Допомагає бути стійкішими․ Як адаптивний спорт сприяє відновленню після поранення

"Після операцій найважче було зрозуміти, що тобі треба далі працювати", – розповідає Євген Тюрін, ветеран 4-ї бригади оперативного призначення "Рубіж" Національної гвардії України, який у квітні 2022 року отримав поранення під час бою в Попасній.

Історія Євгена – один із тисяч прикладів, як адаптивний спорт стає важливим інструментом реабілітації для українських захисників. Адже в умовах російсько-української війни тисячі поранених воїнів потребують комплексної підтримки для повернення до повноцінного життя. У 2025 році Євген став одним з учасників Ігор Нескорених, чим вкотре довів, що наші захисники – незламні.

Як адаптивний спорт допомагає у відновленні після поранення? Яким був шлях Євгена до Ігор Нескорених? Про це читайте далі у матеріалі проєкту "Краса в незламності".

Відчуття було таке, що куля пройшла навиліт, – поранення у Попасній та реабілітація на Львівщині

Ще задовго до початку повномасштабної війни Євген хотів бути військовим, але тоді це була низькооплачувана робота.

Деякий час чоловік працював на меблевій фабриці та у колцентрі, проте у 2017 році він підписав контракт і розпочав службу у 4-й бригаді оперативного призначення "Рубіж" Національної гвардії України. Спочатку Тюрін обіймав посаду навідника, але постійно навчався, розвивався і згодом став командиром танка. Після чотирьох років служби танкістом він перейшов у розвідку.

Після 24 лютого 2022 року Євген брав участь в обороні Києва та виконував бойові завдання на Луганщині. У квітні 2022 року під час бою в Попасній він отримав серйозне кульове поранення.

Відчуття було таке, що куля пройшла навиліт. А пізніше я дізнався, що вона залишилась в мені. Ми дістали її через рік. Лікарі були здивовані, що вона там залишилася, маючи той характер поранення, який у мене,
– розповідав Євген в інтерв'ю EnableMe.

Спершу військового доправили до лікарні в Часовому Яру, потім до Дніпра, і згодом перевели до Львова для лікування та реабілітації, де йому ампутували ногу.

Шлях до одужання був довгим і виснажливим – захисник пережив 13 операцій. Євгена турбували фантомні болі: п'ятка "горіла", здавалося, ніби він ворушить пальцями, під коліном чухалося. Однак після отримання першого протезу ці відчуття почали зникати.

Євген Тюрін / Фото з особистого архіву захисника

Водночас у військового виникли проблеми з протезуванням. Спочатку Євген отримав протез у державному закладі, але йому було важко нормально пересуватися, що негативно вплинуло на поставу та ходу. Хоча була можливість поїхати на протезування до Франції, врешті-решт він перепротезувався в українському центрі Superhumans.

Процес реабілітації дуже ускладнювала відсутність дозвілля. Тоді реабілітаційні центри тільки починали свою роботу, не було можливості ознайомитись з містом, в якому ти перебуваєш, відвідати якісь події. Тож найважчим випробуванням для Євгена стала не так фізична травма, як психологічна адаптація. Тоді, щоб відволіктись і повертатися до звичного життя, Євген почав цікавитися адаптивним спортом.

Я ставив собі питання: "Що доступно людям на протезах? Які види спорту можна практикувати? Чи існують для мене якісь обмеження?". Так і почався мій шлях, що згодом привів до Ігор Нескорених,
– поділився ветеран.

Це передусім цінний міжнародний досвід, – участь в Іграх Нескорених і їх важливість для ветеранів

Про Ігри Нескорених Євген дізнався від побратимів у 2023 році. Спочатку сприйняв це як привабливу можливість нових знайомств і спілкування з іншими ветеранами. Тоді не зміг потрапити до збірної через заплановану операцію, але у 2024 був готовий їхати на відбір навіть на милицях.

Ветеран зізнався, що відбір до національної збірної Ігор Нескорених виявився непростим. Євген зареєструвався, подав необхідні документи та взяв участь у національних змаганнях. Оцінювали не лише спортивні здібності – з кандидатами проводили психологічні співбесіди, аналізували соціальні показники та спостерігали за їхньою взаємодією з іншими учасниками.

Після успішного проходження відбору Тюрін разом з іншими учасниками розпочав інтенсивну підготовку, над якою працювала ціла команда професіоналів: тренери, медики, реабілітологи, психотерапевти. Їхня підтримка була особливо важливою для тих, хто раніше не займався спортом.

Було п'ять навчально-тренувальних зборів для індивідуальних видів спорту і два додаткових для командних дисциплін. Графік складали так, щоб кожному учаснику було комфортно і щоб залишався час на відновлення. Всім процесом керував спортивний менеджер,
– розповів Євген.

