Як аферист із російським паспортом Сергій Сотниченко організував злочинний картель в Україні: розслідування ЗМІ

Під час повномасштабної війни в Україні з'явилося чимало шахраїв, які спекулюють на довірі людей, прикриваючись патріотичними гаслами, складними термінами та гучними обіцянками. За показною відданістю та красивими словами часто ховається правда, що шокує та викликає огиду.

Як повідомляє сайт Акценти , про це йдеться у розслідуванні видання Власті.нет.

Однак за цією ретельно збудованою маскою нібито відданого патріота ховається цинічний маніпулятор та шахрай із російським паспортом. За допомогою корупційних зв'язків Сотниченко навіть зумів забезпечити собі "дах" серед українських чиновників.

Про те, як росіянин та класичний шахрай Сергій Сотниченко примудрився отримати український паспорт, посвідчення працівника ГУР та організувати злочинний картель на території України, читайте докладніше у нашому матеріалі.

"Пропаганда "путінізму""

З відкритих джерел про Сотниченка відомо небагато. Народився у місті Ноябрськ Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації 1 жовтня 1989 року. З шести років проживав у Туапсі, Краснодарському краї. Школу закінчив 2004 року.

Далі – інформаційний вакуум. Ніде не вчився та не працював. 2008 року переїхав до Євпаторії, де, за його словами, 2010 року почав вивчати технологію блокчейну. Того ж року нібито вступив до вищого навчального закладу.

А потім ще цікавіше: у 2011 році проживав у Санкт-Петербурзі, але водночас очолив громадську приймальню партії "Громадянська платформа" у Туапсі. Ця партія підтримувала путінізм, і навіть виступала за очищення Росії від про «не росіян».

«Він взагалі дуже любить російський фольклор і все, що пов'язане з Росією, постійно ностальгує за своє життя там. У Росії у нього прізвисько "Коліван", яке він узяв з російського фольклору про "Трьох богатир". Але він навіть назвав своїх дітей на честь персонажів із цих казок», — розповідає джерело із близького оточення.

2015 року Сергій Сотниченко переїхав до Києва. За даними наших джерел, в Україну він потрапив незаконно через тимчасово окуповані території так званих ЛДНР.

«На той момент він перебував у розшуку Інтерполу, але якимось дивом, згідно з інформацією у документах, він в'їхав до України через білоруський КПП «Нові Яриловичі» у Чернігівській області. Хоча насправді до України він в'їхав саме через окуповані території ЛДНР, де зміг «нарішувати» собі в'їзд», — розповідає джерело.

Період перебування Сотниченка у Києві є одним із найнасиченіших і найважливіших у його біографії, тому на ньому акцентуємо увагу.

За даними джерел, в Україні Сотниченко займається тими ж шахрайськими схемами, що й у Росії, зокрема, операціями, пов'язаними з криптовалютою. Не маючи ні професійної освіти, ні ліцензії Національного банку України, він фактично очолив організовану групу «С1К».

«Ця "шарашкіна кантора" працює під прикриттям мережі конвертаційних центрів, що діють не лише в Україні, а й у Росії (включаючи Санкт-Петербург та Москву) та інших країнах колишнього СНД. Зокрема, у Києві у нього щонайменше два такі центри: перший на вул. Євгена Коновальця, 26А, поряд із його будинком, другий по вул. Пирогова, 4/26», – розповідає джерело видання.

За його словами, ці центри займаються відмиванням коштів, одержаних незаконним шляхом. Гроші, що проходять через цю мережу, спрямовуються на підтримку терористичної діяльності в так званих Л/ДНР та на фінансування осіб, пов'язаних із владою Росії.

"Щомісячний прибуток угруповання становить до $500 000. З цієї суми близько $15 000 регулярно виділяється на хабарі для тих, хто забезпечує "безпеку" цих центрів", - додає джерело.

Види послуг, що надаються організацією «С1К»:

”Обнал”

Організація спеціалізується на швидкому та ефективному виведенні готівки з великих сум, що зберігаються на банківських рахунках або у криптовалюті.

Схема: Через мережу тіньових обмінників та підставних компаній (зокрема, зареєстрованих за кордоном) кошти переводяться у готівкову форму.

• Відсоток: Комісія за послугу складає 3-5% залежно від суми транзакції та рівня складності операції.

• Клієнти: Корумповані чиновники, бізнесмени із сірими доходами, злочинні угруповання.

"Перестановка" коштів по всьому світу
Організація Сотниченка надає послуги з анонімних міжнародних фінансових транзакцій, використовуючи складну мережу банківських рахунків, криптовалютних адрес та підставних компаній у різних країнах, включаючи:

• Росію (РФ) та Білорусь (РБ). Свої послуги для держав агресорок, Сотниченко надає через Даркнет.

• ЄС та США: використання юридичних лазівок та нелегальних схем для приховання походження грошей.

• Офшорні зони: переказ коштів у юрисдикції, які не співпрацюють із міжнародними фінансовими органами.

P2P-транзакції (переклади від фізичної особи до фізичної особи)
Завдяки широкій мережі "довірених" клієнтів та підставних осіб злочинна організація забезпечує:

• Миттєві перекази між фізичними особами з урахуванням уникнення банківських перевірок.

• Маскування великих сум під особисті перекази.

• Робота з популярними платформами, такими як Wise, Revolut, Payoneer, а також прямі криптовалютні переклади

• Обслуговування грального бізнесу

• Обслуговування наркобізнесу

Купівля безготівкових коштів (“безготівка”)
• Схема: Готівка вноситься через підставні компанії або нелегальні обмінники, після чого клієнт отримує на свій банківський рахунок "чисті" безготівкові кошти. Для цього використовуються рахунки компаній з фіктивними договорами про надання послуг або купівлю-продаж.

