Законопроєкт №4298 треба приймати зараз, але потім обов'язково вносити зміни — Коліушко

Після висновків Секретаріату Конгресу регіональних і місцевих влад Ради Європи законопроєкт №4298 про місцеві державні адміністрації, яким вводиться державний нагляд за органами місцевого самоврядування, було вкотре переписано, а низку зауважень Асоціації міст України та експертів було враховано. Однак збереглася низка норм, які можуть закріпити авторитарні тенденції в країні, заявив голова Центру політико-правових реформ (ЦППР) Ігор Коліушко в інтерв'ю редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій.

Коліушко зазначив, що наприкінці 2023 року в законопроєкт повернули норму про статус державних службовців. Однак комітет Верховної Ради побачив проблему в "префектурності", яку спеціально закладали. За його словами, ці статті було вилучено із проєкту закону, водночас до нього повернули 13 статей із чинного закону про галузеві повноваження МДА.

"У підсумку, як то кажуть, на стовбур плодового дерева прищепили неїстівний фрукт. Ці статті порушили логіку та структуру законопроєкту. Його цінність для мене повністю зникла. Його ухвалення не давало нічого — навіть нормального нового закону, до якого в перспективі можна вносити зміни", - пояснює Коліушко.

Він вказує, що через це він, як і Асоціація міст України, піддав критиці вищезазначені статті. 

Авторка статті зауважує, що в останній версії законопроєкту №4298  галузевих статей уже немає та було враховано багато пропозицій АМУ. Коліушко зазначив, що пропозиції були враховані внаслідок тиску Європейського Союзу. 

"Текст укотре в закритому режимі переписали: ці вставлені статті справді вилучили, але записали в перехідних положеннях, що вони продовжують діяти в старому законі після набрання чинності новим.  До ухвалення нового закону про розмежування повноважень", - наголошує експерт.

На думку Коліушка, у цьому рішенні є як мінуси, так і плюси. За його словами, з одного боку, редакція законопроєкту, яка є зараз, краща за попередню та її можна вже ухвалювати, а через рік-два — вносити зміни. Водночас він зауважує, що з іншого боку, перехідне положення може залишитися назавжди.

 "На десятки років зберегти чинність того, що ми маємо сьогодні, — того, що сформувалося фактично в умовах війни. В умовах, коли одним із завдань було максимально сконцентрувати владу в руках обласних державних адміністрацій, мінімізувати витрати на них і загалом на систему управління", - пояснює він.

Інна Ведернікова звертає увагу на те, що закон про розмежування повноважень (який має усунути вищезазначені ризики) мають за планом ухвалити за рік, а закон про МДА набирає чинності за рік після завершення дії воєнного стану (у найкращому випадку — не раніше травня 2026 року). Авторка пише, що це означає, що накладки не буде, і ризик застрахований.

Але Коліушко зазначає, що відбувається закономірна ерозія через тривалий період функціонування суспільства в умовах воєнного стану та затягування війни.

"Не лише правового порядку в сфері управління, а й управлінської культури. Усі починають миритися з тим, що все має бути спрощено, що всі рішення ухвалюються десь "на верхах", централізовано — бо так нібито потрібно для воєнного стану. Й до цього всі звикають. А отже, цей ризик не застрахований", - наголошує він.

Ведернікова вказує, що в Асоціації міст України є аргументи для спротиву ухваленню цього законопроєкту із акцентом на ризиках тотальної централізації влади, зокрема, і через запровадження у громадахвійськових адміністрацій.

Голова Центру політико-правових реформ заявив, що військоі адміністрації передбачені лише під час дії  воєнного стану, однак нині влада зловживає цим інструментом у громадах та, за його словами, зробила цей інструмент по суті політичним. Коліушко зауважив, що військово-цивільні адміністрації, якими дехто хоче замінити військову адміністрацію після завершення воєнного стану, взагалі не є конституційними. 

"За своєю природою вона була передбачена й дозволена виключно в областях, які були розділені лінією фронту. Згідно з чинним законом, там не тільки визначається загальний статус таких адміністрацій — там також працюють військовослужбовці, котрі залишаються в штаті військових частин, з яких їх прикомандировано. Інших осіб наймає об’єднане командування тощо. Все це підлаштовано під військову ситуацію та забезпечення функціонування Збройних сил на відповідній території", - пояснює експерт.

За його словами, поки це стосувалося лише двох областей — Донецької та Луганської. Однак він наголошує, що зараз дехто хоче ухвалити закон в новій редакції про військово-цивільні адміністрації, щоб дозволити їх створення по всій території України. Коліушко стверджує, що "це вже повністю перевертає все з ніг на голову".

Інна Ведернікова зауважує, що окрім посилення централізації додається ще й нагляд.

"Є багато симптомів того, що в офісі президента дедалі більше звикають до функціонування в умовах воєнного стану — і що це їм, відверто кажучи, подобається. Створення військових адміністрацій у містах Нетішин і Вараш — ну, це вже просто не вкладається в жодні рамки. Жодного публічного пояснення не було. А справжня причина в тому, що в цих громадах більші бюджети, є «зайві» гроші. І ці кошти комусь треба контролювати", - підкреслює Коліушко.

Але експерт зазначає, що попри критику, він ніколи не закликав парламентарів не голосувати за цей законопроєкт.

"Якщо його ухвалять у нинішній редакції — гірше не стане. Просто не стане й краще. Але залишиться шанс на його вдосконалення в майбутньому", - додає він.

Під час запуску реформи децентралізації передбачалося, що на першому етапі до Конституції України внесуть зміни створення виконавчих органів обласних і районних рад. Однак такі зміни не внесли через недостатність політичної волі. Натомість влада вирішила ухвалити новий перехідний закон про місцеві держадміністрації, який мав би впроваджувати нагляд за органами місцевого самоврядування. Ігор Коліушко наголосив, що держнагляд за ОМС треба вводити терміново, оскільки вони не завжди дотримуються закону.