Українські біженці можуть залишитися за кордоном назавжди — The Economist назвав причину

Згідно з нещодавнім дослідженням українського Центру економічної стратегії (CES), лише 43% біженців-українців у всьому світі планують повернутися додому порівняно з показником у 74% двома роками раніше.

Видання The Economist припускає, що українські біженці можуть залишитися на чужині назавжди.

Журналісти зауважують, що для багатьох українських біженців важливо не лише те, коли закінчиться війна, але й те, як саме вона закінчиться.

Зростання перспективи припинення вогню без членства України в НАТО чи ЄС разом із продовженням російської окупації п’ятої частини країни не викликає особливої ​​довіри.

Багато українців побоюються, що Росія незабаром знову нападе.

Раніше демографи припускали, що українські жінки, які становлять основну частину біженців від війни, після її закінчення повернуться додому.

Сьогодні вірогідніше, що припинення воєнного стану призведе до виїзду з країни ще більшої кількості українців, особливо чоловіків призовного віку, яким зараз заборонено виїзд.

Дослідження CES говорить, що понад 500 000 чоловіків можуть виїхати.

Оскільки це було б катастрофою для українського ринку праці та для здатності країни захищатися, Україна вагатиметься пом’якшувати обмеження на виїзд за кордон чоловікам, вважає The Economist.

Польща.

Українці в Європі пускають коріння.

Наприклад, у Польщі частка біженців, більшість з яких жінки, які працюють або активно шукають роботу, перевищила 67%.

Уряд планує дозволити біженцям обмінювати тимчасовий захист на дозвіл на проживання терміном на три роки.

Українці вносять набагато більше в економіку Польщі як працівники та платники податків, ніж вони коштують як отримувачі гуманітарної допомоги.

Німеччина.

Однак у більшості країн ЄС картина песимістичніша.

В Німеччині рівень зайнятості серед українських біженців становив лише 43% на кінець 2024 року.

В Італії та Іспанії ця частка ще нижча, хоча майже скрізь вона зростає.

В Німеччині біженці вважають відсутність догляду за дітьми найбільшою перешкодою.

Проте інші звинувачують у цьому щедрі державні пільги.

З майже 1,2 мільйона українських біженців у Німеччині понад 700 000 отримують соціальну допомогу в розмірі 563 євро (607 доларів) на місяць.

Християнсько-демократичні політики запропонували скоротити виплати, щоб підштовхнути біженців до пошуків роботи.

Теоретично ринок праці в Європі повністю відкритий для українців,.

На практиці біженцям важко знайти роботу для “білих комірців”.

У Польщі 48% іноземців, переважно українців, працюють на посадах, нижчих за кваліфікацію.

У Німеччині 72% дорослих українських біженців мають вищу освіту, але більшість з них працюють на низькокваліфікованих роботах або є безробітними.

Мова може бути перешкодою, а визнання професійних ступенів і сертифікатів відбувається повільно або неможливо.

Роботодавці також неохоче беруть українців на роботу через те, що країни можуть позбавити їх захищеного статусу.

Журналісти видання поспілкувалися з Анжелікою — вчителькою музики з Вінниці, яка пакує одяг на складі у Кракові.

Як і мільйони українців у Європі, вона стоїть перед незавидним вибором.

Залишитися в Польщі означало б більше часу не бачити чоловіка, який не може залишити Україну.

Повернутися назад означало б пограти в азартне майбутнє з двома дітьми.

“Навіть якщо війна закінчиться зараз, вона почнеться знову.

За таких обставин яка мати захоче забрати свого сина до України?” — зазначає Анжеліка.

Уряд виділив 150 мільйонів гривень на повернення біженців.

Чехія отримала від українських біженців більше, ніж допомогла: подробиці.

Українські біженці в Польщі ризикують залишитись без лікування: подробиці.