Названо регіони та ключові завдання: нові деталі розміщення миротворців в Україні

Стали відомі нові деталі потенційного розміщення миротворчих сил союзників на території України та чи будуть вони воювати з РФ у разі порушення миру.

Про що йдеться у матеріалі:

Останнім часом активізувалися міжнародні обговорення щодо можливого розміщення миротворчих сил в Україні для забезпечення дотримання режиму припинення вогню та гарантування безпеки в регіоні. Зокрема, Франція та Велика Британія розглядають варіанти відправки своїх військових контингентів у рамках такої місії. Президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер обговорюють цю ініціативу, яка передбачає розміщення миротворців як гарантії безпеки для України у випадку домовленостей про припинення вогню з Росією. ​Водночас, у Європі існує певний скептицизм щодо можливості розгортання миротворчої місії в Україні без залучення Сполучених Штатів.

Главред зібрав нові деталі щодо розміщення миротворців в Україні

Де будуть розміщуватись миротворці в Україні

Франція розглядає можливість розміщення миротворчих сил у центральній Україні, зокрема вздовж Дніпра. Про це повідомляє The Associated Press, посилаючись на високопосадовця, який бере участь у закритих обговореннях, передає ТСН.

За даними джерела, Париж наполягає, що війська "коаліції охочих" мають діяти в тилових районах, подалі від лінії фронту. Водночас не виключаються альтернативні варіанти, зокрема розміщення контингенту на заході України або в сусідніх країнах.

Представники Великої Британії зазначають, що чисельність європейських миротворців може коливатися від 10 000 до 30 000 військових.

Про що домовились на саміті "Коаліції охочих"

Президент Франції Еммануель Макрон за підсумками саміту "Коаліції охочих" у Парижі 27 березня представив концепцію так званих "сил заспокоєння", які не будуть розміщені безпосередньо на лінії розмежування. Як повідомляє Sky News, цей термін суттєво відрізняється від поняття "миротворчих" сил, про які раніше йшла мова.

Макрон пояснив, що ці сили все ще перебувають на етапі планування, і їхнє завдання не буде аналогічним традиційним миротворчим місіям. Він підкреслив, що кілька країн готові долучитися до формування цих підрозділів, однак вони розміщуватимуться у "стратегічних районах", а не на лінії фронту.

"Ми проведемо дискусії між нашими військовими лідерами, щоб визначити місця дислокації, кількість сил, які будуть розгорнуті для того, щоб вони були надійними, і їхні можливості. Нічого не виключено, що морські, сухопутні і військово-повітряні сили, ці сили запевнення... не повинні замінити миротворчі сили на лінії зіткнення або сильну і надійну українську армію", - сказав він.

Французький лідер також наголосив, що рішення про розгортання таких сил ухвалюватимуть союзники України, а не Росія. За його словами, у рамках "франко-британської" ініціативи ці війська повинні виконувати роль "стримувального фактору" після укладення потенційної мирної угоди між Україною та Росією.

"Це були б сили з кількох держав, оскільки немає одностайності з цього приводу (...), присутні в заздалегідь визначених стратегічних місцях з українцями та мали б стримуючий ефект проти потенційної російської агресії", - пояснив президент Франції.

Яка роль миротворців у разі нового нападу РФ

Ідея миротворчої місії, яку ініціюють Франція та Велика Британія, не передбачає розгортання безпосередньо на лінії зіткнення. Там за дотриманням режиму припинення вогню, ймовірно, стежитиме окремий контингент під егідою ООН.

Президент Франції Еммануель Макрон під час пресконференції в Парижі з Президентом України Володимиром Зеленським підтвердив, що пропозиція Франції та Британії стосується контингенту reassurance – тобто сил, які забезпечуватимуть гарантії безпеки, передає Укрінформ.

"Коли ми говоримо про контингент reassurance, не йдеться про лінію фронту, бо вона буде проведена за результатами мирних переговорів двох протиборчих сторін (Росії і України, - ред.) Як тільки буде встановлено тимчасове припинення вогню, ми повинні розуміти, який саме механізм буде діяти для моніторингу режиму припинення вогню. Ми обговоримо це завтра в рамках нашої дискусії, можливо, з ООН, який буде цей контингент на лінії фронту", - сказав Макрон.

За його словами, миротворчі підрозділи будуть розміщені на українських національних базах у стратегічних місцях, але не на лінії фронту. Вони виконуватимуть роль стримування, забезпечуватимуть логістику та навчання українських військових.

"І це сигнал, що якщо буде нова атака проти України, то будуть атаковані не лише ЗСУ, а також ці сили - наш розгорнутий контингент. А коли наш контингент опиняється в такій ситуації прямого конфлікту, він отримує вказівки безпосередньо від генштабів своїх країн. І тому ми чітко тоді будемо діяти. Ми не будемо зараз на фронті, але ми будемо гарантами стояти на українській землі", – додав він.

Макрон підкреслив, що це пацифістська ініціатива, а загроза нової ескалації може виходити лише від Росії.

Він додав, що план базується на франко-британському концепті, який розроблявся на рівні генеральних штабів. У рамках цього документа будуть узгоджені зобов’язання, які стануть основою для подальших переговорів між Україною та європейськими партнерами.

Чи будуть миротворці воювати з росіянами

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що європейські військові в межах потенційної миротворчої місії в Україні не перебуватимуть на лінії фронту та не братимуть участі в бойових діях проти Росії.

