Аферист із російським паспортом: розслідування ЗМІ про Сергія Сотніченка

Під час повномасштабної війни в Україні з’явилося чимало шахраїв, які спекулюють на довірі людей, прикриваючись патріотичними гаслами, складними термінами та гучними обіцянками.

За показною відданістю та красивими словами часто ховається правда, що шокує та викликає огиду.

Про це йдеться у розслідуванні видання Власті.нет.

Одним із таких персонажів є Сергій Сотніченко — російський аферист, прихильник путінського режиму та спонсор псевдоутворень “л/днр”. Він створив для себе образ експерта криптовалютного ринку, воїна ГУР та зразкового громадянина.

Однак за цією ретельно вибудованою маскою нібито відданого патріота ховається цинічний маніпулятор і шахрай із російським паспортом. Використовуючи корупційні зв’язки, Сотниченко навіть зумів забезпечити собі “дах” серед українських високопосадовців.

Про те, як росіянин та класичний шахрай Сергій Сотниченко примудрився отримати український паспорт, посвідчення працівника ГУР та організувати злочинний картель на території України, — читайте детальніше в нашому матеріалі.

«Пропаганда «путінізму»»

З відкритих джерел про Сотніченка відомо небагато. Народився у місті Ноябрськ Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації 1 жовтня 1989 року. З шести років проживав у Туапсе, Краснодарського краю. Школу закінчив у 2004 році.

Далі – інформаційний вакуум. Ніде не навчався і не працював. У 2008 році переїхав до Євпаторії, де, за його словами, у 2010 році почав вивчати технологію блокчейн. У тому ж році нібито вступив до вищого навчального закладу.

А потім ще цікавіше: у 2011 році проживав у Санкт-Петербурзі, але водночас очолив громадську приймальню партії “Громадянська платформа” в Туапсе. Ця партія підтримувала путінізм, а також виступала за очищення росії від так званих «не росіян».

«Він взагалі дуже любить російський фольклор та все що повʼязано з Росією, постійно ностальгує за своїм життям там. В Росії у нього прізвисько “Коливан”, яке він взяв із російського фольклору про “Трьох богатирів”. Та він навіть назвав своїх дітей на честь персонажів із цих російських казок», — розповідає джерело з близького оточення.

У 2015 році Сергій Сотніченко переїхав до Києва. За даними наших джерел, в Україну він потрапив незаконно через тимчасово окуповані території так званих “ЛДНР”.

«На той момент він перебував у розшуку Інтерполу, але якимось дивом згідно з інформації в документах він в’їхав в Україну через білоруський КПП “Нові Яриловичі” у Чернігівській області. Хоча насправді в Україну він вʼїхав саме через окуповані території «ЛДНР», де зміг «нарішати» собі вʼїзд», — розповідає джерело.

Період перебування Сотніченка в Києві є одним із найбільш насичених і важливих у його біографії, тому на ньому і акцентуємо увагу.

За даними джерел, в Україні Сотніченко займається тими ж шахрайськими схемами, що й у Росії, зокрема операціями, пов’язаними з криптовалютою. Не маючи ні професійної освіти, ні ліцензії Національного банку України, він фактично очолив організовану групу «С1К».

«Ця “шарашкіна кантора” працює під прикриттям мережі конвертаційних центрів, які діють не лише в Україні, а й у Росії (включаючи Санкт-Петербург і Москву) та інших країнах колишнього СНД. Зокрема у Києві у нього щонайменше два таких центра: перший по вул. Євгена Коновальця, 26А, поруч із його будинком, другий по вул. Пирогова, 4/26», — розповідає джерело видання.

За його словами, ці центри займаються відмиванням коштів, отриманих незаконним шляхом. Гроші, що проходять через цю мережу, спрямовуються на підтримку терористичної діяльності в так званих «Л/ДНР» і на фінансування осіб, пов’язаних із владою Росії.

