Судила майданівців і садила до вʼязниці Луценка: куди зникла одіозна Оксана Царевич

Оксана Царевич — відома українська суддя, котра ухвалювала рішення щодо майданівців, а також щодо політиків Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, Олександра Єфремова. Зокрема, її рішення проти активістів Автомайдану виявились неправосудними. Також ми розповідали, де зараз одіозний ексголова НБУ часів Януковича Сергій Арбузов.

"Телеграф" розкаже детальніше про одіозну суддю часів Януковича, чим запам'яталась, а також з'ясує, де вона зараз.

Що відомо про Оксану Царевич

Царевич народилась у 1982 році у Коростені на Житомирщині. Пізніше вона переїхала до Івано-Франківська, де здобувала освіту в інституті права, економіки та будівництва. Також Царевич навчалась у науково-технічному університеті за спеціальністю "правознавство".

Оксана почала працювати помічником судді у Калуші. Окрім цього, вона навчалась на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії України імені Мудрого. Після цього Царевич працювала консультантом у суді, де зосередилась на кореспонденції та аналізі юридичної практики.

У 2010 році експрезидент Віктор Янукович призначив Царевич суддею Печерського суду Києва. Вона обрала запобіжний захід для Юрія Луценка у вигляді 4 років ув'язнення. Тоді колишнього міністра внутрішніх справ звинуватили у "перевищенні службових повноважень та заволодінні майном в особливо великих розмірах". Проте в Європейському суді із прав людини ствердили, що це "політично мотивоване рішення".

Царевич розглядала справу про вбивство бізнесмена Євгена Щербаня. Ймовірними замовниками злочину вважали Юлію Тимошенко та Павла Лазаренка. Тоді Оксана призначила Тимошенко штраф за неповагу до суду вдесятеро разів більший, ніж зазначено в законодавстві.

Скандальними були неправосудні рішення Царевич проти активістів Автомайдану. Вона засудила 9 людей, які мітингували проти влади в Межигірʼї у грудні 2013 року. У них забрали на пів року водійські посвідчення. Пізніше виявилось, що деяких водіїв навіть не було на протесті, тоді як рапорти працівників ДАІ сфальсифікували.

У 2015 році Генеральна прокуратура України повідомила про підозру тодішньому нардепу-регіоналу Олександру Єфремову у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Йшлося про те, що колишній голова фракції "Партії регіонів" закликав до переговорів з сепаратистами. Тоді Царевич відмовила в утриманні політика під вартою.

У 2012-2015 роках Царевич розглянула 2017 кримінальних справ та 2476 адміністративних правопорушень, з яких вищі станції скасували 43 її рішення.

Справа Оксани Царевич

У 2014 році одіозній судді оголосили підозру через ухвалення неправосудних рішень щодо автомайданівців. Тоді Оксану усунули від суддівства на 2 місяці. Потім вона знову повернулась на посаду, але у 2016 році Вища Рада Юстиції ухвалила рішення про звільнення Царевич.

У 2017 році суддя оскаржувала звільнення у Вищому адміністративному суді. Тоді їй відмовили у поновленні на посаді. Через 3 роки Шевченківський районний суд Києва виправдав Царевич через відсутність доказів у її провині.

У 2021 році Верховний суд скасував указ експрезидента Петра Порошенка про звільнення Царевич. Тоді її поновили на посаді у Печерському суді. Проте повідомлялось, що Царевич не має права розглядати судові справи, оскільки завершився п'ятирічний термін її призначення.

Судячи з даних за 2021 рік, Оксана отримувала зарплатню у розмірі 63 тисяч посадового окладу та близько 19 тисяч гривень доплати за вислугу років.

У 2023 році суд ухвалив рішення щодо проведення нового кваліфікаційного оцінювання Царевич. Річ у тім, що в 2016 році Оксана не закінчила процедуру первинного кваліфікаційного оцінювання суддів. Тоді як воно відрізняється від традиційного кваліфікаційного оцінювання. Тому їй призначили складання нового кваліфікаційного іспиту та співбесіду за участю Громадської ради доброчесності.

Царевич таке рішення оскаржила, і КАС ВС виніс рішення на її користь. Йшлося про те, що ВККС повинен провести відносно Царевич саме процедуру первинного кваліфікаційного оцінювання. Наразі воно не завершене.

У 2024 році Царевич звернулася до ДБР із заявою, що Комісія кримінального правопорушення не виконує рішення Верховного Суду та порушує права на приватне життя її близьких осіб. Вона заявляла, що відповідну інформацію збирає ВККС, а саме шукає відомості з державних органів про її ексчоловіка, батька, матір та сестру. Суддя назвала це "систематичними діями дискримінаційного характеру".

Так у березні 2025 року в ДБР відбулися допити членів Комісії. Наразі справа триває.