Держнагляд за ОМС треба вводити терміново, адже вони не завжди дотримуються закону — голова ЦППР

Під час запуску реформи децентралізації передбачалося, що на першому етапі до Конституції України внесуть зміни створення виконавчих органів обласних і районних рад. Однак такі зміни не внесли через недостатність політичної волі. Натомість влада вирішила ухвалити новий перехідний закон про місцеві держадміністрації, який мав би впроваджувати нагляд за органами місцевого самоврядування. Чому не можна було залишити все як ОМС в інтерв'ю редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій розповів експерт — співавтор базового законопроєкту №4298, голова Центру політико-правових реформ (ЦППР) Ігор Коліушко у статті «Законопроєкт №4298. Чи зможуть центральна та місцева влади подолати розкол заради держави?».

«Нагляд за законністю треба впроваджувати якомога швидше. Тому що, користуючись вакуумом державної влади, органи місцевого самоврядування (ОМС)не завжди свято дотримуються законів. Тоді як логіка реформи полягала в тому, що ми у межах децентралізації значно розширюємо повноваження і можливості органів місцевого самоврядування, паралельно створюючи систему нагляду, щоб вонине порушували закону під час реалізації цих повноважень», – розповів голова ЦППР реформ Ігор Коліушко.

Тому 2020 року учасники робочої групи, зокрема очільник профільного підкомітету ВРУ Віталій Безгін таВ'ячеслав Негод від влади і Коліушко з директором Інституту розвитку територійЮрієм Ганущаком як залучені експерти, домовилися: якщо змін до Основного закону не внесуть, то потрібно писати закон, який би структурно розвів усі повноваження місцевих держадміністрацій. За словами Коліушка, тоді ті, хто працювали над законопроєктом, одразу виписали три групи повноважень МДА так, аби після зміни Конституції їх можна було легко розділити.

«Перша група — це структурні підрозділи, які займаються виконанням рішень обласних і районних рад. Вони мають відійти й стати виконкомами. Друга — це підрозділи, які здійснюють координацію територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади та контроль за їхньою законністю. А на перехідний період ще й самі продовжують виконувати функції територіальних органів для деяких центральних органів виконавчої влади. У перспективі вони мають відокремитися і стати територіальними підрозділами відповідних ЦОВВ. Третя — це підрозділи, які здійснюють нагляд за законністю актів місцевого самоврядування. А всі разом — ще й інформування уряду про стан реалізації державної політики на відповідній території», – пояснив експерт.

Другою важливою лінією майбутнього закону Коліушко назвав положення про те, що очільники місцевих держадміністрацій знову мали б стати державними службовцями. Для цього процедуру їх добору, призначення  та навчання у законі треба прописати чітко та так, аби це все відповідало європейським стандартам.

Таким законопроєктом став документ під номером 4298, який у першому читанні ухвалили ще 2020 року. Однак, наголосив Коліушко, вже в листопаді 2021 року, коли законопроєкт готували до другого читання, його радикально переписали. З документа зникла норма про статус держслужбовців для голів місцевих держадміністрацій, а процедуру їх призначення спотворили. Зокрема, весь цей процес фактично підпорядкували напряму президенту.

«Тоді здавалося, що Віталію Безгіну попросту «викрутили руки» в офісі президента. А він замість того, щоб усе це пояснити нам, просто вивів експертів за дужки процесу. Весь 2022 рік законопроєкт, як і очікувалося, не рухався», – додав Коліушко.