Скорочення постачань через трубопровід "Дружба": чи зможу ЄС відмовитись від російської нафти

Хто в Європі отримує нафту через трубопровід "Дружба"

Трубопровід "Дружба" – один із ключових маршрутів постачання російської нафти до Європи. Країни, які протягом останнього року отримували нафту через цей трубопровід – Угорщина, Словаччина та Чехія, передає 24 Канал.

• Угорщина купує близько 4-5 мільйон тонн на рік, що покриває значну частину потреб компанії MOL – угорської нафтогазової компанії.
• Словаччина – близько 5-6 мільйон тонн на рік для нафтопереробного заводу у Братиславі, також підконтрольного MOL.
• Чехія – близько 3-4 мільйон тонн на рік, хоча вже проінвестувала в модернізацію НПЗ та розширення альтернативного маршруту – Трансальпійського трубопроводу – і з липня повністю відмовиться від російського ресурсу.

Також варто зауважити, що до введення санкцій і скорочення імпорту, через нафтопровід "Дружба" Росія транспортувала близько 60-70 мільйонів тонн нафти на рік до країн ЄС.

Наразі ж обсяги суттєво скоротилися – до 10-15 мільйонів тонн на рік. Це сталось через відмову Польщі та Німеччини від російської нафти, а південна гілка трубопроводу працює лише для Угорщини, Словаччини та Чехії.

Цього року ми очікуємо побачити подальший спад, і не лише для Чехії,
– зауважує Лапенко під час розмови з 24 Каналом.

Ризики з огляду на політичні та економічні обставини

Головним ризиком залишається активне використання трубопроводу як інструменту геополітичного тиску з боку Росії. Лапенко зауважує, що у зв'язку із заявами Угорщини про пошкодження нафтової інфраструктури в Росії, яка впливає на постачання, спостерігається чергове "загострення".

Також до уваги варто брати і санкційний тиск, що ускладнює фінансові операції, пов’язані з оплатою російської нафти, але все ж таки залишають цей шлях доставки до ЄС в якості винятку.

Я б оцінила ймовірність остаточного закриття цього напрямку після закінчення санкційних винятків у 2025 році як невисоку,
– додає вона.

ЄС чинить тиск на Угорщину та Словаччину, щоб ті диверсифікували джерела постачання. Так, наприклад, Єврокомісія рекомендувала цим країнам перейти на альтернативні маршрути, але Угорщина активно чинить опір. Санкції на російські банки ускладнюють платежі за нафту, що, як ми бачимо, призводить до тимчасових зупинок постачання.

Важливо! "Дружба" залишається важливим джерелом доходів Кремля (за оцінками, близько 6 мільярдів доларів на рік), тому не варто очікувати від Москви відмови від цього маршруту.

Чи є альтернативні маршрути

Альтернативи для країн, залежних від "Дружби", існують, проте частина з них потребує модернізації, частина – додаткових інвестицій.

• Трубопровід "Адрія", що з’єднує морський термінал у Хорватії з Угорщиною та Словаччиною, має потужність до 10 мільйонів тонн на рік, і навіть був модернізований у 2015 році.
• Розширені потужності одного з відгалужень Трансальпійського трубопроводу вже використовуються Чехією для диверсифікації постачань.
• Також доступними залишаються залізничні поставки з портів Гданська і Ростока, що можуть приймати нафту з Близького Сходу, США чи Норвегії.

Звичайно, розвиток альтернатив знижує стратегічну важливість трубопроводу. Якщо Угорщина, Словаччина та Чехія повністю перейдуть на інші джерела, "Дружба" може стати економічно невигідною для Росії через низькі обсяги транзиту, що призведе до її поступового закриття. Україні також варто буде замислитись про подальше використання цієї інфраструктури, у тому числі із задіянням МНТ "Південний" та добудовою з’єднання з Польщею (проєкт "Броди – Адамова Застава"),
– пояснює Олена Лапенко.

Чи може в найближчій перспективі "Дружба" перестати функціонувати

ЄС прагне позбутися будь-якої залежності від російських викопних палив до 2027 року. На жаль, представлення плану дій для досягнення цієї мети, анонсованого новим складом Єврокомісії, було відкладено.

Також необхідно розуміти, що в умовах санкцій підтримка "Дружби" для Росії може бути не стільки економічно, скільки політично вигідною. Тобто, мова про збереження вагомих важелів впливу на політику Угорщини та Словаччини.

Таким чином, у короткостроковій перспективі (2025-2026 років) трубопровід може продовжувати працювати для цих двох країн в якості винятку, але в довгостроковій перспективі (2027-2030 років) його функціонування стане малоймовірним через поєднання санкцій, альтернативних маршрутів і переходу ЄС на відновлювані джерела енергії,
– резюмує Лапенко.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.