Як США та Україна вели таємне партнерство у війні: велике розслідування NYT

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на розслідування The New York Times.

У яких сферах таємно працювали Україна та США

Сполучені Штати та Україна були об’єднані у партнерстві у питаннях розвідки, стратегії, планування та технологій. Внутрішня робота цього була відома лише вузькому колу американських та союзних офіційних осіб.

Пентагон виклав відкритий звіт про зброю на суму 66,5 мільярдів доларів США, яку було поставлено в Україну. Але розслідування The New York Times показує, що участь Америки у війні була набагато глибшою, ніж вважалося раніше.

Секретне партнерство керувало стратегією бойових дій в театрі війни та передавало інформацію про точне націлювання на об'єкти ворога аж до українських солдатів на полі.

Як США надавали України координати російських військ на їхній території

Ідея партнерства полягала в тому, що тісна співпраця Америки з Україною компенсувала б величезні переваги Росії в живій силі та озброєнні. Щоб допомагати українцями під час розгортання в країні свого все більш досконалого арсеналу, американці створили операцію під назвою Task Force Dragon.

Секретний центр партнерства розміщувався в гарнізоні армії США у Вісбадені, Німеччина. Щоранку американські та українські військові офіцери встановлювали пріоритети цілей – російські підрозділи, частини, техніку чи інфраструктуру. Американські та коаліційні офіцери розвідки шукали супутникові знімки, а також перехоплювали радіосигнали та повідомлення, щоб знайти російські позиції. Тоді оперативна група "Дракон" передала українцям координати, щоб ті могли стріляти по окупантах.

Розвідка та артилерія США допомогли Україні швидко протистояти російському вторгненню

Навесні 2022 року адміністрація Байдена погодилася надіслати високомобільні артилерійські системи, або HIMARS, які використовували ракети із супутниковим керуванням для завдавання ударів на відстань до 80 кілометрів.

У перший рік війни українці надзвичайно залежали від розвідки американців, і оперативна група "Дракон" перевіряла та контролювала практично кожен удар HIMARS.

Удари спричинили стрімке зростання кількості втрат росіян, і контрнаступ України у 2022 році був в основному успішним.

Адміністрація Байдена продовжувала рухати свої червоні лінії

З самого початку представники адміністрації Джо Байдена прагнули прокласти червону лінію: Америка не воює з Росією. Попри те, що у Білому домі виробили більше обережну та поступову тактику, щоб допомагати Україні протистояти загрозі, що розвивається, багато найбільш провокаційних кроків робилося таємно.

Пом'якшивши заборону розміщення американців на українській землі, база Вісбаден отримала дозвіл розмістити в Києві близько десятка військових радників. Щоб уникнути привернення уваги громадськості, Пентагон спочатку назвав їх "фахівцями". Згодом команду розширили до трьох десятків, а військовим радникам зрештою дозволили їздити в українські командні пункти ближче до лінії бойових дій.

У 2022 році ВМС США отримали дозвіл ділитися інформацією для націлювання українських безпілотників по військових кораблях безпосередньо за територіальними водами анексованого Росією Криму. ЦРУ дозволили підтримувати українські операції в кримських водах. Тієї осені американська розвідка таємно допомагала українським безпілотникам завдавати ударів по російських військових кораблях у порту Севастополя.

У січні 2024 року американські та українські військові офіцери у Вісбадені спільно спланували кампанію з використанням ракет далекого радіусу дії, наданих коаліцією, разом з українськими безпілотниками, щоб атакувати близько 100 російських військових цілей по всьому Криму.

Кампанія під назвою операція "Місячний град" значною мірою змогла змусити росіян вивезти обладнання, об'єкти та сили з Криму назад на материкову частину Росії.

Американським військовим і ЦРУ дозволили допомогти з ударами по Росії.

Найжорсткішою червоною лінією для США був російський кордон. Але навесні 2024 року, щоб захистити північне місто Харків від російського нападу, адміністрація Байдена дозволила створити "операційну скриньку Пандори" – зону російської території у Курській області, у межах якої офіцери США у Вісбадені могли надати українцям точні координати.

Перша ітерація цієї зони поширилася на широку смугу північного кордону України. Вона була розширена після того, як Північна Корея направила війська для боротьби з операцією українців у Курській області Росії. Пізніше американським військовим було дозволено надавати координати, щоб українці могли завдавати ракетних ударів в районі півдня Росії, де окупанти розмістили сили та техніку для свого наступу на сході України.

Багаторічна політика Білого дому забороняла ЦРУ надавати розвідувальні дані щодо цілей на території Росії. Але відомство може вимагати "відхилення" від правила для підтримки ударів по конкретних цілях. Американська розвідка виявила величезний склад боєприпасів у Торопці, за понад 466 кілометрів на північ від українського кордону.

18 вересня 2024 року рій українських безпілотників влучив в склад боєприпасів. Вибух, потужний як невеликий землетрус, створив кратер шириною з футбольного поля. Пізніше ЦРУ дозволили надавати координати Україні для ударів безпілотниками по півдню Росії, щоб спробувати уповільнити просування ворога на сході України.

Які розбіжності України та США спричинили провал контрнаступу у 2023 році

Контрнаступ ЗСУ у 2023 році мав надати імпульс Україні після тріумфів першого року. Але після того, як партнери провели військові навчання у Вісбадені та узгодили стратегію, план зазнав краху через суперечності в українському військово-політичному командуванні.

За даними журналістів, головнокомандувач ЗСУ, генерал Валерій Залужний підтримав план, центральною частиною якого був штурм у напрямку південного міста Мелітополь, який мав перерізати російські лінії постачання. Але генерал-полковник Олександр Сирський, який на той момент був командувачем ОСУВ "Хортиця", мав власний план – покласти більшу частину російських військ в місті Бахмут у Донецькій області.

Як пише видання, Президент України Володимир Зеленський став бік Сирського і розділив боєприпаси та сили між двома головними фронтами замість одного. Зрештою не вдалося повернути Бахмут, і за кілька місяців контрнаступ закінчився провалом. Росія тепер мала перевагу на фронті.