Як Крим намагається вийти на міжнародний ринок після анексії: санкції та обмеження зовнішніх відносин

Після того як Росія окупувала Крим і Севастополь у 2014 році, підконтрольна Москві влада втратила не лише здатність вести прямий діалог з міжнародними партнерами, але й можливість самостійно встановлювати та розвивати економічні зв’язки із закордоном.

Кремль запровадив на території Криму нову конституцію і федеральне законодавство, згідно з якими суб’єкти РФ не мають такого права, зазначає видання Крим.

Канув у літу й профільний підрозділ у складі кримської Ради міністрів – спочатку головне управління, а потім і просто управління міжрегіональної співпраці та зовнішніх зв’язків.

У російському уряді Криму «управлінню зовнішніх зв’язків та протоколу» відвели роль статистів, оскільки його куратором є так званий «представник Криму при президенті РФ» та одночасно кримський віцепрем’єр.

Тепер усі зовнішні контакти призначених Москвою кримських чиновників усіх рангів і рівнів, а також їхні поїздки за кордон по лінії економіки (економічні місії) здійснюються через так зване «представництво Криму при президенті РФ».

При цьому після подій 2014 року, повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році та запровадження міжнародною спільнотою відповідних санкцій дорогу за кордон для таких зовнішніх контактів закрито.

Російських призначенців із Криму приймають диктатори лише у кількох країнах.

Як Крим за допомогою Москви намагається виходити на міжнародний ринок? Чому з початком повномасштабного вторгнення в Україну зовнішні відносини анексованого Кримського півострова ще більше скоротилися, а діяльність «народних дипломатів» перейшла на міжрегіональний рівень? Чи ефективні міжнародні санкції щодо Криму та його російських призначенців? У виданні Крим.

Реалії спробували відповісти на ці та інші питання.

Білорусь, невизнані Абхазія та Південна Осетія, а також Нікарагуа.

Призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) упевнений, що «з урахуванням сьогоднішньої обстановки у світі Криму все ж таки вдається розвивати міжнародні контакти».

За його словами, реалізуються три повноформатні угоди – з Вітебською областю Білорусі, невизнаними республіками Абхазія та Південна Осетія, триває робота в межах угоди з Нікарагуа.

І це все? Раніше кримська влада «пишалася своїми прямими зв’язками із Сирією», куди у 2018 році Сергій Аксьонов здійснив свою першу та єдину за 11 років анексії Криму Росією закордонну поїздку, названу «офіційним візитом».

Після падіння режиму Башара Асада сирійський напрямок для російської влади Криму закрився: трафік зброї та краденого зерна припинився.

«Кримські міста, насамперед Ялта, Сімферополь, Феодосія, активно розвивають побратимські зв’язки… Особливо зазначу високу динаміку на білоруському напрямку.

На нього вже припадає понад третина товарообігу в зовнішньоекономічній діяльності півострова», – цитують слова Сергія Аксьонова російські «Известия» .

Сергій Аксьонов.

У розмові з журналістами вказаного видання РФ він назвав експорт із Криму «ще одним проблемним напрямком».

«Зрозуміло, що в умовах санкцій Крим не може повністю реалізувати свій експортний потенціал.

Проте сьогодні кримська продукція постачається не лише до країн ближнього зарубіжжя, а й до Китаю, Об’єднаних Арабських Еміратів, навіть до Бразилії.

Багато в чому це результат реалізації заходів державної підтримки експортерів», – додав він.

Таким чином, товари, вироблені в анексованому РФ Криму на експорт, йдуть через сусідню Росію та у складі федеральних товарних груп.

У структурі експорту з Криму: зернові та бобові культури, косметика, олія виноградної кісточки, овочева консервація, кондитерські вироби, вино, кабельна продукція, одяг, вироби з хутра та шкіри, зварювальні апарати тощо.

Провідними країнами-контрагентами у кримському експорті за підсумками 2023 року були Туреччина, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Абхазія, Узбекистан, Вірменія, Таджикистан, Монголія, Індонезія.

«Народні дипломати» перейшли на міжрегіональний внутрішній рівень.

