Мобілізація в Україні: нові правила, відстрочки та зміни у ТЦК

У контексті воєнного стану, який в Україні подовжено до 9 травня 2025 року, питання мобілізації залишається важливим для суспільства.

Чоловіки у віці від 25 до 60 років підлягають мобілізації, однак для юнаків молодше 25 років існують інші правила.

Одним із ключових нововведень стала програма "Контракт 18 – 24", що дає можливість молодим людям добровільно приєднатися до лав Збройних Сил України на привабливих умовах.

Крім того, в Україні запроваджено нововведення у сфері мобілізації, зокрема нові відстрочки у додатку Резерв+.

Нові відстрочки у Резерв+ у квітні.

Міноборони 27 березня повідомило про появу нових типів відстрочок у застосунку Резерв+.

Там з’явилися відстрочки для людей з інвалідністю, дані про яких є в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС).

Щоб оформити відстрочку, треба натиснути на три крапки на головному екрані застосунку Резерв+, вибрати пункт "Подати запит на відстрочку", а потім відповідну категорію, – мовиться у повідомленні міністерства.

Згодом військовозобов’язаний отримає сповіщення у Резерв+ із результатом.

Якщо даних в реєстрах не знайдено, у Міноборони радять звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання.

Застосунок Резерв+ від Міністерства оборони України надає військовозобов’язаним можливість оформлення відстрочок від мобілізації в електронному форматі.

Серед категорій громадян, які можуть скористатися цією функцією, є:.

студенти, аспіранти та докторанти: особи, які навчаються на денній формі в закладах вищої освіти;.

особи з інвалідністю;.

багатодітні батьки, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років.

Чи будуть зміни в роботі ТЦК у квітні.

Омбудсман України Дмитро Лубінець заявив про системні та масові порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів.

Про це він повідомив у своєму зверненні 26 березня.

За його словами, випадки незаконних затримань та насильства з боку працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) стали поширеною практикою:.

Складається враження, що незаконні затримання та побиття від представників ТЦК та СП стали новим вірусним трендом, який не зупинити без жорсткої реакції держави.

Лубінець наголосив, що готовий представити детальний аналіз ситуації у Верховній Раді, однак голосів для його виклику на звіт не вистачило.

Основні порушення, зафіксовані Офісом омбудсмана:.

Фізичне насильство – побиття громадян під час затримань на вулицях, у торгових центрах та біля метро.

Навмисні ДТП – випадки, коли працівники ТЦК та СП збивають велосипедистів або мотоциклістів, щоб їх примусово зупинити.

Обмеження права на захист – недопуск адвокатів до затриманих та приховування інформації про їх місцеперебування.

Примусове підписання документів – людей змушують підписувати повістки без пояснення правових наслідків.

Незаконні затримання – мобілізація громадян, які мають законне право на відстрочку або взагалі не підлягають призову, наприклад студентів, осіб з інвалідністю, громадян, які доглядають за важкохворими родичами.

Лубінець підкреслив, що ситуація потребує негайної реакції держави для дотримання прав людини в межах мобілізаційного процесу.

Чи триватиме мобілізація, попри переговори про припинення війни.

Україна та Росія за посередництва США ведуть домовленості про тимчасове перемир’я.

Водночас це не вплине на процес мобілізації, заявив речник оперативного командування "Захід" Сухопутних військ ЗСУ Олег Домбровський.

Як повідомляє 24 Канал із посиланням на його виступ у телемарафоні, темпи мобілізації не залежать від зовнішніх чинників.

Генеральний штаб виконує планове завдання щодо мобілізації людських ресурсів для поповнення Сил оборони та безпеки для виконання завдань, які пов’язані з відсіччю і стримуванням збройної агресії Росії проти України, – наголосив Домбровський.

Він також зазначив, що мобілізаційні заходи відбуватимуться безперервно, поки не буде ухвалене інше рішення щодо мирного врегулювання війни.

Водночас речник визнав, що громадська думка може змінюватися під впливом різних подій, однак головне завдання – створити умови, за яких Україна продовжуватиме свою боротьбу.

Кого в Україні не можуть мобілізувати у квітні.

В Україні деякі громадяни мають право на відстрочку або повне звільнення від мобілізації через стан здоров’я, сімейні обставини, професійну діяльність чи інші фактори.

Також за законом мобілізації не підлягають чоловіки молодші за 25 років та старші за 60 років.

Категорії громадян, які не підлягають мобілізації:.

Через стан здоров’я.

Мобілізації не підлягають особи з інвалідністю I–III груп або ті, кого визнано непридатними до військової служби за медичними показниками.

Через сімейні обставини:.

особи, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років;.

одинокі батьки або матері, які самостійно виховують неповнолітніх дітей;.

опікуни, піклувальники, названі батьки, які виховують дітей-сиріт або дітей з інвалідністю;.

особи, що доглядають за тяжкохворими членами сім’ї (подружжям, дітьми, батьками);.

громадяни, які мають дружину чи чоловіка з інвалідністю або батьків з I чи II групою інвалідності;.

