Більше грошей на оборону. Політичні чвари на Тайвані загрожують обороноздатності острова

Основні опозиційні партії Тайваню підтримують політику президента Лая Чінг-те зі збільшення витрат з приблизно 2,45% ВВП до понад 3%, але останнім часом вони не відмовляють собі в іграх у політику, що зачіпають оборонний бюджет. Про це пише у своїй статті, яку переклав Фокус, журналістка The Economist Джейн Рікардс.

Оскільки Дональд Трамп зажадав від європейських союзників Сполучених Штатів збільшити витрати на оборону до 5% ВВП, а Тайвань опиниться на передовій у війні з Китаєм, США навряд чи вважатимуть ці 3% достатнім.

Елбрідж Колбі, висунутий Трампом на посаду заступника міністра оборонної політики, заявив на слуханнях у Сенаті 4 березня, що Тайвань має витрачати 10% свого ВВП "або хоча б щось близько того".

Вищі ешелони правлячої Демократичної прогресивної партії Тайваню кажуть, що вони зрозуміли сигнал Трампа і раді витратити гроші на нові озброєння. "Ми отримали це послання і будемо більш ніж раді поговорити про зміцнення нашої обороноздатності", — сказала колишня президентка Тайваню Цай Ін-вен в інтерв'ю The Times.

Лай Цінде переміг на виборах торік, отримавши близько 40% голосів, що дало йому контроль над виконавчою владою. Але на паралельних виборах до законодавчого органу його незалежна ДПП (Демократична прогресивна партія) поступилася більшістю в 113-місцевому парламенті Гоміньдану і його молодшому союзнику, Тайванській народній партії.

Відтоді уряд і законодавчий орган ворогують. Лай мало що зробив для досягнення компромісу, а Гоміньдан і ТНП часто чинили перешкоди. Не надаючи доказів, ДПП стверджує, що за цими перешкодами стоїть Пекін, а опозиційні законодавці називають Лая диктатором.

У законодавчій палаті неодноразово відбувалися бійки (справжні бійки, з ударами, поштовхами та стусанами) і протести на вулицях. Виконавча влада відхиляла законопроекти, ухвалені законодавчими зборами, і повертала їх до парламенту для повторного розгляду. Конституційний суд Тайваню, важливий демократичний інститут, мав єдине право законодавчого контролю і міг виступати арбітром. Але через один законопроєкт, протягнутий через парламент опозицією, робота суду була тимчасово паралізована.

Найтривожніша подія сталася наприкінці січня, коли за кілька годин після інавгурації Трампа законодавці проголосували за скорочення і заморожування частини витрат на оборону Тайваню до 2025 року. Законодавці скоротили 60% бюджету міністерства оборони на рекламу, яка має вирішальне значення для рекрутингу. Вони також заморозили половину бюджету програми підводних човнів, 30% витрат на військові операції та фінансування індустріального парку безпілотників.

Александер Хуанг, директор департаменту міжнародних відносин Гоміньдану, каже, що опозиційні законодавці скоротили близько 1,3% від запропонованого Лаєм оборонного бюджету в розмірі 647 мільярдів тайванських доларів (30,8 мільярда австралійських доларів), який спочатку був на 6,6% більшим, ніж торік. Після скорочення зростання становитиме 5,2%, при цьому інфляція у 2025 році очікується на рівні 2%. Хуанг зазначає, що заморожені кошти буде виділено, щойно відповідні урядові агентства нададуть звіти в законодавчі органи, і парламентарії переконаються в ефективності та прогресі оборонних проєктів.

Проте іміджевої шкоди вже завдано. На слуханнях Колбі два американські сенатори розкритикували ініціативу тайванського законодавчого органу щодо скорочення витрат на оборону. Сенатор-республіканець Ден Салліван звинуватив Гоміньдан у "грі з вогнем", а сам Колбі визнав це глибоко тривожним.

Протягом останніх двох десятиліть багато американських політиків переконували Тайвань витрачати на оборону 3% ВВП, але він так і не досяг цієї мети. Коли Цай Ін-вень прийшла до влади 2016 року, витрати на оборону становили лише 1,82% від ВВП, хоча 2023 року вона збільшила їх до 2,17%. До того ж протягом багатьох років бюджет використовувався не так ефективно, як міг би. Наприклад, до минулого року призовна служба тривала лише чотири місяці, а навчання широко критикували за несерйозність і схожість із літнім табором.

Цього року Лай планує ухвалити додатковий спеціальний бюджет, щоб збільшити витрати на оборону з 2,45% до більш ніж 3% ВВП. Додатковий бюджет, який, ймовірно, буде витрачено на американську зброю, щоб продемонструвати Трампу рішучість Тайваню, все ще потребує законодавчого затвердження. У той час як основні представники Гоміньдану і ТНП підтримують збільшення витрат на оборону, деякі представники опозиції, налаштовані про-китайськи, ймовірно, будуть заперечувати.

Перепалка між Трампом і українським лідером Володимиром Зеленським посилює антиамериканізм у деяких колах на Тайвані, особливо серед прокитайських політиків Гоміньдану. Фу Кун-чі, голова законодавчої фракції Гоміньдану, який має тісні зв'язки з офіційними особами Пекіна, вказав на те, як Трамп публічно пожурив Зеленського, і сказав, що Лай може бути наступним на черзі.

"Чи справді ми повинні витрачати 10% ВВП Тайваню, або 2,86 трильйона тайванських доларів, на збройні сили? Чи здатен тайванський народ витримати це?" — сказав він в інтерв'ю китайському виданню United Daily News.

Політологи також пророкують, що в короткостроковій перспективі буде практично неможливо довести оборонний бюджет Тайваню до 8 або навіть 5%.

Хуанг з Гоміньдану, який також є авторитетним військовим аналітиком, зазначив, що загальні видатки державного бюджету Тайваню зазвичай становлять від 12 до 13% ВВП, а це значить, що 8% ВВП становитимуть приблизно дві третини нинішніх державних видатків Тайваню.

Хуанг додав, що політикам усього політичного спектра Тайваню, включно з представниками ДПП, буде важко завоювати голоси виборців, якщо вони запропонують збільшити витрати і підвищити податки.

Ендрю Янг, колишній заступник міністра оборони від Гоміньдану, назвав мету щодо витрат на оборону в розмірі 5% ВВП "нездійсненною місією".

Янг, який має великі зв'язки, стверджує, що деякі впливові люди у Вашингтоні стурбовані політичними розбіжностями на Тайвані. За словами Янга, для Тайваню найважливіше переконати Вашингтон у тому, що обидві сторони досягли консенсусу з питань оборони, щоб виконавча і законодавча влада могли зосередитися на розподілі ресурсів. Але хоча Тайваню не бракує рішучості захищати себе, поки що політичні чвари лише ускладнюють це завдання.

Про автора

Джейн Рікардс — журналістка і постійна авторка журналу The Economist, яка живе на Тайвані з 2004 року.