Від виживання до суб’єктності: як змінюється наратив про переселенців в українських медіа. Моніторинг ІМІ

Оригінал публікації — за посиланням на сайті ІМІ.

Понад 11 мільйонів українців змушені були залишити свої домівки через війну – частина опинилася за кордоном, інші стали внутрішніми переселенцями. У цій складній гуманітарній реальності українські медіа продовжують формувати суспільне ставлення до біженців та переселенців – іноді конструктивно, іноді з маніпуляціями, а часом і в умовах інформаційного тиску з боку російської пропаганди. 

Дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) показує, як саме змінюється тональність і фокус у висвітленні тем, що стосуються мільйонів постраждалих українців.

• Дослідники ІМІ не зафіксували в моніторинговий період матеріалів, які б містили мову ворожнечі чи дискримінацію щодо переселенців та біженців (серед медіа, які потрапили до вибірки*). 
• Попри відсутність мови ворожнечі в проаналізованій вибірці дослідження ІМІ показує, що маніпулятивні заголовки та поодинокі випадки джинси продовжують підривати довіру до медіа. Особливо це стосується резонансних тем, таких як правовий статус біженців за кордоном. Помітно, що деякі медіа мають дилему балансу між журналістською етикою та тиском трафіку.
• Медіа дедалі частіше розповідають про переселенців як про людей, що не лише пережили втрати, а й здатні адаптуватися, допомагати іншим і навіть впливати на середовище довкола. Така зміна наративу з "жертви" на "агента змін" є дуже позитивною і працює як інструмент зниження стигматизації та страху перед переселенцями.
• Попри наявність великої зацікавленої аудиторії значна частина медійного покриття має фрагментарний, реактивний характер. Матеріали часто не містять глибини або системної аналітики.
• Медіа трішки більше пишуть про тих, хто виїхав за кордон (56% загальної кількості згадок), ніж про внутрішніх переселенців (44%).
• Найбільше матеріалів про ці групи населення писала редакція Суспільне.Новини (23% загальної кількості матеріалів у моніторинговий період). Найменше – NV та "Кореспондент" (по 5%);
• Здебільшого в медіа публікують матеріали про переселенців та біженців (79% загальної кількості матеріалів у вибірці). У 21% матеріалів було подано інформацію для переселенців та біженців.

Що українські медіа пишуть про біженців і переселенців

Легалізація, життєві історії та виплати – топтеми, які стосувалися переселенців та біженців

У моніторинговий період найбільше згадок про переселенців та біженців стосувалося легалізації та правового статусу українських громадян за кордоном (26,6% загальної кількості матеріалів, які потрапили до моніторингу). Найбільше матеріалів на цю тему готували редакції "24 каналу", РБК-Україна та Цензор.Нет.

У моніторинговий період більшість матеріалів стосувалася повідомлень про нібито скасування правового статусу українських біженців у США.

• "Трамп планує у квітні позбавити 240 тисяч українців у США статусу біженців, – Reuters" (24 канал)
• "Трамп позбавить законного статусу українських біженців у США, – Reuters" (УНІАН)

Не обійшлося без маніпуляцій на цю тему. Редакція ТСН розмістила матеріал із заголовком, що емоційно натякав на депортацію українських біженців, які перебувають у США.

Скриншот матеріалу із сайту ТСН

На відміну від більшості редакцій журналісти ТСН використали в матеріалі емоційно забарвлену лексику, що суперечить журналістському стандарту відокремлення фактів від оцінок. Крім маніпулятивного подання, заголовок із фразою "Трамп депортує українців" не лише був клікбейтним, а й міг спричинити хвилю паніки серед української діаспори в США. Водночас сам текст не містив підтвердження масової депортації українців, а йшлося лише про зміни в міграційній політиці загалом. Згодом кілька українських медіа опублікували спростування цієї дезінформації.

• "Білий дім про скасування тимчасового правового статусу для українських біженців: Жодного рішення не ухвалено" (NV)
• "У Білому домі спростували інформацію щодо скасування правового статусу для українців" (РБК Україна)

Крім того, редакції готували матеріали про оновлені правила перебування українців за кордоном. "24 канал" та РБК-Україна підготували найбільшу кількість матеріалів для українських біженців, які мали ознаки SEO-контенту (пошукова оптимізація сайту). 

Скриншот матеріалів із сайтів "24 канал" та РБК-Україна з ознаками SEO

Публікації такого контенту, окрім корисної інформації для читачів, можуть принести редакції гарний трафік з пошукових систем, адже в таких матеріалах використовують лексеми з високим пошуковим потенціалом. 

Як українські медіа формують образ переселенців через особисті історії

16,6% матеріалів стосувалися життєвих історій українських біженців та переселенців. Найбільше таких історій опублікувала редакція Суспільне.Новини. Це пов'язане з великою кількістю регіональних філій, які створюють власний ексклюзивний контент. Журналісти Суспільного можуть залучати різноманітні персональні історії вимушено переміщених українців.