Як один із ключових інструментів розширення міжнародних зв’язків Сергій Аксьонов бачить так звану «народну дипломатію».

14 березня він заявив про те, що нібито у більш ніж 50 країнах світу діють «Клуби друзів Криму», активно працює Міжнародна асоціація друзів Криму (МАДК), які «як у дружніх, так і в недружніх країнах ведуть велику роботу з поширення правди про російський Крим».

Але російський глава Криму не згадав про те, що зазначені та створені не без участі спеціальних служб Росії структури координуються кримським віцепрем’єром і одночасно російським представником Криму при президенті РФ у Москві Георгієм Мурадовим.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну та «наданням», за словами російського керівництва, Криму статусу «прифронтового», активність МАКД практично зведена до нуля, а діяльність її представників у країнах Європи та США завмерла або закрита компетентною владою.

Кримський віцепрем’єр і постійний представник президента Росії в анексованому Криму Георгій Мурадов.

Російський парламент Криму на чолі зі спікером Володимиром Константиновим структурно включив «народних дипломатів» до складу окремого комітету.

При цьому парламентські «народні дипломати» зосередили свою роботу тепер виключно на міжрегіональній основі на тимчасово окупованих російськими військами територіях України – частинах Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.

Відповідним комітетом у кримському парламенті керує призначена партійною верхівкою єдиноросів головною українкою Криму Анастасія Гридчина.

За підсумками 2024 року Сергій Аксьонов повідомляв, що в межах розвитку регіональних зв’язків Крим уклав 64 міжрегіональні угоди, з них найактивніші – з Татарстаном, Башкортостаном та Якутією.

Венесуела, Куба, Ефіопія – і знову «планів громадьє».

Бізнес-місію до Венесуели, анонсовану Георгієм Мурадовим торік у грудні, здійснили на початку березня.

«Ця країна багата, багатообіцяюча з погляду економічної співпраці… морем Крим для неї є найближчою російською точкою для доставки вантажів», – зазначав Георгій Мурадов наприкінці 2024 року.

За його словами, напередодні вивчалися можливості фінансових розрахунків, страхування вантажів в умовах західних санкцій в очікуванні сприятливої обстановки, яка, як вважають у Москві, має скластися із «завершенням «СВО» (так у Росії називають повномасштабну агресію в Україні, що триває з лютого 2022 року – КР) на тих умовах, які висунуло російське керівництво».

У Венесуелі у складі групи під керівництвом Георгія Мурадова 5-6 березня побували віцепрем’єрка – російська міністерка фінансів Криму Ірина Ківіко та призначена Москвою мер Ялти Яніна Павленко.

У місті Каракас вони провели зустрічі з міністром промисловості та національного виробництва Венесуели Алексом Саабом, заступником міністра з політики протидії економічній блокаді Вільямом Кастільйо.

Також відбувся діалог у міністерстві транспорту та компанії-операторі морських портів Венесуели «Боліпуертос», керівництві Федерації торгових палат.

Як повідомляють у російському відомстві Георгія Мурадова, «представники керівництва парламенту Венесуели, а також заступник міністра закордонних справ Венесуели Рандер Пенья вітали кримських гостей».

Спілкування з партнерами у Венесуелі включало і «розробку спільних заходів протидії злочинній санкційній політиці країн Заходу, яка проводиться як проти Росії та Криму, так і проти Венесуели».

У межах поїздки підписано низку двосторонніх документів: Георгій Мурадов підписав «Протокол про наміри співпраці між Радою міністрів Криму та Урядом штату Ла-Гуайра»; а Яніна Павленко – «Протокол про наміри співпраці між адміністрацією міста Ялта та мерією міста Ла-Гуайра».

Заступник голови російського уряду Криму Георгій Мурадов і губернатор Ла-Гуайри Хосе Алехандро Теран підписали протокол про наміри співпраці між Кримом та урядом штату Ла-Гуайра.

Венесуела, Ла-Гуайра, 5 березня 2025 року.

Ця ж група двома днями раніше відвідала Кубу.

