«Смотрящий» за Києвом та топкорупціонер: хто такий Комарницький, який втік за кордон

Депутат двох скликань Київської міськради та бізнесмен Денис Комарницький, якого називають «смотрящим» за Києвом, опинився в епіцентрі чергового гучного скандалу. Він є підозрюваним у справі про земельні махінації у столиці й перебуває в розшуку. «Главком» зібрав все, що відомо про справу Дениса Комарницького і де він може перебувати зараз. 

Хто такий Денис Комарницький

Денис Комарницький народився 20 січня 1978 року в Києві.  У 2000 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «історик». Після навчання близько двох років працював консультантом-організатором Київської міської організації Народно-демократичної партії Валерія Пустовойтенка.

З 2002 року працював у юридичній фірмі «Правозахисник», спочатку юристом консультантом, а згодом виконавчим директором.  

У 2003 році здобув другу вищу освіту за спеціальністю «право» у тому ж національному університеті.

Вже у 2005 році став співзасновником і бенефіціаром акціонерного товариства «Всеукраїнський науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування» та заснував і очолив фірму «Центр розвитку економіки і права».

У 2006 році був обраний депутатом Київської міської ради п'ятого скликання від Блоку Леоніда Черновецького. У 2008 році обраний депутатом Київської міської ради шостого скликання від Блоку Леоніда Черновецького. Член постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Був головою однойменної фракції. Окрім цього був головою Християнсько-ліберальної партії та її київської міської організації, попереднім лідером політсили був Леонід Черновецький.

Скандали, пов'язані з Комарницьким

У 2011 році проти Комарницького було порушено кримінальну справу за фактом розбійного нападу. За даними слідства, він та зять Черновецького В’ячеслав Супруненко напали на адвоката Івана Гранцева, відібравши у нього валізу з $20 тис. і рішенням Золочівського районного суду Харківської області, яким було накладено арешт на нерухоме майно АТЗТ «Книга» (раніше книжкова фабрика «Жовтень»), яку Комарницький та Супруненко хотіли «віджати» у власників. 

За версією слідства, Комарницький перебував у конфлікті з клієнтом адвоката щодо приватизації майна вказаного підприємства, а зазначене рішення суду перешкоджало реалізації його планів щодо реєстрації права власності на майно підприємства.  8 квітня 2011 року Денис Комарницький був затриманий по цій справі і отримав підозру. 11 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва визначив Денису Комарницькому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Але вже 14 травня 2011 року Генеральна прокуратура України звільнила Комарницького під підписку про невиїзд. В грудні 2012 року Шевченківський районний суд Києва засудив депутата Київської міської ради Дениса Комарницького до двох років умовно.

У 2017 році, за даними журналістів Bihus.info, Комарницький домовився з менеджеркою біглого ексміністра часів Януковича Олександра Клименка щодо виведення з-під арешту і подальшого продажу ряду об’єктів у Конча-Заспі.

У тому ж році прізвище Комарницького фігурувало у контексті реконструкції Подільсько-Воскресенського мостового переходу у Києві, ремонт якого віддали пов’язаній із ним фірмі «Еко-буд-трейд». Сума тендеру становила 6 млрд грн. Кошторисна вартість проєкту будівництва у 2021 році зросла з 11,251 млрд грн до 19,922 млрд грн.

У 2019-му ЗМІ почали називати Комарницького «смотрящим» за Києвом від Офісу президента, на цій «посаді» він замінив Вадима Столара, який був «смотрящим» за попередньої влади. У 2020 році розслідувачі Bihus.info з’ясували, що фірми, пов’язані з Комарницьким регулярно вигравали мільярдні тендери на будівництво від влади Києва.

Ще через рік журналісти пов’язували Комарницького із нардепом Миколою Тищенком, з яким він нібито мав спільні бізнес-інтереси у столиці. Зокрема компанія сестри Тищенка вигравала тендер на будівництво розв’язки на лівому березі Києва вартістю у 16 млн грн, «замовлений» Комарницький ще у 2018 році.

Операція «Чисте місто», втеча за кордон

6 лютого Національне антикорупційне бюро заявило про викриття злочинної організації, причетної до земельної корупції у Київській міській раді та КМДА. Результатом слідчих дій у межах операції «Чисте місто» стало оголошення підозри десятьом особам. У лютому 2025 року Комарницький та учасники групи отримали підозри як члени організованого злочинного угрупування, серед них:

• заступник Віталія Кличка Петро Оленич, який курує ключові земельні департаменти столиці;
• голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв;
• депутатка земельної комісії Олена Марченко;
• заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта;
• заступник директора КП «Спецжитлофонд» Юрій Леонов.

Серед підозрюваних також був і ексдепутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого правоохоронці називають керівником злочинної організації. 10 лютого НАБУ оголосило Комарницького у розшук.

Члени злочинної організації використовували так звану «туалетну схему», яка передбачала пошук привабливих земельних ділянок та реєстрацію на підконтрольних осіб права власності на споруди, яких у багатьох випадках на цих ділянках ніколи не існувало. Це дозволяло отримувати першочергове право власності на землю під цими спорудами-привидами. 

За даними бюро, злочинна організація протягом 2023-2024 років вивела з власності територіальної громади Києва землю в центрі міста вартістю 11,6 млн грн. НАБУ провело десятки обшуків у рамках справи. Зокрема, як писали у ЗМІ, й у самого Комарницького.

За інформацією розслідування, на момент проведення обшуків Комарницький перебував в Україні. Він намагався втекти за кордон, після чого його оголосили в розшук. Однак у березні УП повідомило, що Комарницького вдалося знайти вже за кордоном. Журналісти оприлюднили сюжет, в якому розкрили подробиці справи про незаконне переправлення Комарницького через державний кордон, вони знайшли його у Відні. Перед цим Комарницький з Київщини дістався Закарпаття, а потім перетнув румуно-український кордон, офіційно не перетнувши кордон жодної з країн.

За даними УП, до кордону підозрюваного супроводжувало прикриття у вигляді авто із написом «200» (зазвичай транспортом із таким маркуванням перевозять військових, загиблих на війні). За даними ЗМІ, у втечі Комарницького брали участь чотири людини з посвідченнями СБУ, два співробітники Управління стратегічних розслідувань Закарпатської області та один тамтешній депутат. Тим часом СБУ заявила, що люди, які мали відповідні посвідчення, на момент протиправних дій не мали відношення до СБУ. Нібито їх було позбавлено статусу позаштатних працівників за тиждень до втечі Комарницького.

Загалом у справі про земельну корупцію десятеро людей отримали підозру. Семеро із них затримані. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи підозрюваним у земельній корупції столичним посадовцям.

Зокрема, заступника голови Київської міської держадміністрації Петра Оленича суд відправив під варту на два місяці – до 6 квітня, із можливістю внесення 15 млн грн застави, згодом він вийшов із СІЗО під заставу. Його звільнили з КМДА на початку березня. Крім того, мер Києва Віталій Кличко оголосив про звільнення низки посадовців КМДА, які фігурують у«земельній справі». 

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко прокоментував звільнення топчиновників Київської міської державної адміністрації, ініційовані мером Києва Віталієм Кличком після скандалу з корупцією, зокрема у земельній сфері столиці. Ткаченко подякував Кличку, що той дослухався до звернення, і зауважив, що очищення влади у Києві відбувається лише після значного суспільного розголосу.