Автострахування: платить «Славута» — користується «Мерседес»

І знову про соціальну справедливість. Цього разу — на ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Під соціальною справедливістю тут природно розуміти однакову вартість для всіх учасників дорожнього руху одиниці часу користування послугою автострахування чи вартість користування послугою страхування на 100 км пробігу транспортного засобу.

Насправді обов’язкове страхування — це послуга, якою автомобіліст користується лише в той час, коли він у транспортному засобі перебуває на дорозі. Чи є соціально справедливим законодавчо вимагати оплачувати послугу в той час, коли нею не користуються? Однозначно ні. Але Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі змінами від 19 грудня 2024 року зобов’язує власника транспортного засобу страхувати свою відповідальність не менш як на шість місяців незалежно від того, чи регулярно транспортний засіб виїжджає на дорогу та скільки кілометрів він проїжджає за час дії договору страхування.

Водночас укладання внутрішнього договору страхування на строк менш як шість місяців (на 15 чи 21 календарний день, один, два, три, чотири, п’ять місяців) допускається виключно щодо транспортного засобу, не зареєстрованого відповідно до Закону України «Про дорожній рух» (на час до його реєстрації) або такого, що тимчасово перебуває на території України та зареєстрований в іноземній державі.

Отже, їм у нас можна страхувати транспортний засіб на строк менш як шість місяців, а нам у нас не можна.

Чому б законодавцям не дозволити страхувати відповідальність власника транспортного засобу на будь-який період від трьох днів? Адже щось схоже вже було раніше. Відповідь є очевидною: тоді зросте вартість одного дня поліса страхування, що в остаточному підсумку вигідно тим, хто їздить сезонно або виїжджає час від часу, й зовсім не вигідно тим, хто їздить регулярно. А чиновники та інші власники престижних автомобілів їздять постійно. Навіщо їм себе улюблених ображати? За них заплатять інші.

А скільки 2025 року коштує поліс за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності? Законодавці спритно ухилилися від відповідальності за розрахунок вартості страхового поліса, зазначивши, що розмір страхової премії за договором ОСЦПВ страховик визначає самостійно з урахуванням установлених законодавством вимог. Тобто розрахунок зроблено на ринковий механізм ціноутворення. Мовляв, ринок сам установить справедливу ціну. Та чи влаштує ця ринкова ціна всіх наявних учасників ринку послуг страхування цивільно-правової відповідальності? Чи не стагнує цей ринок? Розгляньмо умовного власника престижного практично нового «Мерседеса» в Києві та умовного киянина, який володіє двадцятирічною «Славутою».

Підсумки розрахунків наведено в таблиці нижче.

Ми бачимо, що розмір страхового платежу за рік становитиме відповідно 13% від ринкової вартості «Славути» та 0,06% від ринкової вартості «Мерседеса». А збільшення витрат на 100 км пробігу для власника «Славути» становитиме 575,9 грн (більше, ніж вартість використаного бензину!), тоді як для власника «Мерседеса» збільшення витрат на 100 км пробігу становитиме лише 34,94 грн. Це соціально справедливо? Однозначно ні.

Несправедливість вимоги терміну страхування не менш як на шість місяців, що дискримінує багатьох автовласників, котрі нерегулярно або сезонно виїжджають на дороги, можна було б частково знизити з урахуванням планованого пробігу за період дії договору страхування, як це роблять, приміром у Європі, зокрема в Німеччині. Проте… В тексті загальних умов страхового продукту з автострахування, розміщених на сайтах страхових компаній, показник пробігу серед інших згадано, але в анкеті для розрахунку цих даних не запитують і на розмір страхового платежу це не впливає.

Багато хто звернув увагу на те, що останнім часом на дорогах України мало бюджетних і старих автомобілів невисокої ринкової вартості. (Може, це й добре, та лише на перший погляд, бо є важливі нюанси, зокрема й для сфери обов’язкового страхування.) Не в останню чергу це є наслідком непомірної вартості страхового полісу. Наслідки такої політики страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зовсім неважко передбачити. Запущено ринковий цикл «зростання цін на страхування — власники найдешевших автомобілів ідуть з ринку страхування — зростання цін на страхування». Цей цикл зупиниться на якомусь високому рівні цін, виштовхнувши з ринку автострахування значну частину власників бюджетних автомобілів.

За середнього віку легкового автопарку країни понад 20 років і приблизної кількості легкових автомобілів 6,5 млн штук слід очікувати, що сотні тисяч власників наземних транспортних засобів відмовляться від страхування цивільно-правової відповідальності (в селах і маленьких містечках рідко питають про наявність договору обов’язкового страхування, а дехто з автовласників узагалі відмовиться від користування власним авто), а це сотні мільйонів гривень страхових премій, які не буде виплачено страховим компаніям, а самі автовласники, що залишили дороги, не куплять тисячі тонн бензину, з яких автозаправки не заплатять до бюджету податків на десятки мільйонів гривень, крім того, мільйони громадян засумніваються в наявності соціальної справедливості в Україні.