«Щомісячний прибуток угруповання становить до $500 000. З цієї суми близько $15 000 регулярно виділяється на хабарі для тих, хто забезпечує “безпеку” цих центрів», — додає джерело.

Види послуг, які надає організація «С1К»:

1. ”Обнал”

Організація спеціалізується на швидкому й ефективному виведенні готівки з великих сум, що зберігаються на банківських рахунках чи у криптовалюті.

Схема:: Через мережу тіньових обмінників та підставних компаній (зокрема, зареєстрованих за кордоном), кошти переводяться у готівкову форму.

• Відсоток: Комісія за послугу становить 3-5%, залежно від суми транзакції та рівня складності операції.

• Клієнти: Корумповані чиновники, бізнесмени з “сірими” доходами, злочинні угруповання.

2. “Перестановки” коштів по всьому світу

Організація Сотніченка надає послуги з анонімних міжнародних фінансових транзакцій, використовуючи складну мережу банківських рахунків, криптовалютних адрес та підставних компаній у різних країнах, включаючи:

• Росію (РФ) та Білорусь (РБ). Свої послуги для держав агресорок, Сотніченко надає через “Даркнет”.

• ЄС та США: Використання юридичних лазівок та нелегальних схем для приховування походження грошей.

• Офшорні зони: Переведення коштів у юрисдикції, які не співпрацюють із міжнародними фінансовими органами.

3. P2P-транзакції (перекази від фізичної особи до фізичної особи)

Завдяки широкій мережі “довірених” клієнтів і підставних осіб злочинна організація забезпечує:

• Миттєві перекази між фізичними особами з урахуванням уникнення банківських перевірок.

• Маскування великих сум під особисті перекази.

• Роботу з популярними платформами, такими як Wise, Revolut, Payoneer, а також прямі криптовалютні перекази

• Обслуговування грального бізнесу

• Обслуговування наркобізнесу

4. Купівля безготівкових коштів (“безнал”)

• Схема: Готівка вноситься через підставні компанії або нелегальні обмінники, після чого клієнт отримує на свій банківський рахунок “чисті” безготівкові кошти. Для цього використовуються рахунки компаній з фіктивними договорами про надання послуг або купівлю-продаж.

• Комісія: В середньому 5-7%, залежно від обсягів та рівня ризику.

• Клієнти: Підприємці, які ухиляються від оподаткування, великі бізнес-групи, пов’язані з корупцією.

5. Заведення/виведення коштів у криптовалюту

Один із ключових напрямків діяльності — забезпечення швидкого та безпечного введення або виводу коштів у криптовалюту. Це дозволяє клієнтам приховати походження грошей та уникнути фінансового моніторингу.

• Завод у криптовалюту: Готівкові або безготівкові кошти переводяться у криптовалюту (наприклад, USDT, BTC, ETH) через нелегальні обмінники.

• Вивід із криптовалюти: Криптовалюту обмінюють на готівку або переказують на банківські рахунки підставних осіб чи компаній.

• Особливості: Використання мереж TRC-20 (TRON) для мінімізації комісій та уникнення слідкування.

• Клієнти: Бізнеси, які хочуть уникнути сплати податків, корупціонери, злочинці, пов’язані з контрабандою та наркоторгівлею.

6. Обслуговування кол-центрів (шахрайство та сірий бізнес)

Організація забезпечує безперебійний фінансовий обіг, роботу з офшорами та підробку документів для реєстрації кол-центрів, які спеціалізуються на:

• Обмані громадян через телефонні шахрайства.

• Примушенні до інвестицій у фіктивні проекти.

• Продажу фейкових фінансових продуктів.

• Використанні криптовалютних платформ для переказу коштів від жертв шахрайств.

7. Обслуговування зернотрейдерів

Окремий напрямок діяльності Сотніченка стосується сільськогосподарського бізнесу, зокрема зернотрейдерів. Організація допомагає їм ухилятися від сплати податків та приховувати реальні обсяги експорту.

