"Смотрящий" за Києвом та топкорупціонер: хто такий Денис Комарницький і чому про нього говорять

Комарницький – бізнесмен та ексдепутат Київської міськради. Деталі біографії топкорупціонера, про його кримінальні справи та втечу з України, читайте на 24 Каналі.

Хто такий Денис Комарницький

Денис Комарницький народився 20 січня 1978 року. Він уродженець Києва.

Навчався у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка спочатку на історичному, а згодом на правничому факультетах.

Ще за студентських років був консультантом-організатором Київської міської організації Народно-демократичної партії Валерія Пустовойтенка.

Пізніше впродовж чотирьох років працював у ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник" юристом-консультантом, а потім – виконавчим директором.

У 2005 році Комарницький став співзасновником і бенефіціаром акціонерного товариства "Всеукраїнський науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування".

У депутатство пішов у 2006. Тоді його обрали депутатом Київської міської ради 5 скликання від "Блоку Леоніда Черновецького". Також він очолював Християнсько-ліберальну партію та її київську міську організацію.

Також Комарницький невдало намагався прорватися до ВРУ від Блоку народно-демократичних партій.

У 2008 році він знову був обраний депутатом Київської міськради 6 скликання від партії Черновецького. Тоді ж став членом постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, а також головою фракції.

Комарницький має дружину, двох синів та доньку. Де наразі перебуває його сім'я невідомо, вона веде непублічне життя.

Що відомо про справи проти Комарницького

Кримінальні справи тягнуться за Комарницьким ще з 2011 року. Перша із них була порушена за фактом розбійного нападу.

Слідство встановило, що Комарницький та зять Черновецького В'ячеслав Супруненко скоїли напад на адвоката.

Вони відібрали у нього валізу, а у ній були 20 тисяч доларів і рішення суду Харківщини про арешт нерухомого майна АТЗТ "Книжка".

Ймовірно, Комарницький конфліктував з клієнтом постраждалого адвоката у справі про приватизацію цього підприємства, а рішення суду стало на заваді його планам привласнити "Книжку".

Зрештою суд визнав Комарницького винним у цій справі.

У 2017 році він став фігурантом ще кількох справ.

Про першу із них дізнавалися журналісти "Bihus.info". Вони встановили, що Комарницький домовився з менеджеркою міністра-втікача доходів і зборів України часів Януковича Олександра Клименка зняти арешт та потім продати низку об'єктів у Конча-Заспі.

Інша справа – реконструкція Подільсько-Воскресенського мостового переходу у Києві. Тендер на 6 мільярдів гривень виграла пов'язана із Комарницьким фірми "Еко-буд-трейд".

У 2021 році кошторисна вартість цього проєкту зросла з 11,251 до 19,922 мільярда гривень.

"Смотрящим" за Києвом Комарницького почали називати у 2019 році. Його "попередником" був проросійський політик та депутат Вадим Столар. Ці люди керували сферами будівництва та комунального господарства столиці.

У 2020 році "Bihus.info" дійшло висновку, що фірми, пов'язані з Комарницьким, регулярно вигравали мільярдні будівельні тендери, оголошені владою Києва.

А у 2021 – виявилося, що він та скандальний нардеп Микола Тищенко начебто мали спільні бізнес-інтереси у Києві.

Операція "Чисте місто"

Уже на початку лютого 2025 року НАБУ і САП провело спецоперацію "Чисте місто". Їм вдалося встановити механізм заволодіння землею столичної громади під забудову.

Було викрито загалом 10 підозрюваних, 7 – затримано. Серед фігурантів:

• ексдепутат КМР, керівник злочинної організації;
• заступник голови Київської міської державної адміністрації;
• голова та член постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, чинні депутати КМР;
• перший заступник та заступник директора комунальних підприємств;
• четверо інших осіб.

Окрім Комарницького, за даними ЗМІ, до справи був залучений ексзаступник голови КМДА Петро Оленич та депутати Київської міськради Михайло Терентьєв і Олена Марченко.

Вони працювали за так званою "туалетною схемою".

"Учасники злочинної організації знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, яких на цих ділянках ніколи не існувало. Надалі подавали до міськради заяви про надання їм права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд, що дозволяло уникати торгів", – писали у НАБУ.

За свою діяльність підозрювані отримували неправомірну вигоду у вигляді коштів та об'єктів нерухомості.

Керівник злочинної організації мав значний вплив на процеси всередині КМР та КМДА, зокрема, на дії посадовців, призначення на високі посади лояльних осіб, звільнення підконтрольних службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації тощо.

Загалом у 2023 – 2024 роках у громади Києва вкради землю у центрі міста вартістю 11,6 мільйона гривень. Водночас вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками вартістю 83,7 мільйона гривень.

"Крім того, викрито спробу через погрози та штучні перешкоди змусити приватне підприємство припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень в одному з районів столиці з метою заволодіння для подальшої забудови земельної ділянки цього підприємства", – йдеться у заяві НАБУ.

До слова, заступник голови Київської міської держадміністрації Петра Оленича мав би перебувати під вартою до 6 квітня, але пізніше він вийшов під заставу у розмірі 15 мільйонів гривень.

Посадовця звільнили з КМДА на початку березня. Доля інших фігурантів, як запевнив мер Києва Кличко, така сама.

Як Комарницький втік за кордон

НАБУ вдалося провести у Комарницького та інших підозрюваних у справі десятки обшуків. Тоді головний фігурант ще перебував в Україні, але уже намагався втекти.

Після цього його оголосили в розшук.

А у березні Комарницького "знайшли" журналісти – у Відні.

За даними "Української правди", він спочатку переховувався на Київщині, а 16 лютого – незаконно перетнув кордон і опинився у Румунії. Звідти уже перебрався до Австрії.

Для втечі корупціонера з України використали авто, яким перевозять полеглих воїнів. Шлях пролягав через Закарпаття, де діє своя "схема Прикриття", – через Хуст, у напрямку Міжгір’я та далі до кордону.

Комарницькому допоміг його друг Юрій Довгаленко, який представився на Закарпатті працівником СБУ й показав посвідчення гласного позаштатного оперативника.

Потім утікач пересів у Toyota Land Cruiser 200, яка випереджала машину із позначкою "200" на 30 кілометрів і перевіряла ситуацію на блокпостах.

Сам Комарницький не був радий, що його знайшли у Відні, і навіть звинуватив журналіста у шпигунстві. А справу проти себе назвав "політичним переслідуванням".

Сьогодні я заскочив вас під час стеження за будинком моєї дружини і змусив записати номер мого телефону. Справа, яку ви хочете обговорювати, є політичною і використовується для політичного тиску для мене, як на адвоката, і думаю, що вам це відомо. Попередні публікації ЗМІ мали відверто маніпулятивний характер,
– заявив Комарницький.