Детали переговоров о недрах, Путин готовится к войне с НАТО, месть РФ Молдове: новости дня

Новий проєкт угоди про надра, який нещодавно передали Сполучені Штати, неприпустимий для України.

У Києві кажуть, що це – робоча версія.

В Кабміні зазначають, що формують свою позицію.

Зеленський каже, що США проведуть консультації з деякими країнами з приводу моніторингу режиму часткового припинення вогню.

Також він анонсував зустріч на рівні представників генеральних штабів в Україні щодо розгортання військового контингенту.

Все важливе і цікаве за п’ятницю, 28 березня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Деталі переговорів про надра.

У Києві кажуть, що новий проєкт угоди із США про надра – це робоча версія.

Зокрема, перша віцепрем'єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що Україна отримала від США проєкт економічної угоди про надра, і сказала, що зараз він опрацьовується.

Як йдеться у матеріалі редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка, адміністрація американського президента Дональда Трампа повернула до угоди про надра вимогу до України відшкодувати всю допомогу, яку США надали після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Крім того, новий текст угоди з США про надра може суперечити наміру України вступити до ЄС.

За словами Сидоренка, у тексті нової угоди з’явилися жорсткі обмеження, що суттєво впливають на економічний суверенітет України.

Документ передбачає ексклюзивне право американських компаній на розробку українських надр та ключових інфраструктурних проєктів.

Повний аналіз нового проєкту угоди про надра, які надіслали Сполучені Штати, – в статті Трамп з надрами та Україна без прав: як Києву реагувати на нову угоду, яку просувають США.

"Уряд України працює, щоб угода відображала усі наші інтереси та була в дусі стратегічного партнерства із США", – запевнила Свириденко в соцмережі Х.

Український президент Володимир Зеленський наполягає, що Україна не визнає надану США допомогу боргом.

Крім того, за його словами, Київ не підпише угоду, якщо вона загрожуватиме вступу в ЄС.

Реакція ЄС на маячню Путіна.

У ЄС відреагували на ідею Путіна щодо "зовнішнього управління" Україною.

27 березня він заявив про необхідність встановлення в Україні "тимчасового управління під егідою ООН", щоб провести вибори президента.

Господар Кремля каже, що із таким новим урядом можна починати мирні перемовини й підписувати "легітимні документи, які будуть визнані в усьому світі і будуть надійними".

Речниця Єврокомісії Аніта Гіппер, на прохання журналістів прокоментувати ідею Путіна про "зовнішнє управління" Україною, нагадала, що "Путін – злочинець, і його розшукують за воєнні злочини".

"Ми не збираємося звертати увагу чи коментувати все, що він видає як пропаганду", – заявила Гіппер.

Інша речниця Єврокомісії Паула Піньо додала, що президент України Володимир "Зеленський був обраний легітимно, демократично, і поки український народ не попросить про вибори, ніхто інший не повинен їх пропонувати".

Уряд Німеччини категорично відкинув заяву правителя Росії Владіміра Путіна щодо можливості "зовнішнього управління" Україною.

"Це не новий наратив, його Росія постійно використовує, стверджуючи, що Володимир Зеленський вже не є легітимним Президентом України, оскільки не відбулися вибори..

і ми не повинні "вестися" на цей наратив", – сказав речник німецького уряду Штеффен Гебештрайт.

А ще в Єврокомісії заявили, що припинення російської агресії проти України і виведення окупаційних військ є однією з головних передумов для зміни або скасування санкцій ЄС проти РФ.

У Кремлі звинуватили європейців у браку волі до миру через небажання знімати санкції.

За підсумками переговорів у Саудівській Аравії 23-25 березня США, Росія та Україна домовились про "убезпечення судноплавства, виключити застосування сили і запобігти використанню комерційних суден у військових цілях у Чорному морі".

Однак після цього Росія викотила список вимог, серед яких – послаблення низки санкцій проти сільськогосподарського сектору.

Обговорення моніторингу і контингенту.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що США проведуть консультації з Саудівською Аравією, Туреччиною та деякими європейськими країнами з приводу моніторингу режиму часткового припинення вогню.

Він підкреслив, що питання моніторингу є найголовнішим, і що він попросив міністра оборони Рустема Умєрова передати американській стороні всі докази зриву Росією зобов’язань.

"Поки немає інших третіх країн, які будуть відповідати за моніторинг, для нас контактер – Сполучені Штати Америки", – відзначив Зеленський.