• Комісія: в середньому 5-7% залежно від обсягів та рівня ризику.

• Клієнти: підприємці, які ухиляються від оподаткування, великі бізнес-групи, пов'язані з корупцією.

Завод/виведення коштів у криптовалюту

Один із ключових напрямків діяльності – забезпечення швидкого та безпечного введення або виведення коштів у криптовалюту. Це дозволяє клієнтам приховати походження грошей та уникнути фінансового моніторингу.

• Завод у криптовалюту: Готівкові або безготівкові кошти переводять у криптовалюту (наприклад, USDT, BTC, ETH) через нелегальні обмінники.

• Висновок із криптовалюти: Криптовалюту обмінюють на готівку або переводять на банківські рахунки підставних осіб або компаній.

• Особливості: Використання мереж TRC-20 (TRON) для мінімізації комісій та уникнення стеження.

• Клієнти: Бізнеси, які бажають уникнути сплати податків, корупціонери, злочинці, пов'язані з контрабандою та наркоторгівлею.

Обслуговування кол-центрів (шахрайство та сірий бізнес)
Організація забезпечує безперебійне фінансове звернення, роботу з офшорами та підробку документів для реєстрації кол-центрів, що спеціалізуються на:

• Обман громадян через телефонні шахрайства.

• Примус до інвестицій у фіктивні проекти.

• Продаж фейкових фінансових продуктів.

• Використання криптовалютних платформ для переказу коштів від жертв шахрайства.

Обслуговування зернотрейдерів
Окремий напрямок діяльності Сотниченка стосується сільськогосподарського бізнесу, зокрема зернотрейдерів. Організація допомагає їм ухилятися від податків та приховувати реальні обсяги експорту.

• Схеми:

• Підробка митних декларацій для заниження вартості товару.

• Використання офшорних компаній для отримання платежів за експорт.

• Переказ грошей через криптовалюту, щоб уникнути банківського контролю.

"Реакція правоохоронних органів"

Такі зухвалі махінації не залишилися поза увагою українських правоохоронців. Під час повномасштабного вторгнення Сотниченко став фігурантом кримінальної справи одразу за п'ятьма статтями Кримінального кодексу України. Йому інкримінуються злочини, передбачені частинами 3 статей 368 та 369, частиною 2 статей 200 та 258-5, а також частиною 3 статті 209 КК України.

«Це досить серйозне звинувачення, і слідство офіційно начебто триває. Однак неофіційно стоїть на паузі, жодних слідчих дій не проводиться», - розповідає джерело у правоохоронних органах.

Причини такої інертності слідства залишаються невідомими.

«Українське громадянство для сім'ї»

Водночас у цьому кримінальному провадженні фігурує також дружина Сотніченка – Емма Шекоян.

«Там так само, як і з Сотніченком: справа не рухається, як зачарована, але формально розслідування триває», — зазначає джерело в правоохоронних органах.

Подібні ситуації, коли всі порушення залишаються безкарними, характерні для біографії Сотніченка. Однією з його зухвалих афер стало отримання українського паспорта для себе та членів своєї родини.

За словами джерел, частину коштів, одержаних від діяльності злочинної групи С1К, Сотниченко витрачав на створення іміджу та рекламу власного імені, намагаючись легалізуватися в Україні.

Його головна мета була отримати українське громадянство і повністю зачистити з інформаційного простору згадки про те, що він росіянин. Тому у ЗМІ про нього пишуть "експерт криптовалютного ринку". Це все замовні публікації, сплачені «брудними» грошима. Він звичайний шахрай та наркоман», – зазначає джерело.

Зрештою, Сотниченко досяг свого і став громадянином України. Проте його громадянство тривало недовго. Отримавши український паспорт, він «забув» позбутися російського громадянства, тож згодом був позбавлений українського паспорта.

Не менш обурливим фактом є те, що громадянство України отримало також дружина Сотніченко Емма Шекоян та її мати Олена Саргсян.

За даними джерел, Емма Шекоян та її мати обійшли всі передбачені законом етапи набуття громадянства, але отримали українські паспорти.

«Можна довго пояснювати це юридичною мовою, але, простіше кажучи, дружина і теща Сотниченко отримали українські паспорти з доставкою додому, без проходження будь-яких законних процедур і етапів», — каже джерело.

«Ветеран невідомого фронту»

Для створення образу щирого патріота України громадянин Росії Сотниченко не шкодував ані грошей, ані зусиль. Для кульмінації свого образу він начебто пішов на фронт. За даними джерел, реальний котел, де служить цей відважний воїн, це київські розважальні заклади.

«У нього є контракт із ГУР МОУ, він навіть отримав подяку від РНБО, медаль та нагородний пістолет, хоча він — громадянин держави, яка розв'язала війну проти України. Тепер ходить Києвом і хизується цими нагородами», — повідомляє джерело.

Такі привілеї, за словами джерела, Сотниченко отримав завдяки дружбі із впливовими представниками правоохоронних органів, яку він вибудовує виключно через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах.

«Метод Сотниченко простий: він переконує впливових осіб віддати йому свої заощадження, обіцяючи, що зможе їх примножити та повернути із прибутком у 30%. Все виглядає як дружня допомога чи взаємовигідна угода. Але поступово правоохоронець сам того не помічаючи стає частиною схеми, з якої дуже важко вийти», — додає джерело.

Таким чином, Сотниченко не лише зумів легалізуватися в Україні, а й отримав доступ до ресурсів та захисту від окремих представників державної системи, використовуючи для цього шахрайські схеми та підкуп.