"Дві правди війни": журі World Press Photo обрало переможцями номінації фото дівчинки з Харкова й пораненого бойовика "ДНР"

Про це повідомили на сайті Української асоціації професійних фотографів.

Міжнародна організація World Press Photo оголосила переможцями щорічного конкурсу документальної фотографії двох російських фотографів. Серед них – фотокореспондент російського державного пропагандистського інформагентства ТАСС Міхаіл Терещенко. Він здобув перемогу в категорії "Фотографічні історії" (Stories) за серію "Протести в Грузії" (Protests in Georgia). У ній задокументовано масові антиросійські протести в Тбілісі проти призупинення перемовин про вступ Грузії до ЄС.

Фото: Міхаіла Терещенка / Protests in Georgia

Ще одну нагороду віддали росіянці Альоні Кардаш, яка живе в Німеччині. Її проєкт It Smells of Smoke at Home став переможцем у категорії "Довгострокові проєкти" (Long-Term Projects). У ньому авторка досліджує психологічну відірваність сучасної Росії від реальності, де війна називається "спецоперацією".

Фото: Альони Кардаш / It Smells of Smoke at Home

У категорії "Одиничні фотографії" від Європи відзначено дві роботи, що показують війну в Україні з різних боків. Їх журі назвало "візуальною парою", яка передає як фізичний, так і психологічний виміри конфлікту.

Німецький фотограф Флоріан Бахмаєр здобув перемогу за фото шестирічної Ангеліни з Харківщини, яка після втечі з-під обстрілів страждає на панічні атаки. Його робота Beyond the Trenches "стала емоційним центром європейського блоку".

Фото: Флоріана Бахмаєра / Beyond the Trenches

Фотографка Magnum Photos Нанна Гайтманн для The New York Times представила знімок Underground Field Hospital, що зображує пораненого бойовика "ДНР", що воював на боці російської армії.

Фото: Нанни Гайтманн / Underground Field Hospital

"Переможні світлини — це ті, які змушують нас зупинитися, або хоча б призупинити рух і задуматися, а не просто гортати далі. Багато з цих знімків виходять за межі моменту, в якому вони були зроблені, — вони стали символами чогось значущого з соціального, політичного чи історичного погляду", — голова журі від Європи зазначив Фінбар О’Райллі.

Також у категорії "Південно-Східна Азія та Океанія" перемогла білоруська фотографка Тетяна Чіпсанова. Її проєкт присвячений предкам маорійського племені Нгаї Таху в Новій Зеландії.

Загалом World Press Photo оголосила 42 регіональних переможців щорічного конкурсу документальної фотографії. Цьогоріч на конкурс надійшло 59 320 фотографій від 3778 фотографів зі 141 країни світу.

Реакція українських фотографів

Переможниця World Press Photo 2024, авторка проєкту War is Personal Юлія Кочетова розкритикувала вибір журі цьогоріч.

"Очевидно, я здивована бачити стільки уваги до наративу про "російську душу" серед регіональних переможців цього року. Не можу уявити, як почуваються грузинські фотографи через те, що їхні протести проти російського впливу були показані через зображення фотографа з російського державного агентства. Це особиста відповідальність — як про цю війну розповідатимуть через роки. Важливо продовжувати свідчити та документувати", - наголосила вона.

Правління Української асоціації професійних фотографів відзначило, що здивоване результатами цьогорічного міжнародного конкурсу.

"Винагороджуючи російських фотографів, які слугують виразниками державної ідеології РФ, конкурс робить видимою позицію агресора, і таким чином сприяє підміні понять: замість засудження агресора акцентує на співчутті до нього. На нашу думку, таке нагородження не відповідає заявленій меті конкурсу — поєднувати світ важливими історіями, особливо в ситуації загарбницької війни, яку Росія веде проти України вже 11 років", - додали в УАПФ.

Минулого року УАПФ офіційно виступила проти участі росіянки Марії Гельман у складі журі конкурсу World Press Photo 2024. Її включення до п’ятичленного складу європейських суддів, які, зокрема, оцінювали й українські роботи, в асоціації назвали нелогічним кроком, що може поставити під сумнів об’єктивність конкурсу. УАПФ також наголосила, що присутність представниці Росії під час збройної агресії РФ проти України породжує численні етичні запитання.