Саміт у Парижі: Європа ще ближче до формування військового контингенту для України

Лідери понад 30 країн на саміті у Парижі 27 березня зробили ще один крок до формування миротворчого контингенту, який може бути надісланий в Україну для моніторингу часткового чи повного перемир’я. Було ще раз підтверджено, що військові цього контингенту не будуть дислоковані на лінії фронту, де зараз ведуться бойові дії. До ідеї створення контингенту долучиться кілька країн на чолі з Британією та Францією. А його чисельність, як раніше заявляли, може становити до 10 тисяч солдатів.

Саміт у Парижі тривав кілька годин. Перед ним відбулась розмова Емманюеля Макрона з Володимиром Зеленським, а потім тристороння зустріч за участю британського прем’єра Кіра Стармера. Макрон зателефонував президенту США Дональду Трампу і зробить це ще раз після саміту.

Щодо можливого військового контингенту, то ось головні моменти, про які домовились:

• «сили підтримки гарантій безпеки» все ще на стадії планування;
• ці сили не будуть миротворчими силами в класичному розумінні;
• цей контингент не буде розташований уздовж лінії зіткнення;
• у ньому візьмуть участь кілька країн на чолі з Британією та Францією;
• немає повного консенсусу у всіх учасників саміту щодо участі в контингенті, але це не означає, що цього не можуть зробити бажаючі;
• ці сили будуть розташовані на стратегічних територіях і будуть відповідати за море, повітря та сушу, будучи частиною ширшого безпекового пакета допомоги Україні.

Інші важливі моменти.

Час

Взагалі-то, як сказав Кір Стармер, немає чіткого, виразного крайнього терміну для формування контингенту, але все це буде розвиватись протягом днів та тижнів, «а не місяців і місяців», як він висловився.

Тобто є бажання не затягувати формування сил запевнення протягом довгого часу, а є налаштованість діяти протягом тижнів.

Учасники саміту «Коаліції рішучих» у Парижі 27 березня 2025 року

фото: Reuters

Також треба сказати, що поки що не обговорюють тривалість мандату такого контингенту у разі дислокації його в Україні.

Але раніше – у середині березня – було повідомлення британської преси, що Стармер висловлював готовність розмістити війська в Україні на багаторічний термін – щоб підтримувати мир і запобігти новому можливому вторгненню Росію.

Тобто, йшлося про те, що перебування британських військ в Україні може бути багаторічним якщо не безстроковим.

ЗМІ Британії навіть повідомляли, що Сили спеціального призначення були приведені кілька тижнів тому в стан підвищеної бойової готовності для можливого перекидання в Україну.

Щодо чисельності сил: раніше президент Зеленський говорив про 200 тисяч вояків Заходу в Україні. Але ця цифра нереальна, Європа не може стільки виставити сил, у неї немає таких ресурсів.

Потім лунала цифра в 30 тисяч – це більш реалістично. Але зараз мова йде про 10 тис. вояків – це цілком під силу Європі, навіть без участі США.

Географія і місія

Як вже було зазначено, контингент не буде розгорнуто безпосередньо на лінії зіткнення.

Можливо, як писали ЗМІ, сили будуть розгорнути на заході і частково у центрі України, себто на Правобережжі – подалі від безпосередньої зони конфлікту.

Також вони можуть бути дислоковані у портах (особливо, якщо реально розпочнеться «морське перемир’я»). Йшлося зокрема про Одесу та порти біля неї.

Також можливе патрулювання повітряного простору України – зокрема Британія висловлювала готовність надіслати для такої місії свої «Тайфуни».

Можливо буде патрулювання і кордону, щоб зняти часткове навантаження з Прикордонних військ України.

Також писали про охорону транспортних шляхів і логістики. Не виключали і дислокації цих військ на атомних станціях України та інших ключових об’єктах енергетичної та іншої інфраструктури.

Ну, і про тренувальні функції для ЗСУ теж писали чимало.

Раніше президент Макрон припускав, що війська західних країн можуть дислокуватися на військових базах Збройних сил України вглибині території.

«Те, що збільшується кількість країн – хтось у небі, хтось ППО, хтось на землі, на морі (готові) надавати Україні гарантії безпеки – це хороша новина. Щодо дій цього контингенту, що він може поки що багато запитань – мало відповідей», – сказав після саміту в Париж президент Зеленський.

Зі США чи без?

Білий дім чітко давав зрозуміти, що не збирається надсилати своїх вояків в Україну у складі цього миротворчого контингенту.

Але президент Дональд Трамп раніше висловлював підтримку ідея надсилання військ, якщо у ньому будуть європейці.

Але, враховуючи неприйняття Росією ідеї розгортання контингентну, спецпосланець США з питань Росії Стів Віткофф днями висловив скепсис щодо формування і розгортання сил уже і силами країн Європи.

Якби там не було, ініціатори ідеї контингенту кажуть, що участь США – непряма – все одно важлива. І в транспортуванні, і логістично, і розвідувальною інформацією, і супутниковою розвідкою, і взагалі політично. Це посилить контингент навіть коли вояків США безпосередньо на території України не буде.

Треба зауважити, що раніше у зустрічах військових командувачів країн «Коаліції рішучих» брали участь не лише європейці. Були, наприклад Канада і Туреччина – члени НАТО.

А також Японія, Південна Корея, а також Австралія і Нова Зеландія. Не варто дивуватись, що вояки цих країн можуть також в тій чи іншій ролі долучитись до «Сил підтримки гарантій безпеки».

ООН чи не ООН?

Ще один аспект – дехто пропонує – зокрема Італія, Німеччина, а також ліва і права опозиція до Макрона у самій Франції, щоб був мандат ООН – щоб цей контингент був миротворчим контингентом ООН.

Справді, ООН має велику історію миротворчих операції і «блакитні шоломи» розташовані у багатьох гарячих і заморожених конфліктах світу.

Але треба пам’ятати, що імідж «блакитних шоломів» ООН був частково підмочений і на Балканах, і в Руанді, де відбулися геноциди, та й в інших гарячих точках – і бездіяльністю, і неспроможністю привнести мир силою, і бюрократичністю самої ООН і нездатністю реагувати швидко і впевнено.

Також не варто забувати, що Росія є постійним членом Ради безпеки ООН і має право вето і може заблокувати будь-які контингенти чи їхню діяльність.

Росія

Говорячи про Росію, треба нагадати, що в лютому президент Трамп після першої телефонної розмови з Володимиром Путіним казав, що кремлівський очільник не проти західного контингенту в Україні.

Але кілька разів з гострою критикою цієї ідеї виступав голова МЗС Росії Сергій Лавров.

Речниця його відомства Марія Захарова сказала 27 березня, що участь Франції та Британії у контингенті означатиме «військову інтервенцію в Україні» під вивіскою миротворчої місії, додавши, що це може призвести до прямої конфронтації між Росією та НАТО.

Київ вважає, що Росія не повинна мати слова у питанні направлення західного контингенту в Україну.

Президент Макрон сказав після саміту у Парижі: «Не Росії вирішувати чи будуть сили підтримки гарантій безпеки в Україні».

Ростислав Хотин