27 березня російські військові обстріляли з артилерії центр Херсона, внаслідок чого загинули двоє людей, ще п'ятеро зазнали поранень.

Внаслідок обстрілу у місті частково зникло електропостачання: тимчасово зупинено рух тролейбусів.

Але умови "енергетичного перемир’я", які Київ погодив із Вашингтоном, розходяться з версією РФ.

Зеленський також анонсував зустріч на рівні представників генеральних штабів в Україні, присвячену майбутньому розгортанню військового контингенту.

"Ми домовились терміново – на це даємо тиждень – провести зустріч в Україні у вузькому колі представників генштабів… основних країн, які стовідсотково будуть готові до контингенту на території України", – анонсував він.

За словами президента, партнери ознайомляться з українською інфраструктурою, пропрацюють спільне бачення.

Допомога Україні.

Наступного тижня міністри оборони ЄС обговорять 5 млрд євро на боєприпаси для України.

"Щодо військової підтримки, ми очікуємо, що дискусія про 5-мільярдні потреби України буде обговорюватися на неформальній раді оборони наступного тижня.

Ми сподіваємося, що зможемо досягти певної згоди в наступні дні", – заявив топдипломат однієї з держав Західної Європи.

Також міністри оборони, за його словами, "обговорять модальності" плану топдипломатки ЄС Каї Каллас з надання Україні військової допомоги на суму до 40 млрд євро.

Німеччина виділила понад 7 млн євро на ремонт енергоінфраструктури України, а Швеція виділить понад 7 млн євро на коаліції дронів і розмінування для України.

Данія виділить майже 40 млн євро на інноваційний фонд для підтримки України.

"Було дуже надихаюче бачити, як Україні вдалося за дуже короткий час налагодити вражаюче виробництво озброєнь.

Я сам відвідував виробників зброї в Україні, і я думаю, що ми можемо багато чому навчитися з тієї ефективності, яку українці досягли за три роки війни", – каже міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.

Крім того, Володимир Зеленський анонсував пакети зброї на "Рамштайні" та розширення обміну розвідданими.

Путін готується воювати з НАТО.

Лідер правопопулістів Британії Найджел Фарадж, який довгий час підтримує Дональда Трампа, вважає, що президент США дає Владіміру Путіну "занадто багато".

"Цілком правильно прагнути до миру, але ми не можемо мати мир, який перетворює Путіна на переможця", – заявив Фарадж.

Німецька розвідка попереджає, що Путін готується до великої війни з НАТО.

Ну а в Угорщині, у той же час, звинувачує Брюссель у войовничості.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто занепокоївся оновленою Стратегією готовності ЄС, яка серед іншого передбачає "підтримання необхідних запасів протягом щонайменше 72 годин у надзвичайних ситуаціях".

"На початку XXI століття справедливо виникає питання, навіщо європейцям потрібно збирати набір для виживання на 72 години.

І якщо спробувати продумати пояснення, то, на жаль, залишається лише одне, а саме: Брюссель готується до війни", – заявив Сійярто.

Кінець ери "старих" відносин із США?.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні сказав, що відносини країни зі США, до цього часу найближчим безпековим і торговельним партнером, більше не будуть такими, як раніше.

"Старі наші відносини зі США, що ґрунтувалися на поглибленій інтеграції наших економік, тісній безпековій та військовій співпраці, закінчилися.

Настане час для широких переговорів щодо наших подальших безпекових і торговельних відносин", – сказав Марк Карні.

Про те, що Марк Карні робить для протистояння з Трампом і як Канада може змінитися після виборів, читайте в статті програмного директора Центру Дністрянського Дмитра Шеренговського Вибори на тлі погроз Трампа: як втручання США повністю змінило розклади у Канаді.

Сьогодні ввечері президент Сполучених Штатів поговорив з премʼєром Канади і не згадав про її анексію.

Дональд Трамп назвав розмову з Карні "надзвичайно продуктивною".

Американський президент зазначив, що обидва лідери "сходяться в багатьох питаннях".

Телефонна розмова лідерів Канади та США відбулась у момент напруженості у двосторонніх відносинах, викликаних заявами Трампа про перетворення Канади на "51-й штат" та розвʼязаної ним торговельної війни.

При цьому в опублікованому пості про розмову у соцмережі Truth Social Трамп не згадав про "51-й штат", а Марка Карні він назвав "премʼєр-міністром Канади", хоча його попередника Джастіна Трюдо інколи принизливо описував як "губернатора".

