«Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію у світі»: mustread для фанатів технологій. Рецензія ITC.ua

Людство дуже рідко замислюється, а часто просто не знає, про надважливу роль чипів, які фактично створили сучасний світ. Долі цілих країн, їх колишні, наявні та майбутні позиції в геополітиці пов’язані саме з чипами та залежать від їх створення та друкування, а ще від надскладних та дуже дорогих верстатів, які все це виготовляють. Військова міць США базується саме на чипах, як і сучасна глобалізація. Відставання СРСР, а потім росії, теж відбувається саме через чипи, як і економічне та політичне зростання Китаю та інших азійських країн.

«Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію у світі» / Chip War: The Fight for the World’s Most Critical Technology

Автор Кріс Міллер
Перекладач Володимир Цибка
Видавництво «Наш Формат»
Мова Українська
Кількість сторінок 432
Обкладинка Тверда
Рік видання 2024
Розмір 140×210 мм
Сайт nashformat.ua

Чипи є в будь-якому гаджеті чи побутовому приладі, який вас оточує. Озирніться по сторонах, і в радіусі декількох метрів знайдете декілька приладів, гаджетів чи пристроїв, що оснащені чипами. Саме ці маленькі штучки в майбутньому можуть призвести до реальних воєнних конфліктів, хоча залаштункова та економічна боротьба за них йде вже не одне десятиліття. А судячи з книги «Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію у світі» Кріса Міллера від видавництва «Наш Формат» це обов’язково трапиться і ми вже бачимо бажання Китаю окупувати Тайвань. Історичних та політичних причин цьому багато, але одна з головних, а може й основна — найбільша у світі фабрика з виробництва напівпровідників TSMC.

Велика частинка цієї книги присвячена історії напівпровідникової промисловості, тому усім, хто цікавиться цією темою тут є про що прочитати. Автор наводить дуже багато цікавих фактів, які мало хто знає. Наприклад, що тайванську компанію TSMC заснував американець китайського походження Морріс Чанг, який до чого головував у Texas Instruments. Також розповідається про засновника Intel Боба Нойса, який починав у легендарній компанії Fairchild Semiconductor, та про багато інших компаній та їх засновників. А ще я не знав про голландську компанію ASML, що створює найтехнологічніші у світі машини для створення надтонких кремнієвих мікросхем. Це без перебільшення одна з найвпливовіших та найважливіших компаній у сучасному світі.

А поціновувачі техніки Samsung будуть здивовані, дізнавшись, що колись давно компанія починала з продажу в’яленої риби. Далі були інші товари та продукти, а в сегмент електроніки корейськи гігант увійшов вже суттєво пізніше, буквально вклавши гроші в тоді нову та перспективну галузь напівпровідників.

А загалом «Чипова війна» починається з 1940-х, коли вчені тільки винайшли напівпровідники та почали з ними працювати. Тому це ще й цікаве дослідження галузі, захоплива історична робота про початок, розвиток та сьогодення технологій. Саме через це «Чипова війна» буде цікава більшості читачів ITC.ua, тому я вам її дуже рекомендую.

Також в книзі доступно пояснюється про різні види чіпів, логіку роботи звичайних та графічних процесорів. Тут зрозуміло розповідають про різні архітектури (X86, ARM і RISC), чому і як вони з’явилися, як розвивалися тощо.

Кріс Міллер логічно пояснює наскільки важко виробляти високоякісні мікросхеми, і як мало компаній і країн можуть це зробити. Наприклад, про згаданий вище EUV-верстат від голландців з ASML, що потрібен для створення високоякісних мікросхем. Жодна інша компанія у світі не здатна це робити і якщо щось трапиться з ASML, то світова галузь напівпровідників опиниться, можливо, в патовому становищі.

Проте складність цих технологій не тільки в цьому. Річ у тім, що дуже мало компаній у світі включно з відомими TSMC, Intel, Samsung та декількох інших можуть успішно використовувати EUV технологію для виготовлення кремнієвих пластин.

Примітно, що жодна з цих компаній не знаходиться в Китаї, тому найкращі сучасні та високотехнологічні чипи виготовляють Тайвань, Південна Корея, Японія, США, Сінгапур і декілька країн Західної Європи. Але понад 40% всього цього виробляє тайванський гігант TSMC. Саме він є найбільшою цінністю країни та найбажанішим шматком у майже неминучому вторгненні Китаю.

Однак не вся книга — суцільна історична розповідь про технології. Інша її частина присвячена політичному, шпигунському та економічному протистоянню США та Китаю, США та Японії, Південної Кореї та інших азійських країн. Ці глави не такі цікаві, принаймні для мене, як присвячені історії технологій, але вони дають адекватне розуміння світу та політики на найближче майбутнє, включно з можливими війнами, локальними чи глобальними конфліктами.

Також вам треба знати, що автор цієї книги канонічний американець, тому тут він часто стоїть на позиції США та розмірковує що їм треба зробити, щоб залишитися в лідерах, розповідає де вони помилялися, а де мали успіх, радить ті чи інші речі, щоб отримати більше впливу чи перехопити ініціативу в інших країн. Ці моменти можуть бути не такі цікаві, але вони точно дуже корисні усім тим, хто хоче розуміти можливі подальші плани США. Тим паче при наявній агресивній владі Трампа і команди.

Саме видання книги «Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію у світі» мені сподобалося. Маємо обкладинку, що привертає увагу, приємний на дотик товстий та жовтавий папір, а ще тут є зручне для читання лясе. Також мені подобається використаний шрифт.