Українці на Іграх Нескорених / Фото з особистого архіву Тюріна

І вже у 2025 році Тюрін виступив на Іграх Нескорених у складі збірної України з керлінгу на кріслах колісних, брав участь у змаганнях зі скелетону та сноубордингу серед новачків.

Ігри Нескорених – це передусім цінний міжнародний досвід. Ти бачиш, як ретельно готуються спортсмени, як продумується кожна деталь організації. І все це робиться з однією метою – створити умови, де кожен учасник може показати результат, до якого довго готувався,
– поділився своїми враженнями захисник.

Наразі Євген Тюрін відновлюється після змагань і планує продовжувати займатися адаптивними видами спорту. Зокрема, він бере участь в АМП футболі (футбол для спортсменів з ампутаціями) в клубі "Покрова Львів". Цього року вони гратимуть в 11-ому сезоні чемпіонату Польщі з ампфутболу.

Хочеться, щоб інформація про адаптивний спорт була більш доступною для всіх, хто цього потребує,
– наголосив чоловік.

Формує почуття підтримки та взаємодопомоги, – адаптивний спорт важливий для реабілітації ветеранів війни

Адаптивний спорт – це різновид спортивної активності, спеціально пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. Він існує у різних формах: від баскетболу на кріслах колісних до стрільби з лука чи скелетону.

Майже кожен вид спорту може бути адаптивним, як йдеться в дослідженні "Радість руху" від аналітичного й ветеранського відділу Центру ініціатив "Повернись живим". Для цього варто використати або певні модифікації спорядження, або додаткові матеріали, спеціальне покриття, які допоможуть усім долучитися до спортивної чи рекреаційної діяльності на рівні з іншими.

Фізичні вправи допомагають відновити витривалість, силу, баланс і координацію, а також адаптувати тіло до нових умов життя після ампутації. Це ті навички, які ветерани здобувають у процесі реабілітації, але саме спорт допомагає їм бути стійкішими,
– пояснила Роксоляна Шміло, фізична терапевтка реабілітаційного центру UNBROKEN.

Євген Тюрін на Іграх Нескорених / Фото з особистого архіву захисника

Крім того, адаптивний спорт може послабити симптоми депресії, тривоги, дистресу та посттравматичного стресового розладу. Він також допомагає давати раду певним емоціям. Наприклад, якщо йдеться про агресію та злість, то змагальні види спорту, де є спаринги, дуже добре працюють з регулюванням і вивільненням накопичених емоцій.

Після ампутації багато ветеранів зіштовхуються з певною ізоляцією, але адаптивний спорт допомагає вирватися з цього стану. Він дає можливість спілкуватися з тими, хто має схожий досвід, об'єднує в команди, формує почуття підтримки та взаємодопомоги,
– додала реабілітологиня.

Адаптивний спорт – це не лише про фізичну активність, – поради для ветеранів війни від реабілітологині

Важливо зауважити, що адаптивний спорт може впливати на стан здоров'я ветеранів і негативно. Так стається, якщо підхід неправильний чи немає кваліфікованого супроводу під час тренувального процесу. Відтак, важливо перед початком занять адаптивним спортом провести консультацію з фізичним терапевтом або тренером і обрати вид спорту з урахуванням стану здоров'я, рівня ампутації та можливостей протеза.

Спираючи на досвід роботи з ветеранами війни, Роксоляна Шміло виділила такі поради, які будуть корисні кожному.

• Не поспішати й дослухатися до свого тіла. Важливо пройти реабілітацію перед початком активних тренувань.
• Знайти менторів серед тих, хто вже має досвід в адаптивному спорті. Це допоможе уникнути багатьох помилок і обрати правильний вид спорту.
• Пробувати різні види активності. Не варто одразу зупинятися на одному виді спорту – можливо, варіант, який підходить, з'явиться згодом, тож варто не опускати руки й багато пробувати.
• Не боятися викликів. Адаптивний спорт – це не лише про фізичну активність, а про повернення соціального, активного, різноманітного, багатоформатного життя.

Українці на Іграх Нескорених / Фото з особистого архіву Тюріна

Для кожного ветерана вплив адаптивного спорту на життя може бути різним: комусь покращує фізичний стан, комусь психічний, а для когось стає відправною точкою для нового професійного шляху. Ветерани стають тренерами з адаптивних видів спорту, організаторами спортивних заходів у своїх громадах, засновниками громадських організацій, спортивними менеджерами, реабілітологами для інших ветеранів.

Історія Євгена Тюріна – це не просто розповідь про подолання фізичних обмежень, а про знаходження нового сенсу життя та нових можливостей через спорт. Його досвід підтверджує, що адаптивний спорт – це не лише про фізичну реабілітацію, але й про психологічне відновлення, соціалізацію та повернення до активного життя.