Європа прокидається від довгого сну і готується до можливої війни, – CNN

Про це повідомляє24 Канал з посиланням на матеріал CNN.

Європа почала розуміти потребу самозахисту

За місяць, коли міністр оборони США Піт Гегсет назвав Європу "жалісною" за те, що вона користується "безкоштовними перевагами" щодо оборони в груповому чаті з представниками адміністрації (до якої випадково був включений журналіст The Atlantic), це фактично зруйнувало десятирічні табу на європейському континенті на оборону.

Тож тепер на столі розглядаються політики, які були б немислимими всього кілька тижнів тому.

Найбільші зміни відбулися в Німеччині, найбільшій економіці Європи. Після федеральних виборів майбутній канцлер Фрідріх Мерц виграв голосування в парламенті за скасування конституційного "боргового гальма" Німеччини – механізму обмеження державних запозичень.

Ця зміна закону дозволяє необмежено витрачати кошти на оборону та безпеку. Експерти очікують, що протягом наступного десятиліття цей крок принесе Німеччині 600 мільярдів євро.

Це кардинально змінює ситуацію в Європі, тому що Німеччина відстає – особливо серед великих країн – коли справа стосується оборони,
– сказав Пьотр Бурас, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, міжнародного аналітичного центру.

Бурас сказав, що Німеччина нарешті вчинила так, ніби Європа справді пройшла "переломний момент". За словами експерта, хоча вторгнення Росії в Україну сколихнуло Німеччину, тільки шок від Трампа змусив німців ухвалити справді фундаментальне рішення призупинити боргове гальмо.

У сусідній Франції президент Еммануель Макрон, який давно закликає до європейської "стратегічної автономії" від США, заявив, що розглядає можливість поширення захисту свого ядерного арсеналу на своїх союзників, які вже нібито захищені американськими бомбами.

Коментарі Макрона на початку цього місяця з'явилися після того, як Мерц виступив за переговори з Францією та Сполученим Королівством – двома ядерними державами Європи – щодо розширення їх ядерного захисту. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск привітав цю ідею і навіть закликав Польщу розглянути питання про отримання ядерної зброї.

Країни почали переглядати свої оборонні стратегії

Тим часом Польща та країни Балтії, Естонія, Литва та Латвія – усі сусіди Росії – вийшли з Оттавського договору 1997 року про наземні протипіхотні міни, який довгий час вважався ключовою віхою на шляху до припинення масової війни. Литва вже оголосила про закупівлю 85 тисяч мін, а Польща планує виробити – 1 мільйон всередині країни.

Цього місяця Литва також вийшла з міжнародного договору проти касетних боєприпасів, ставши першою країною, яка це зробила.

На континенті також повернувся військовий призов. Данія ввела обов'язковий призов серед жінок з 2026 року та знизила вимоги до здоров'я для деяких посад у межах зміцнення збройних сил країни. Польща також оголосила про плани проходження військового вишколу для кожного дорослого чоловіка.

Навіть відомі нейтральні країни переглядають свої позиції. На тлі дискусій про те, як зберегти мир в Україні в разі врегулювання, уряд Ірландії висунув закон, який дозволяє розгортати війська без схвалення ООН, уникаючи можливого російського (або американського) вето.

Довгий час в Європі була незручна, і часто невисловлена, правда, що її захист від вторгнення в кінцевому підсумку залежав від американської допомоги. Але ця підтримка вже не виглядає такою надійною.

Основне значення виходить за межі того, хто буде вести бої, а також те, хто надаватиме зброю. Деякі почали сумніватися в майбутніх закупівлях астрономічно дорогих літаків F-35 американського виробництва, які планували придбати кілька європейських військово-повітряних сил,
– мовиться у матеріалі.

Міністр оборони Португалії Нуну Мело заявив, що його країна переоцінює очікувані закупівлі літаків, віддаючи перевагу європейським альтернативам через занепокоєння контрольованими США постачаннями запчастин.

У ЄС не всі поділяють стратегію виділення ресурсів на захист

За даними журналістів, хоча Європа, здається, зрозуміла меседж про те, що необхідно самостійно себе захищати, говорити про єдиний підхід передчасно.

Коли президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оприлюднила план збільшення мільярдних витрат на оборону під назвою "Переозброїти Європу", Іспанія та Італія відмовилися. Згодом план було перейменовано на "Готовність 2030".

Прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні також виключила відправлення італійських військ у складі європейського контингенту для підтримки миру в Україні у разі врегулювання шляхом переговорів – ще одного ключового питання, за яким континент розділений.

"Це вказує на лінію розмежування в Європі: чим далі від Росії знаходиться країна, тим менша ймовірність, що вона буде ставити зброю вище за масло", – зазначили автори.

Цього місяця прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що "наша загроза полягає не в тому, щоб Росія перевела свої війська через Піренеї". Він закликав Брюссель "врахувати, що виклики, з якими ми стикаємося в південному сусідстві, дещо відрізняються від тих, з якими стикається східний фланг".

Габріеліус Ландсбергіс, колишній міністр закордонних справ Литви, сказав, що він "засмучений" заявами Іспанії, і що нещодавня поїздка до Києва, де більшість ночей вибухають сирени повітряної тривоги, дозволила надто легко уявити подібні сцени у Вільнюсі в майбутньому.

Хоча цей географічний розкол може поглибити розбіжності, Пьотр Бурас, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, міжнародного аналітичного центру сказав, що повна європейська єдність завжди буде "ілюзією".

За його словами, дійсно важливо те, що роблять ключові країни, такі як Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща.

На запитання, чи запам'ятається березень як місяць "пробудження Європи", Бурас відповів: "Так, ми прокинулися, але тепер нам потрібно одягнутися".