/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2Fdb9b4cf6932145abdf2ed75abc32bf4b.jpg)
Коли вітер рятує життя: як вітропарки запобігають браконьєрству в Карпатах
На закарпатських схилах, де ще донедавна лунали постріли браконьєрів, сьогодні повертаються косулі та олені. Поява вітропарків змінила не лише енергетику регіону, а й правила виживання дикої природи.Карпати - один із ключових осередків біорізноманіття в Україні. Проте довгі роки ці гори потерпали від браконьєрства. Через віддаленість, погані дороги й відсутність постійного нагляду дикі ліси ставали пасткою для тварин. Ситуація почала змінюватися з появою вітропарків - і ця зміна має очевидний позитив для довкілля.Будівництво вітроелектростанцій у Карпатах - це енергія та інвестиції. Разом із турбінами в гори приходять дороги, камери спостереження, контрольні точки. У місцях, де колись не було ні душі, тепер з'являється постійний рух людей і техніки.Микола Герасименко, засновник і керівник групи компаній MCL Group, підкреслює маловідому, але важливу функцію сучасних турбін - відеоспостереження. "Камери на гондолах вітрових установок мають великий огляд і встановлені високо в горах. Хоча їх головна мета - охорона майна, на практиці вони стали ефективним інструментом у боротьбі з браконьєрством", - розповідає він.Після завершення будівництва вітропарки зазвичай залишаються без постійної охорони. Але система відеонагляду працює цілодобово. За словами Герасименка, вона вже ефективно використовується, зокрема у Нижньоворітській громаді Закарпаття, де триває будівництво першої вітроелектростанції в регіоні. "Якщо оператор чи охоронна компанія бачать підозрілу активність - реагування відбувається дуже швидко. Таким чином енергетичні об'єкти фактично стають "очима", які допомагають охороняти природу", - додає він.Зменшення кількості випадків браконьєрства вплинуло і на фауну. У горах все частіше фіксують появу тварин, які раніше зустрічалися рідко. Держагентство лісових ресурсів повідомляє: за останні три роки в Закарпатті кількість копитних зросла на 15-20%. Як не дивно, збільшення популяції диких тварин стали фіксувати поблизу місць встановлення вітроелектростанцій.Особливо швидко реагують косулі - дуже полохливі тварини, які зникають навіть через незначний шум. Їхня присутність свідчить про безпечність навколишньої території. "Ми бачимо більше слідів тварин, і це не випадковість. Їм стало безпечніше. Браконьєри більше не гуляють тут, як удома", - каже місцевий лісничий Михайло."Інтеграція сучасних технологій в енергетиці має ще один важливий ефект - екологічний. Камери на турбінах захищають інфраструктуру та допомагають зберігати дику природу Карпат, підвищуючи рівень контролю над важкодоступними ділянками гір", - зазначає Микола Герасименко.Крім збереження природи, громади, де розміщуються вітропарки, отримують і фінансові переваги. Місцеві бюджети поповнюються завдяки податкам та соціальним програмам від енергетичних компаній.Україна не єдина країна, де вітрова енергетика працює на користь довкілля. У багатьох країнах це вже стало нормою:• Данія: понад 40% електроенергії виробляється з вітру (дані Danish Energy Agency, 2023). Частину турбін встановлюють біля заповідників, дотримуючись принципу "нульового впливу".• Німеччина: діє понад 30 тисяч вітротурбін, у тому числі в національних парках. Дослідження Федерального агентства з охорони довкілля (UBA, 2022) показало: при дотриманні буферних зон вплив на тварин мінімальний.• США: в Каліфорнії, Техасі та Колорадо створено ековітропарки з буферними зонами, де заборонене полювання. Там ведеться моніторинг дикої природи за допомогою камер і сенсорів (джерело: NREL, 2023).Це підхід називається "compatible land use" - коли земля використовується одночасно і для енергії, і для збереження природи.Сучасна вітроенергетика - це більше, ніж просто енергія. Це приклад того, як технології можуть працювати на користь довкілля. При правильному підході - з урахуванням потреб природи й громади - вітропарки стають союзником, а не ворогом дикої природи.
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала