Катували й вбивали: як слідчі викривають воєнних злочинців у Бучі

Воєнні злочини, які російська армія скоїла на Київщині, розслідуватимуть іще не один рік.

Величезна кількість смертей змушує правоохоронців працювати над розкриттям справ ледь не цілодобово.

Кривавим слідом, що по собі залишили росіяни, йдуть українські поліцейські в співпраці з Офісом Генерального прокурора.

Як їм вдається встановлювати усіх причетних до вбивств цивільного населення - у матеріалі Євгена Бригара.

Церква святого апостола Андрія Первозваного.

Три роки тому на території храму виявили одну з наймасовіших братських могил за весь період російсько-української війни.

Саме тут росіяни жорстоко вбили 117 цивільних українців.

Крім того, у різних куточках Бучі слідчі знайшли ще понад 200 тіл закатованих громадян..

Деякі з них не ідентифіковані й досі.

Окупація Бучі та інших населених пунктів Київщини військами рф мала наслідком справжній геноцид їх мешканців.

Стала трагедією, яка болить і дотепер….

- Канонада не вщухала, і вони просто заради навіть розваги, якщо люди виходили… Просто прийшли вбити.

- Вони готові були спалити тут все просто.

Кажуть: я зараз стрельну, і буде вогонь, хата згорить….

- Я с женой успел спрятаться сюда.

Потом сюда начали бросать гранаты.

Ми розповімо вам історії трьох потерпілих від воєнних злочинів російської армії.

Розкажемо, як українські правоохоронці встановлюють причетних до вбивств мирного населення, скільки росіян-катів вже ідентифіковано та як Україна притягуватиме їх до відповідальності.

Одна з тих, хто понад усе прагне, щоб російські вбивці постали перед судом - Тетяна Наумова.

Три роки тому їй дивом вдалося вирватися з уже захопленої російськими військами Бучі.

Під обстрілами російських снайперів, ударами артилерії та авіації жінка змогла евакуюватися.

Її батьки Лідія та Сергій Сидоренки загинули.

Тетяна Наумова, жителька м.

У них була мотивація наступна, що домівку власну вони не покинуть.

І у нас вісім котів, батьки їх дуже любили, і вони сказали, що вони їх не залишать.

Ну, і плюс факт того, що мої батьки - це люди вже похилого віку, вони пенсіонери, вони вважали, що їм нічого не загрожує.

Батьки Тетяни вирішили допомагати тим, хто залишився в окупації: щодня готували їжу для всіх охочих.

Прагнення вижити згуртувало містян, які фактично стали заручниками ворога.

Не встиг виїхати в безпечний регіон і Андрій Фатченко.

Сам він із Кривого Рогу, а на момент вторгнення працював у Бучі.

Тож коли рашисти увійшли в містечко, разом з іншими облаштувався в одній зі шкіл.

Андрій Фатченко, свідок воєнного злочину:.

На тот момент это был просто подвал.

Без света, без ничего… Было человек 300, а то и больше, когда мы сюда пришли.

Один из русских нам сказал: напишите "мирные люди", мы знаем, что вы здесь.

С 9 до 17 вечера можете особо не гулять, но кушать готовить на улице можно.

Та вже незабаром Андрій переконався: перебувати на вулиці дуже небезпечно.

Людину в будь-яку мить можуть застрелити.

Це штаб, де розслідують воєнні злочини на території міста Буча.

Тут зберігаються сотні гігабайтів інформації про кожне вбивство, яке скоїли росіяни під час окупації.

Ми робили ось таку інтерактивну карту, де кожен фляжок - це місце, де особа була вбита.

От, наприклад, вулиця Яблунська.

Ми бачимо кадри…У нас тут наявна інформація про особу, яка загинула, інформація про вогнепальні поранення, які вона отримала….

358 - загальна кількість прапорців на цій інтерактивній мапі.

Ледь не на кожній вулиці були вбиті десятки українців.

Позначене тут і місце загибелі Лідії та Сергія Сидоренків.

Тетяна Наумова, жителька м.

Наш сусід зателефонував 26 березня, і з його слів було повідомлено, що вчора, тобто 25 березня, були розстріляні батьки.

І що вони лежать у них на подвір'ї.

Їхні тіла.

Але потім якимось магічним образом тіла моїх батьків зникли...

Усе, що залишилося на місці злочину: закривавлені головні убори та фрагмент скальпа матері Тетяни.

Щоб з'ясувати куди ж зникли тіла, слідчим знадобилося майже пів року.

Результат шокував усіх.

Іван Дулкай, старший слідчий спеціальної групи з розслідування злочинів у Бучі ГСУ Нацполіції:.

Їх спочатку розстріляли з автоматичної зброї, надалі тіла були завантажені на бойову машину десанту, і разом із ще чотирма тілами були відправлені на вулицю Старояблунська, 6, де російські військові надалі спалили тіла, що також сильно ускладнило їхню ідентифікацію.