Візит Венса до Гренландії.

Президент США Дональд Трамп вкотре наголосив на необхідності володіння Гренландією, заявивши, що це є питанням міжнародної безпеки.

За словами Трампа, США сподіваються на розуміння американської позиції з боку Данії та Європейського Союзу, а "якщо вони цього не зрозуміють, нам доведеться їм це пояснити".

"Ви думаєте, що ми можемо обійтися без цього (Гренландії.

– Ред.)? Ми не можемо.

Нам потрібна Гренландія.

Для міжнародної безпеки дуже важливо, щоб у нас була Гренландія", – наголосив президент США.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс та друга леді Уша Венс сьогодні прибули до Гренландії з візитом.

Літак із подружжям Венсів прибув на базу Космічних сил США у місті Пітуффік, що на півночі острова.

Раніше планувалось, що до Гренландії прибуде тільки Уша Венс, а її візит матиме культурно-просвітницький характер.

Але через суттєву критику з боку як Данії, так і гренландської влади віцепрезидент США вирішив приєднатися до другої леді, а візит змінили, щоб зосередитися на питаннях національної безпеки.

У межах візиту вони ознайомлюються із безпековою ситуацією в Арктиці і зустрілися з американськими військовослужбовцями.

У Гренландії Венс заявив, що США поки не збільшуватимуть військову присутність у Гренландії.

Новий прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що Сполучені Штати не поважають свого союзника.

"Ми наполягаємо на тому, що вся ця ситуація, коли ви (представники США) приїжджаєте з візитом, коли немає сформованого уряду, не є проявом поваги до союзника.

Це прикро, але зараз у нас є уряд, якому потрібно приступити до роботи", – сказав Нільсен.

Сьогодні у Гренландії офіційно оголосили про широку коаліцію.

Єнс-Фредерік Нільсен, який очолив місцевий уряд, – лідер найбільшої парламентської партії "Демократи", яка виступає за незалежність острова від Данії, але поступову.

Нільсен заявив, що "безпека і захист населення" будуть його ключовим пріоритетом.

У Данії вважають, що Сполучені Штати, погрожуючи Гренландії, ставлять під загрозу європейські альянси.

Поступки ЄС Трампу.

Тим часом Євросоюз, як пише агентство Bloomberg, визначає поступки, на які він готовий піти адміністрації Дональда Трампа, щоб забезпечити часткове скасування тарифів, які вже почали завдавати удару по експорту країн ЄС, і які мають ще більше зрости після 2 квітня.

За словами людей, знайомих з ходом переговорів, на зустрічах у Вашингтоні цього тижня посадовцям ЄС було сказано, що немає жодного способу уникнути нових автомобільних і так званих взаємних тарифів, які Трамп запровадить наступного тижня.

Водночас, почалися також дискусії про те, як мають виглядати контури потенційної угоди про їхнє зниження.

Газета Financial Times зазначає, що Євросоюз планує накласти "мінімальний" штраф на Apple і Meta відповідно до закону про цифрові ринки (DMA), прагнучи уникнути ескалації напруженості у відносинах з президентом США Дональдом Трампом.

Помста РФ Молдові.

Проросійську керівницю Гагаузії Євгенію Гуцул помістили під арешт на 20 днів у Молдові.

Як зазначив молдовський прокурор у справі Адріан Скутару, слідство знайшло і надало достатні підстави, що доводять необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді арешту.

Він нагадав, що прокуратура виявила кілька ризиків, ключовий з яких – спроба обвинуваченої ухилитися від кримінального переслідування.

Росія почала через ОБСЄ заявляти про "репресії у Молдові" та вимагати звільнити затриману керівницю автономного регіону Гагаузія а згодом обмежила в'їзд вантажоперевізникам із Молдови.

Молдова вважає рішення Росії економічним ударом по країні.

"Це рішення є одностороннім, завдає удару по молдовських перевізниках і ясно демонструє негативне ставлення Росії і прагнення нашкодити економіці Молдови", – заявив речник молдовського уряду Даніел Воде.

Решта новин.

Держдеп США короткостроково профінансує передачу даних про викрадених українських дітей, а суддя у Вашингтоні наказав топпосадовцям Трампа зберегти повідомлення у злощасному чаті в Signal.

Держдеп США офіційно повідомив Конгрес, що розпускає USAID.

Єврокомісія інвестує 1,3 млрд євро у штучний інтелект і кібербезпеку.