У Гавані групу прийняли у Кубинському інституті дружби з народами зарубіжних країн, керівництву якого було передано експонати фотовиставки до 80-річчя Ялтинської конференції 1945 року.

А у храмі Казанської ікони Божої Матері кубинської столиці Георгій Мурадов, як член урядової комісії у справах співвітчизників за кордоном, провів бесіду з керівництвом Координаційної ради російських співвітчизників на Кубі.

Крымская делегация во главе с заместителем председателя российского правительства Крыма посетила Кубинский институт дружбы с народами зарубежных стран.

Гавана, 3 марта 2025 года.

У грудні 2024 року Георгій Мурадов розповідав, що в межах налагодження прямих економічних контактів Криму з африканськими країнами у 2025 році планується здійснити ще й бізнес-місію до Ефіопії, де йтиметься про постачання кави, какао і тропічних фруктів на півострів.

Цю країну в Кремлі обрали як вигідну точку в центрі африканського континенту, тому що йдеться про переговори не лише з ефіопськими партнерами, а й з бізнесменами з інших африканських країн.

Ефіопська столиця пов’язана прямими авіарейсами як із Москвою, так і зі столицями більшості країн Африки.

Статистика показує безперспективність спроб «зовнішніх зносин» Криму.

З 2022 року російська влада Криму не публікує статистичні показники зовнішньоторговельного обороту анексованого півострова.

Як свідчить аналіз таких показників за 2015-2021 роки, на початок 2022 року зовнішньоторговельний оборот Криму впав зі 179 до 68 млн доларів США: з «далеким зарубіжжям» – скоротився у 7 разів, із «ближнім зарубіжжям» – у 1,5 раза.

Аналогічні показники для Севастополя також різко знизилися: зовнішній товарообіг упав з 54 до 10 млн доларів США: з «далеким зарубіжжям» – скоротився у 10 разів, з «ближнім зарубіжжям» – у 2 рази.

У 2022 році Ірина Ківіко сміливо прогнозувала, що «в найближчі два роки планується зростання кримського експорту щонайменше на третину та збільшення як мінімум до 35 числа країн – регулярних зовнішньоторговельних партнерів регіону».

Її прогнози не справдилися.

За підсумками 2023 року «кримський експорт» нібито зріс на 20%, а кількість країн, що імпортують різноманітну продукцію Криму, перевищила 30 проти 23 у 2022 році.

Віцепрем’єрка російського уряду Криму Ірина Ківіко.

Також Ірина Ківіко особисто підтвердила неможливість точного підрахунку експортно-імпортних цифр.

Вона заявила, що «кримським експортерам доводиться шукати альтернативні шляхи для зовнішньоекономічних договорів із закордонними партнерами через певні обмеження».

Точніше, найчастіше зовнішньоторговельні контракти укладаються з компаніями з країн, які не беруть участі в антикримських санкціях, а договори на морські вантажні перевезення – з компаніями з країн «зручних» для Росії прапорів, які використовуються пресингованими Заходом країнами та їхніми зовнішньоторговельними партнерами для обходу санкцій.

Цифри не враховують обсяг експорту продукції Криму, яка перемаркується («перейменована») – через антикримські санкції Заходу – у продукцію інших регіонів чи компаній РФ.

У звіті російського Міністерства економіки Криму за 2024 рік про зовнішньоекономічні показники не йдеться взагалі, а відповідний розділ присвячений залученню внутрішніх інвестицій та виставкової діяльності федерального центру.

До сьогоднішнього дня залишаються актуальними експертні думки про те, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Крим – не просто «окупована територія» та «аеродром підскоку», це важливий тил для Москви, «всеросійський» склад, шпиталь і транзитний шлях.

А всі проєкти, якими займався Георгій Мурадов, стали непотрібними.

Вони втратили свій сенс, бо з Росією ніхто більше не розмовляє, крім кремлівських агентів.

«Зірка» Мурадова закотилася.

Переміщення проведення так званого щорічного «Ялтинського міжнародного економічного форуму» до Москви чи Казані бажаних результатів не дали.

Форум також себе зжив.

І всі спроби зовнішніх зносин Криму залишаються безперспективними.

Автор: Рудольф Медведь.