опікуни недієздатних осіб або осіб, що потребують постійного догляду, якщо немає інших громадян, які можуть виконувати цю функцію;.

військовослужбовці, якщо обоє з подружжя перебувають на службі та мають неповнолітніх дітей, а також вагітні військовослужбовиці.

Через загибель родичів: мобілізації не підлягають громадяни, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, діти, батьки, дід, бабуся, рідні брати чи сестри) загинули або зникли безвісти внаслідок воєнних дій.

Студенти та викладачі:.

студенти професійно-технічних та вищих навчальних закладів, аспіранти та докторанти, які навчаються на денній або дуальній формі;.

наукові та педагогічні працівники, якщо вони працюють за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки.

Через професійну діяльність:.

працівники критично важливих підприємств та організацій;.

народні депутати України та АР Крим, судді, працівники органів військового управління, Міноборони, ЗСУ, Держприкордонслужби, ДСНС, СБУ, Нацполіції, Нацгвардії, Держспецзв’язку, апарату МВС тощо.

Тимчасове звільнення від мобілізації мають:.

громадяни, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені в запас (крім осіб, зарахованих до оперативного резерву першої черги), – вони не підлягають призову протягом 6 місяців після звільнення;.

особи, які отримали відстрочку за рішенням військово-лікарської комісії (ВЛК) через стан здоров’я – терміном до 6 місяців.

Ці правила визначають категорії громадян, які мають право на відстрочку або звільнення від мобілізації відповідно до чинного законодавства України.

Хто може виїхати за кордон у квітні.

Під час воєнного стану в Україні більшість чоловіків віком від 18 до 60 років обмежені у виїзді за кордон.

Однак існують винятки:.

Чоловіки віком від 18 до 22 років можуть виїхати за кордон, якщо вони є учасниками академічної мобільності на один семестр та навчаються на денній формі для здобуття ступеня бакалавра або магістра у медичному, фармацевтичному чи ветеринарному напрямку.

Військовослужбовці мають право на виїзд за кордон для відпустки чи навчання за умови отримання дозволу від військової частини.

Чоловіки старше 60 років мають право на виїзд за кордон.

Зверніть увагу, що правила можуть змінюватися, тому рекомендується регулярно перевіряти актуальну інформацію та консультуватися з відповідними державними органами перед плануванням виїзду за кордон.

Як мобілізуватися з 18 років у квітні.

В Україні мобілізації підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років.

Особи молодшого віку можуть долучитися до Збройних Сил України (ЗСУ) на добровільній основі.

Зокрема, Міністерство оборони України запровадило ініціативу під назвою "Контракт 18 – 24", спрямовану на залучення молоді віком від 18 до 24 років до служби за контрактом.

Законодавство України визначає, що чоловіки віком від 25 до 60 років підлягають мобілізації.

Особи молодшого віку можуть вступати до лав ЗСУ лише добровільно.

Це означає, що юнаки віком 18-24 років не можуть бути примусово мобілізовані, але мають можливість укласти контракт на військову службу за власним бажанням.

Міністерство оборони України запровадило програму "Контракт 18 – 24", яка передбачає укладання однорічних контрактів для молодих людей віком від 18 до 24 років.

Учасники цієї програми отримують фінансову підтримку та соціальні пільги, зокрема:.

стандартні виплати для військових до 120 тисяч гривень в місяць, а також грошова допомога: 200 тисяч гривень відразу при підписанні контракту та 800 тисяч гривень двома частинами під час його дії;.

можливість нульової іпотеки;.

навчання за державні кошти;.

безплатне медичне забезпечення, зокрема зубне протезування;.

право на виїзд за кордон після року служби.

Також законом гарантоване звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту.

Чи можуть мобілізувати після 55 років.

В Україні під час воєнного стану мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років.

Однак залучення осіб старшого віку має певні особливості.

Чоловіків віком від 50 до 60 років можуть мобілізувати на загальних підставах, враховуючи їхній стан здоров’я та придатність до військової служби.

Зазвичай вони залучаються до виконання завдань у частинах забезпечення, як-от водії, логісти або інші тилові підрозділи.

Це пов’язано з тим, що фізичні навантаження в бойових підрозділах можуть бути надмірними для осіб старшого віку.

Варто зазначити, що мобілізація чоловіків цієї вікової категорії часто відбувається за наявності дефіцитних військово-облікових спеціальностей або для комплектування тилових підрозділів.

Такі рішення приймаються на підставі мобілізаційних розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил України.

Важливо! Нещодавно у Верховній Раді було представлено законопроєкт №12222, який передбачає зниження граничного віку для мобілізації з 60 до 55 років.

Цю ініціативу підтримують у Генеральному штабі ЗСУ, однак на цей момент вона ще не набула чинності.

Отже, чоловіки віком від 50 до 60 років можуть бути мобілізовані, особливо якщо вони мають необхідні спеціальності або можуть виконувати завдання в тилових підрозділах.

Проте остаточне рішення залежить від потреб Збройних Сил та чинного законодавства.