• Схеми:

• Підробка митних декларацій для заниження вартості товару.

• Використання офшорних компаній для отримання платежів за експорт.

• Переведення грошей через криптовалюту, щоб уникнути банківського контролю.

“Реакція правоохоронних органів”

Такі зухвалі махінації не залишилися поза увагою українських правоохоронців. Під час повномасштабного вторгнення Сотніченко став фігурантом кримінальної справи одразу за п’ятьма статтями Кримінального кодексу України. Йому інкримінуються злочини, передбачені частинами 3 статей 368 та 369, частиною 2 статей 200 і 258-5, а також частиною 3 статті 209 КК України.

«Це досить серйозне обвинувачення, і слідство офіційно нібито продовжується. Однак неофіційно — стоїть на паузі, жодних слідчих дій не проводиться», — розповідає джерело в правоохоронних органах.

Причини такої інертності слідства залишаються невідомими.

«Українське громадянство для сімʼї»

Водночас у цьому кримінальному провадженні фігурує також дружина Сотніченка — Емма Шекоян.

«Там усе так само, як і з Сотніченком: справа не рухається, ніби зачарована, але формально розслідування триває», — зазначає джерело в правоохоронних органах.

Подібні ситуації, коли всі порушення залишаються безкарними, є характерними для біографії Сотніченка. Однією з найзухваліших його афер стало отримання українського паспорта для себе та членів своєї родини.

За словами джерел, частину коштів, отриманих від діяльності злочинної групи «С1К», Сотніченко витрачав на створення іміджу та рекламу власного імені, намагаючись легалізуватися в Україні.

«Його головна мета була — отримати українське громадянство та повністю зачистити з інформаційного простору згадки про те, що він росіянин. Тому в ЗМІ про нього пишуть «експерт криптовалютного ринку». Це все замовні публікації, оплачені «брудними» грошима. Він звичайний шахрай та наркоман », — зазначає джерело.

Зрештою, Сотніченко досягнув свого і став громадянином України. Однак його громадянство тривало недовго. Отримавши український паспорт, він «забув» позбутися російського громадянства, тому згодом був позбавлений українського паспорта.

Не менш обурливим фактом є те, що громадянство України отримали також дружина Сотніченка — Емма Шекоян — і її мати, Олена Саргсян.

За даними джерел, Емма Шекоян та її мати оминули всі передбачені законом етапи набуття громадянства, але отримали українські паспорти.

«Можна довго пояснювати це юридичною мовою, але, кажучи простіше, дружина та теща Сотніченка отримали українські паспорти з доставкою додому, без проходження будь-яких законних процедур та етапів», — говорить джерело.

«Ветеран невідомого фронту»

Для створення образу щирого патріота України громадянин Росії Сотніченко не шкодував ні грошей, ні зусиль. Для кульмінації свого образу він нібито пішов на фронт. За даними джерел, реальний «котел», де «служить» цей «відважний воїн», — це київські розважальні заклади.

"У нього є контракт із ГУР МОУ, він навіть отримав подяку від РНБО, медаль та нагородний пістолет, хоча він — громадянин держави, яка розв’язала війну проти України. Тепер ходить по Києву і хизується цими нагородами", — повідомляє джерело.

Такі привілеї, за словами джерела, Сотніченко отримав завдяки дружбі з впливовими представниками правоохоронних органів, яку він вибудовує виключно через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах.

"Метод Сотніченка простий: він переконує впливових осіб віддати йому свої заощадження, обіцяючи, що зможе їх примножити та повернути з прибутком у 30%. Усе виглядає як дружня допомога чи взаємовигідна угода. Але поступово правоохоронець, сам того не помічаючи, стає частиною схеми, з якої вже дуже важко вийти", — додає джерело.

Таким чином, Сотніченко не лише зумів легалізуватися в Україні, але й отримав доступ до ресурсів та захисту від окремих представників державної системи, використовуючи для цього і шахрайські схеми, і підкуп.