада цієї країни на півдні Чорного моря вже раніше виявляла готовність спрямувати в Україну миротворчі війська в разі потреби.

Утім ключову роль відіграють навіть не найбільші армії Альянсу, а Франція та Британія, які мають ядерну зброю, як елемент стратегічного стримування.

Водночас деякі країни, ймовірно, точно не будуть включені до Коаліції охочих. Так, наприклад, Польща входить до числа тих, хто, як очікується, не направить свої війська як миротворців.

Попри те, що Польща має одну з найсильніших армій в Європі і має намір витратити на оборону 4,7% свого ВВП в цьому році, у Варшаві побоюються того, що протяжний кордон з Україною і Білоруссю може надати свої проблеми з безпекою, в разі, якщо Росія зважиться на агресію проти польської держави.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск минулого місяця сказав: “Ми не плануємо відправляти польських солдатів на територію України”. При цьому він допустив, що Польща надасть логістичну та політичну підтримку країнам, які, можливо, захочуть надати миротворчі сили Україні.

Також очевидною є відсутність у коаліції США, які хоч і є найпотужнішою країною в плані армії та ядерного озброєння, однак після приходу в Білий дім Дональда Трампа явно змінили вектор політики щодо безпеки в Європі. Американські найвищі політики, включно з президентом Трампом, раніше говорили про те, що європейці повинні самостійно піклуватися про свій континент, без участі США.

Мінлива політика Сполучених Штатів, почасти, і стала причиною створення Коаліції охочих.

Як Коаліція охочих може допомогти Україні

Після віртуального саміту стало зрозуміло, що на даному етапі лідери домовилися про готовність надати 10 тис. військових, які здійснюватимуть миротворчу місію в разі припинення вогню в Україні.

Крім того, два мінних тральщики, які торік були передані зі складу Королівського флоту до складу українського флоту, також наразі беруть участь у навчаннях і готові до відправлення в Чорне море в разі припинення вогню. Під час війни вони не могли увійти туди, оскільки протока Босфор була закрита.

Як пише The Sunday Times, високопоставлені британські урядові джерела говорять про те, що прем’єр-міністр Стармер заручився підтримкою “значно більшої кількості” країн, які спочатку запропонували надати сухопутні війська, хоча основну частину сил, найімовірніше, нададуть Велика Британія і Франція.

– Усе вже досить просунулося, – сказало високопоставлене джерело в уряді Британії, відмовившись повідомити конкретніші деталі про те, хто і що надасть, оскільки це може “допомогти Росії”.

Але джерело додало: “Це будуть значні сили, значна кількість країн надасть війська, а ще більша кількість країн зробить свій внесок іншими способами”.

Військове джерело видання сказало, що чисельність остаточного контингенту буде “значно більшою за 10 тис. осіб”. Хоча ці дані поки що не підтверджені. Утім, з огляду на те, що близько 35 країн погодилися надати зброю, матеріально-технічну та розвідувальну підтримку місії, такий результат імовірний.

Очікується, що рішучі дії європейських країн зможуть охолодити запал російського диктатора, який відправляє свої війська для окупації українських територій.

Чи можуть миротворці Коаліції охочих дати вогневу відсіч РФ

Разом з тим, є і питання щодо дієвості та ефективності Коаліції охочих. Зокрема, в разі якщо російський диктатор Володимир Путін не дотримається режиму припинення вогню і почне бити вже не по українським військам, а по миротворчому контингенту країн, які входять в НАТО. Наразі відповіді на те, як тоді будуть діяти європейські країни – немає.

Це і є однією з тих причин, чому європейці так хочуть залучити Сполучені Штати до гарантій безпеки для України, що могло б надати додаткових важелів впливу на Кремль.

Як пише Sky News, це наразі залишається проблемою для прем’єр-міністра Британії, оскільки урядові британські джерела кажуть про те, що обсяг і повноваження будь-яких потенційних миротворчих сил визначаються тим, який захист можуть забезпечити США.

Втім деякі оглядачі та європейські чиновники вважають, що навіть такі американські гарантії безпеки не стримають Росію.

Друге питання, яке оминає Кір Стармер, коли каже про створення коаліції охочих, це те, які на практиці будуть дії миротворчої операції.

Наразі британські війська, як і війська будь-якої країни НАТО, не можуть безпосередньо вступати в бойові дії з Росією через побоювання спровокувати набагато більший конфлікт.

Якщо не для цього, то для чого вони потрібні – питання, яке неодноразово ставили експерти, такі як колишній радник з питань національної безпеки Британії Пітер Рікеттс.

Підсумовуючи, наразі досі залишаються питання щодо того, які саме будуть повноваження Коаліції охочих та миротворців, а також те, наскільки це все буде ефективно, якщо такі повноваження так і не з’являться.

Плани Коаліція бажаючих щодо України

Після вчорашньої селекторної наради 29 лідерів Стармер оголосив, що військові чиновники з усього світу зустрінуться в Лондоні цього тижня, оскільки плани зі створення багатонаціональних миротворчих сил переходять в “оперативну фазу”.

У четвер Джон Хілі, британський міністр оборони, зустрінеться з воєначальниками в Постійному об’єднаному штабі – штаб-квартирі трьох британських служб у Нортвуді, на північному заході Лондона, де планують і контролюють усі закордонні військові операції.

Високопоставлений чиновник назвав швидкість створення миротворчих сил “безпрецедентною” і сказав, що це свідчить про те, що англо-французькі відносини перебувають на найвищому рівні з часів спільної військової інтервенції двох країн до Лівії в 2011 році.

На пресконференції на Даунінг-стріт Стармер заявив, що “світові терміново потрібні дії” і що під час зустрічі, в якій узяли участь президент Франції Еммануель Макрон і голова України Володимир Зеленський, були взяті “нові зобов’язання” щодо підтримання миру і посилення санкцій проти Росії.

Відкинувши підхід Путіна “так, але” до запропонованого Києвом припинення вогню, прем’єр-міністр Стармер заявив, що російському президенту доведеться вести переговори “рано чи пізно”.

– Рано чи пізно Путіну доведеться сісти за стіл переговорів. Так що зараз якраз такий момент. Нехай замовкнуть гармати, нехай раз і назавжди припиняться варварські напади на Україну, і погодьтеся на припинення вогню просто зараз, – заявив прем’єр Британії.

Він додав, що зараз “саме час почати обговорення механізму управління і контролю за повним припиненням вогню і погодитися на серйозні переговори”, які будуть спрямовані “не просто на паузу, а на міцний мир”, підкріплений “надійними заходами безпеки за допомогою нашої коаліції охочих”.

Відповідаючи на запитання про те, які дії можуть вжити миротворчі сили, він сказав, що це буде предметом обговорення між головнокомандувачами збройних сил у четвер.

– Є різні можливості у різних країн, але це оперативні обговорення, які ведуться у зв’язку з тим, що зможе надати ця коаліція охочих, – додав Стармер.

При цьому в Кремлі досі чинять опір пропозиції щодо розміщення миротворчого європейського контингенту в Україні.