Тетяна Наумова, жителька м.

У мами відсутні там кінцівки.

І для мене це є дуже важливим фактором, чи не катували їх… Бо родину, яку знайшли на тому згарищі, їх катували.

У них ампутовані при житті кінцівки.

Встановити істину має слідство..

Навіть через три роки після деокупації на вулицях Бучі можна побачити правоохоронців, які проводять необхідні експерименти у справах про воєнні злочини росіян.

Андрій Фатченко саме приїхав з Кривого Рогу на один із таких дослідів, адже є одним зі свідків жорстокого вбивства цивільної людини.

Для нашої знімальної групи він також відтворює свої спогади.

В этом месте мы готовили кушать.

Вот здесь был костер.

Вот эти двери.

Андрій, його дружина та ще одна дівчина Юля почали тікати, і немов на полюванні стали живими мішенями для росіян.

По них випустили автоматну чергу.

Вот на этом спуске две девочки бегут впереди, я сзади.

И внизу, уже на спуске, получается Юлю убили.

- Ви зразу зрозуміли, що вона загинула? - Да, она на моих глазах просто-напросто упала и съехала.

На цих кадрах за допомогою манекена визначають точне положення жертви.

Такі експерименти та свідчення очевидців допомогли слідчим ідентифікувати понад дві з половиною тисячі російських військовослужбовців, які брали участь в окупації міста.

Дмитро Шевчук, начальник відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту ГСУ Нацполіції:.

Якщо казати про результати, які ми маємо за цей рік роботи, то на сьогодні ми можемо говорити про те, що ми розкрили 72 епізоди вбивств цивільних громадян і понад 35 епізодів жорстокого поводження з цивільним населенням.

За результатами цього ми повідомили 34 військовій федерації про підозру і відносно 25 осіб вже направили до суду відповідні обвинувальні акти.

Щодо решти епізодів слідство триває.

Втім, уже достеменно відомо, що до звірств проти українців на Київщині причетні бійці 234-го десантно-штурмового полку.

Ми розуміємо, що командир цього підрозділу жив на 9 поверсі цього будинку.

Також він командував самохідною артилерійською батареєю, яка здійснювала щоденні чисельні обстріли міста Ірпеня.

Внаслідок його наказів було вбито в результаті обстрілів близько 130 громадян.

Ми це також досліджуємо….

Іноді встановити особу воєнного злочинця допомагає одна-єдина гільза.

Так сталося у випадку Валерія Юрченка.

Окупанти зайшли у його двір та намагалися з'ясувати, чи не має він стосунку до української армії.

У спосіб звичний для російських військових.

Валерій Юрченко, житель м.

Открывай гараж, заходи туда.

Я говорю: зачем? Нет, не пойду.

И мне под ноги стреляли.

Заходи, ты гонишь? Ну, такое… Дагестан.

Валерій каже: розумів, якби зайшов в гараж, живим би звідти вже не вийшов.

У цьому випадку військовики змилувались над своєю жертвою та пішли.

Але гільза, яку вони залишили на його подвір'ї, відіграла важливу роль у розкритті інших воєнних злочинів.

Про це слідчі особисто повідомили Валерія.

Я хочу повідомити вас, що в ході розслідування та гільза, яку ви надали нам, яку ми вилучили й провели експертизу, вона співпала іще з рядом місць, де відбувалися злочини.

І шляхом цього нам вдалося встановити причетність військовослужбовця, який вчинив відносно вас злочин до ряду злочинів, вчинених на вашій вулиці.

В тому числі й вбивств, які були вчинені.

За словами правоохоронців, частина воєнних злочинців уже мертві.

Решта під прицілом наших спецслужб, які роблять усе, щоб винні опинилися на лаві підсудних в українському суді.

Дмитро Шевчук, начальник відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту ГСУ Нацполіції:.

Як приклад, це незначна кількість, але вони є військові, які потрапляють у полон завдяки нашим силам безпеки й оборони, і ми доводимо те, що вони брали участь тут у бойових діях.

Зараз ми працюємо на рівні виконавців конкретних злочинів, також ми працюємо на рівні керівників підрозділів середньої ланки.

І далі ми будемо будувати більш велику справу щодо конкретних командирів, які були відповідальними за віддання цих наказів і інструкцій на просто знищення цивільного населення.

Усю інформацію про воєнних злочинців українські слідчі передають також до польового офісу Міжнародного кримінального суду.

Крім того, Україна налагодила співпрацю з правоохоронними органами багатьох країн світу.

І, за словами слідчих, вже є приклади успішних операцій, коли іноземці на прохання України затримують на своїх територіях росіян-злочинців.

Що стосується воєнних злочинів, про які ми розповіли в цьому сюжеті, особи причетних до них уже встановили, включно з адресами проживання та контактами всіх родичів.

Тож правоохоронці впевнені: всі, хто вбивав, катував, чи жорстоко поводився з українцями, постануть перед судом та отримають справедливі реальні вироки.