За його словами, європейські сили дислокуватимуться у мирних районах та забезпечуватимуть контроль за ситуацією, не залучаючись до безпосередніх бойових дій.

"Вони не воюватимуть проти російських сил. Вони будуть стримувати російські сили від потенційних атак. Наявність стратегічних баз буде ознакою підтримки України з боку європейських партнерів та інших союзників", — пояснив президент Франції.

Крім того, Макрон зазначив, що європейські інструктори навчатимуть українських військових безпосередньо в Україні та підтримуватимуть комунікацію у разі нової агресії.

Він також підкреслив, що миротворча місія стане важливим інструментом у переговорах як для європейських країн, так і для України.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що жодна країна не повинна бути втягнута у війну. За його словами, європейський контингент відіграватиме важливу роль у контролі за безпековою ситуацією.

"Контингент — це бойовий склад, але він потрібен передусім для того, щоб моніторити ситуацію та проводити спільні тренування, а також, щоб унеможливити будь-які бажання росії повернутися з новою хвилею агресії", — пояснив український президент.

Водночас він зазначив, що поки що зарано говорити про можливість патрулювання миротворцями повітряного та морського простору.

Яка умова відправлення миротворців до України

Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Le Figaro зазначив, що деякі європейські країни не мають можливості розмістити свої контингенти в Україні, тоді як інші готові це зробити за умови отримання гарантій безпеки від США.

"Звичайно, ми будемо говорити про контингенти. Нам потрібно визначити наші потреби, з'ясувати, хто готовий надіслати війська, які війська, скільки військ і де їх розмістити. Скільки країн реально готові це зробити? Це складна і важлива тема", - пояснив глава держави.

Він також підкреслив, що Україна прагне використання заморожених активів Росії для зміцнення Збройних Сил, адже сильна армія є ключовою гарантією безпеки. Крім того, Зеленський наголосив на необхідності засобів протиповітряної оборони.

"У американців вони є. Ми обговорювали це з Дональдом Трампом. Але якщо американці не нададуть нам цю систему, нам доведеться працювати з європейцями, щоб побачити, які подібні засоби вони можуть надати нам, щоб ми могли повністю закрити своє небо", - додав він.

Що вимагає Україна від миротворчих військ союзників

Заступник голови Офісу президента Ігор Жовква в інтерв’ю, яке цитує "Європейська правда", заявив, що Україна очікує від європейських країн реальної військової підтримки в межах потенційної місії, а не просто символічної присутності миротворців.

За його словами, Києву не потрібні "блакитні шоломи" чи неозброєні спостерігачі, але водночас Україна не розглядає європейські війська як силу, що воюватиме з Росією. Жовква наголосив, що міжнародні контингенти не будуть розміщені на лінії фронту, а Київ покладатиметься передусім на власні збройні сили.

Водночас він зазначив, що Європа має продемонструвати потужну присутність в Україні, надавши військових, здатних реагувати на різні загрози, зокрема ракетні атаки та удари безпілотників.

"Якщо європейські країни серйозно налаштовані зробити свій внесок, вони повинні бути справді серйозними", – каже Жовква.

Жовква підкреслив, що справа не лише в кількості військових, а й у їхній готовності оборонятися, бути оснащеними та усвідомлювати роль України як невід’ємної частини європейської безпеки. Він також припустив, що європейські сили могли б допомогти захистити кордон з Білоруссю, що дозволило б Україні перекинути власні війська до більш загрозливих регіонів.

"Нам не потрібна міжнародна присутність десь у Львові", – зауважив заступник глави ОП.

Чому в Європі відступились від ідеї миротворців в Україні та що пропонують натомість

Європа відходить від ідеї відправки миротворців в Україну, зосередившись на альтернативних механізмах безпеки. Як повідомляє Reuters із посиланням на анонімних високопосадовців, рішення викликане політичними й логістичними труднощами, а також потенційним опором з боку Росії та США.

Франція, яка спільно з Великою Британією працює над безпековими ініціативами, у четвер прийматиме лідерів і делегації з близько 30 країн "коаліції охочих", щоб обговорити можливі варіанти підтримки України.

Попри те, що Париж і Лондон протягом останніх тижнів розглядали можливість розміщення тисяч військових для підтримки потенційного припинення вогню, дипломати визнають, що цей сценарій стає дедалі менш імовірним.

"Вони роблять крок назад від наземних військ і намагаються переорієнтувати те, що вони робили, на щось більш розумне", - сказав неназваний європейський дипломат.

Один із європейських дипломатів зауважив, що раніше, коли позиції України були сильнішими, введення міжнародного контингенту виглядало перспективним. Однак нинішня ситуація на фронті та позиція адміністрації США роблять цей варіант малоймовірним.

"Гарантії безпеки - це своєрідний міжконтинентальний сніданок "шведський стіл", в якому є 1000 страв. Зрештою, все залежатиме від того, наскільки щирим буде припинення вогню, і я не налаштований оптимістично", - сказав один високопоставлений європейський чиновник.

Якщо ЄС не направить значний контингент до України, він все ж може підтримати окремі військові формування в межах гіпотетичної мирної угоди, можливо, за участі ООН.

Дипломати також припускають, що Європа може посилити військову присутність у сусідніх країнах, таких як Румунія, зміцнивши сили НАТО у Східній Європі в рамках ініціативи Enhanced Forward Presence (EFP).

Вам також можуть бути цікавими новини: