Стрибок за Дніпро: чим викликана активність армії РФ у Запорізькій області

У принципі, від армії РФ можна очікувати стрибка за Дніпро в напрямку Херсона і Миколаєва, зазначає військовий аналітик Костянтин Машовець, і цим можна пояснити активність ворога в Запорізькій області. Але для цього його угруповання військ має різко посилитися У принципі, від армії РФ можна очікувати стрибка за Дніпро в напрямку Херсона і Миколаєва, зазначає військовий аналітик Костянтин Машовець, і цим можна пояснити активність ворога в Запорізькій області. Але для цього його угруповання військ має різко посилитися – а поки незрозуміло, як і ким.

Огляд. Сьогодні ми на деякий час повернемося до старого формату – спробуємо розглянути ситуацію виключно на одному напрямку, на Запорізькому. Тому що, досить багато читачів запитують про це.

На цей момент

58-а ЗВА веде позиційну оборону на значній частині своєї смуги, за винятком району між П’ятихатками – на північ від Долинки, де її сили та засоби вже майже 2 тижні намагаються просунутися в тактичній зоні (почалося десь між 13-15 березня), діючи у двох напрямках:

Долинка – Щербаки;
П’ятихатки – Степове.

У атакуючих/штурмових діях противника беруть участь до 2-х батальйонів 108-го дшп (зі складу 7-ї дшд), а також декілька підрозділів 503-го мсп (зі складу 19-ї мсд) та десь до батальйону 70-го мсп (зі складу 42-ї мсд).

Очевидно, що найближчими завданнями передових підрозділів противника на цьому напрямку є просування до траси Кам’янське-Оріхів на ділянці Степове-Щербаки, а також захоплення опорних пунктів Збройних Сил України в районі сіл Степове та Щербаки.

Станом на вчорашній ранок противнику, в результаті досить активних атакуючих/штурмових його дій та інтенсивного вогню по позиціях наших передових підрозділів, вдалося просунутися (вклинитись) на цих напрямках на глибину до 2 км (у бік дороги та села Щербаки) та до 1,5 км (у напрямку села Степове).

Противник продовжує атакувати на згаданих напрямках, проте очевидно відчуває низку складнощів щодо підтримання інтенсивності своїх атак на попередньому рівні, оскільки темпи його просування явно мінімальні, навіть у межах "тактичного покращення" передових позицій, а його передові підрозділи, намагаючись просуватися вперед, явно зазнають значних втрат.

На цей час передові підрозділи противника, вочевидь, намагаються "зачепитися" за південні околиці села Малі Щербаки, встигли впритул підійти до вищевказаної дороги (на ділянці близько 3 км по фронту, між Степовим та Малими Щербаками) та вступити в бої за залишки хутора Лобкове, на південний захід від села Степове, попередньо зайнявши село П’ятихатки, розташоване на південь.

Очевидно, що командуванню противника вдалося сконцентрувати переважні сили та засоби на цій ділянці (насамперед щодо кількості особового складу, придатного для використання в активних штурмових діях, у складі своїх штурмових груп та підрозділів), використовуючи тактику дій малими піхотними групами, при інтенсивній вогневій підтримці (зокрема за допомогою артилерії та тактичних ударних БПЛА), досягти певних результатів на тактичному рівні.

Разом з тим, питання ефективності його подальших дій, насамперед щодо нарощування темпів просування передових підрозділів, розширення свого тактичного вклинення в систему оборони Збройних Сил України на цьому напрямку, залишається відкритим. Оскільки, 2 км за 2 тижні – це не ті показники, які в цьому плані можуть сприяти особливому оптимізму його командування. Особливо, якщо згадати ту "ціну", яку воно було вимушене "заплатити" за просування на ці самі 2 км.

Важливо Пекло під Костянтинополем, тиск під Покровськом: що відбувається на найважливішому напрямку

Тепер розглянемо МОЖЛИВІ відповіді на питання – навіщо і що МОЖЕ статися далі?

У зв’язку з цим варто розглянути дві гіпотетичні ситуації, які можливі в такому випадку:

якщо ці дії противника носять виключно "місцевий" (тактичний) характер;
i якщо ці самі дії противника "означають" щось більше і "глибше", ніж тактичний масштаб.

У першому випадку ці дії зрозумілі й логічно обґрунтовані. Противник на цьому напрямку явно намагається відновити положення, яке існувало до літа-осені 2023 року (до початку українського наступу на цьому напрямку) і водночас полегшити собі завдання, а також ускладнити його для ЗСУ, перерізавши найближчу рокаду в їхньому тактичному тилу (дорога між Степовим та Щербаками), що явно ускладнить для них маневр сил та засобів на тактичному рівні. І на цей момент він близький до виконання цієї "мінімальної" програми — по суті, дорога ВЖЕ перерізана, не сьогодні, так завтра ворог також "зачепиться" за Степове і Щербаки.

Але в іншому випадку все трохи складніше.

Очевидно, що для ПОДАЛЬШОГО розвитку цього наступу, особливо з якимось оперативно-тактичним прицілом (наприклад, для дій щодо району оборони Збройних Сил України в районі Кам’янського, або для створення умов для початку/відновлення активних наступальних дій на сусідньому Оріхівському напрямку) противнику доведеться ввести у бій ДОДАТКОВІ сили та засоби на цьому чи сусідньому напрямку. І на сьогодні я не готовий сказати, де саме він їх візьме. Просто тому, що поки я не знайшов інформації про перегрупування будь-яких значних сил і засобів (резервів) противника в смугу 58-ї ЗВА противника.

Ще одна особливість полягає в тому, що всі ці атаки (бої) "локального масштабу" на Запорізькому напрямку можуть мати "допоміжну" або, простіше кажучи, "відволікаючу" роль. У зв’язку з цим однозначно варто розглянути можливість спроби противника знову "стрибнути за Дніпро" або відновити активні дії на Оріхівському напрямку. Адже, ці дії явно не тягнуть на більший (стратегічний) масштаб "відволікання уваги".

Причому в обох цих варіантах явно відбувалися б "взаємовиключні" речі, адже їх масштаби різні, як і напрямки гіпотетичних дій військ противника. У першому йшлося б про зосередження основних сил і засобів зі складу УВ "Днепр" в смузі 18-ї ЗВА (й туди ж масово тягнулися б "обладнання для форсування"), у другому все відбувалося б навпаки – командування УВ "Днепр" перекидало б додаткові сили з Придніпровського напрямку в смугу 58-ї ЗВА (наприклад, 76-у дшд або одну, або навіть відразу дві, бригади 49-ї ЗВА – 34-у або 205-у омсбр).

Таким чином, підводячи підсумки, щодо Запорізького напрямку можна прийти до двох основних висновків.

"Наступальні дії" (а точніше, атаки) окремих частин та підрозділів 58-ї ЗВА противника на Запорізькому напрямку на цей МОМЕНТ мають дуже обмежений (тактичний) масштаб, і саме на цьому рівні вони мають якесь значення. Не понад тим…

Про якусь більшу загрозу з боку ворога на цьому напрямку говорити поки зарано. Інша справа, якщо ОДНОЧАСНО ворог "пожвавішає" на Придніпровському напрямку або на сусідньому Оріхівському, чи намагатиметься РІЗКО та ЗНАЧНО збільшити розмах та інтенсивність своїх атакуючих/штурмових дій на Запоріжжі. Саме в такому разі буде варто більш детально розібратися у гіпотетичних планах та задумах противника.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Очікування перелому під Покровськом: як ЗСУ змінюють ситуацію на головному напрямку фронту