Моніторинг ІМІ засвідчив, що українські медіа через персональні історії формують переважно позитивно-ресурсний образ переселенців. Це важливо в умовах війни, коли суспільство перебуває в стані підвищеної тривожності, втоми й часто шукає "винних" у власних труднощах. 

• "Відв’язували з ланцюгів і забирали з собою". Ветлікарка з Донбасу вивезла майже 40 котів та собак до Дніпропетровщини" (Суспільне)
• "Їхні можливості – наші руки". Перукарка з Донецька безоплатно стриже переселенців у модульному містечку Львова" (Суспільне)
• "Хочеться, щоб в нас повірили": у Черкасах працює педіатрична амбулаторія Маріуполя" (Суспільне)
• "У них немає іншого дому". Чому на Івано-Франківщині літні самотні переселенці змушені жити у лікарнях" (Суспільне)

Таке подання матеріалів, у яких переселенці виступають не лише як жертви, а і як агенти змін, активізує в аудиторії механізм співпереживання і потенційно – бажання допомагати. Матеріали про ветлікарку, яка вивезла тварин, перукарку, яка безкоштовно допомагає, підприємців, які почали працювати в нових містах, показують, що переселенці приносять користь своїм новим громадам.

Редакція "24 каналу" підготувала матеріали з порадами від юристів через персональні історії українців, які втратили дім через війну.

• "Втратили дім, двічі втікали від війни й готові почати все спочатку: історія родини з Авдіївки" (24 канал)
• "Отримати компенсацію за знищене житло майже неможливо": історія Сергія Лиманського з Донеччини" (24 канал)

Редакції Oboz.ua та NV опублікували матеріали про вимушених переселенців та біженців, як їм вдалось адаптуватися та набути нового досвіду.

• "Планую повернутись в Україну, набуті навички та досвід я зможу використати під час відбудови. Історія біженки в Австралії" (Oboz.ua)
• "Люблю шукати спільні сенси". Власниця кафе Кримський дворик розповідає про похідний хліб, чіберек, Рамадан та ділиться рецептами" (NV)

Медіа (особливо Суспільне, "24 канал", частково NV та інші редакції) дедалі більше формують інклюзивний та гуманізований образ переселенця: це людина з історією, вразливістю, але й з потенціалом і ресурсами. Така модель комунікації не лише сприяє соціальній згуртованості, а й знижує ризики дискримінації, страх та стигматизацію переселенців.

Через журналістські тексти аудиторія медіа створює для себе образ переселенців, тому для медіа важливо показати різні історії, не лише про те, що вимушені переселенці – це заручники обставин, а і як активних, рушійних українців, які можуть адаптуватися та надихати інших на зміни. Крім того, різні матеріали з життєвими історіями можуть стимулювати державу, суспільство та волонтерські рухи розуміти реальні проблеми та потреби чутливої групи українців.

Від компенсацій до джинси

11,1% матеріалів стосувалися виплат. Так, майже кожна редакція підготувала матеріали щодо фінансової допомоги від держави, благодійних фондів та організацій, на яку можуть податись українські біженці чи переселенці. Здебільшого такі матеріали були конструктивні, мали додаткову та контактну інформацію.

• "У Києві малозабезпечені сім'ї й ВПО можуть отримати матеріальну допомогу від міста. Куди звертатися" (Суспільне)
• "В Австрії узгодили важливе рішення: чи продовжать виплати українським біженцям" (24 канал)
• "Українці можуть отримати фінансову допомогу від міськради: хто саме та за яких умов" (Oboz.ua)

У 8% матеріалах йшлося про повернення до України біженців з-за кордону. У матеріалах на цю тему йшлося про те, що Кабмін виділив Міністерству національної єдності 150 мільйонів гривень з держбюджету на сприяння поверненню українських біженців.

• "Кабмін виділив 150 мільйонів на повернення біженців" (Українська правда)

Здебільшого медіа поширили цей інфопривід без додаткової інформації про те, як саме держава планує втілювати цей план та витрачати на це кошти. Крім того, редакції створювали поодинокі матеріали про настрої біженців та за яких умов українці готові повернутися додому.

• "Хто з українців готовий повернутися в Україну: як змінюються настрої мігрантів і що на це впливає" (РБК-Україна)

Також медіа опублікували інформацію щодо нової хвилі українських біженців у Європі. Цей інфопривід виник у медіа через начебто відмови США надалі допомагати Україні.

• "Європа готується до нової хвилі біженців з України" (Кореспондент)
• "Європейський Союз готується до нової хвилі біженців з України – Politico" (Українська правда)

Також у медіа траплялися матеріали (4,5% загальної кількості) щодо компенсації на житло українцям, які втратили домівки через війну. Редакції поширювали меседж Дениса Шмигаля про те, що понад 1300 родин ВПО отримали компенсації за втрачене житло через житлові сертифікати за програмою "єВідновлення".

3,5% матеріалів стосувалися допомоги ВПО. Здебільшого матеріали на цю тему стосувалися благодійної допомоги від Фонду Ріната Ахметова. 

Скриншот матеріалів з ознаками іміджевої джинси на користь Ріната Ахметова

Такі матеріали не є сенсаційними, оскільки експерти ІМІ неодноразово фіксували, що Рінат Ахметов має найбільше іміджевих згадок у матеріалах з ознаками джинси. Так, серед усіх клієнтів замовних матеріалів у медіа компанії та бізнес Ахметова мають 19% із загальної кількості джинси. Крім того, експерти ІМІ писали про те, як Ахметову створюють образ рятівника та благодійника. Важливо також зазначити, що благодійні фонди, зокрема Ахметова, інші волонтери, активісти, організації закривають значну частину гуманітарних та військових потреб. Їхня робота потрібна та вкрай необхідна суспільству, адже через брак ресурсів держава не може закрити всі потреби.

Крім того, українські редакції готували матеріали, які стосувалися тем роботи, освіти, податків, статистичних даних щодо переселенців, евакуації, конфліктних ситуацій та здоров'я.

Власні, іноземні та офіційні джерела – ядро інформації про біженців та переселенців  

Майже третина матеріалів (35,2% вибірки) є власними журналістськими текстами, які стосувалися теми біженців та переселенців. У моніторинговий період редакція Суспільне.Новини створила найбільше власних ексклюзивних матеріалів. Така кількість пов'язана з активною роботою регіональних філій, які створювали матеріали з життєвими історіями переселенців.

24,6% текстів мали посилання на іноземні медіа чи організації. Зазвичай ці матеріали стосувалися легалізації, оновлення правил перебування чи новин про нову хвилю українських біженців. Найчастіше це джерело інформації використовували редакції "24 каналу" та Oboz.ua.

Майже кожен п'ятий матеріал (19,6%) має посилання на офіційне джерело інформації. Результати дослідження показують, що здебільшого офіційні джерела комунікують через соціальні мережі (офіційні верифіковані сторінки на фейсбуці чи телеграм-канали). У моніторинговий період офіційні особи комунікували на тему повернення українців, компенсацій на житло та виплат.

9,5% текстів мали посилання на медіа. Найчастіше посилалися на інші медіа журналісти редакції Цензор.Нет, коли публікували матеріали щодо легалізації українських біженців.

У 6% текстів українські редакції посилалися на дописи в соціальних мережах. Здебільшого редакції посилалися на сторінки організацій чи благодійних фондів на фейсбуці, а також траплялися поодинокі посилання на пости в соцмережі X.

У поодиноких випадках медіа публікували матеріали без посилання на джерело інформації.

***

В українських медіа є великий потенціал у залученні додаткової аудиторії українців, які живуть за кордоном, адже результати дослідження ІМІ показують, що попри значну кількість біженців за кордоном українці не мають функціональних медіа, орієнтованих на місцеву українську аудиторію. Дослідження ІМІ показує, що зазвичай такі медіапроєкти мають стихійний характер, працюють нерегулярно та залежать від грантового фінансування або волонтерської підтримки.

Крім того, в різних медіа не вистачає систематичного голосу переселенців та їхніх історій, адже матеріали про ці чутливі групи українців радше мають стихійне висвітлення.

Рекомендації ІМІ, як збільшити кількість якісних матеріалів у медіа про переселенців та біженців

Передивіться та підрахуйте, як часто ваша редакція пише про ці групи українців. Пам'ятайте, що 11,5 млн українців залишили свої домівки через війну і серед них може бути й ваша аудиторія.

1. Співпрацюйте з громадськими організаціями та експертами, які можуть надавати свіжу, актуальну інформацію.
2. Підвищуйте інтерес аудиторії різними форматами та темами, де трапляються новини про і для українців, які залишили домівки через війну.
3. Надавайте голос переселенцям та біженцям. Історії про життя та адаптацію можуть показати реальні проблеми та труднощі, які трапляються в житті людей.
4. Використовуйте SEO-оптимізацію матеріалів, адже українці можуть через пошукові системи знаходити корисну інформацію для себе, а ваша редакція отримуватиме нову аудиторію.

Що ще почитати медійникам?

• Як медійникам працювати на прифронтовій території
• Як безпечно спілкуватися та писати про людей на окупованих територіях
• Як працювати з чутливими темами в журналістиці
• Поради для журналістів. Етика інтервʼювання героїв, що пережили травматичні події
• Як відповідально публікувати травматичний контент. Рекомендації ІМІ
• Як говорити про полон: поради для журналістів на основі реальних історій

*Дослідження контенту проводилося з 3 до 16 лютого 2025 року включно за допомогою власних роботизованих інструментів у 10 загальнонаціональних онлайн-медіа: ТСН, "Українська правда", NV, Цензор.Нет, "Обозреватель", РБК-Україна, "Кореспондент.net", УНІАН, "24 канал", Суспільне. Вибірка охоплює 199 матеріалів з лексемами, які стосувалися біженців та переселенців.