Чи зможе США витіснити Росію з газового ринку Європи

Чому ЄС замінює російський газ на американський

За даними щоквартальних оглядів Єврокомісії, у перші дев'ять місяців 2024 року:

• США поставили до ЄС 36 мільярдів кубометрів газу,
• Росія (трубопровідне постачання та скраплений газ) – 38,3 мільярда кубометрів газу.

Враховуючи те, що сукупний імпорт ЄС за цей період становив 204 мільярди кубометрів газу, частки США та Росії в структурі європейського імпорту склали 17,6% та 18,8% відповідно, повідомляє 24 Канал.

На думку аналітика Андрія Урсти, найперше, що штовхає європейські країни віддавати перевагу американському газу – комерційний фактор. Також чималу роль відіграє екологія та регулярні обмеження.

• Комерційний фактор

Далі, навесні 2022 року, була запроваджена "рублева" схема оплати за газ для "недружніх країн", потім – епопея з "неможливістю" передачі відремонтованої турбіни для компресорної станції "Портова", через це суттєво скоротились поставки через "Північний потік-1". Врешті, у вересні 2022 року відбулися підриви обох "Північних потоків".

Також, на думку Урсти, варто пригадати про відмову Росії перенести поставки газу через українську ГТС на іншу точку з’єднання, після оголошення ТОВ "Оператор ГТС України" форс-мажору з поставками газу через точку з'єднання "Сохранівка", коли росіяни окупували одну з компресорних станцій на території України. Це теж різко зменшило поставки російського газу до ЄС та вдарило по репутації Кремля навіть в умовах, коли ЄС так і не заборонив імпорт.

• Екологічний фактор

Річ у тім, що при видобутку та транспортуванні газу відбуваються викиди метану – сильного парникового газу, внесок якого у глобальне потепління за обсягом викидів є другим після двоокису вуглецю.

Для скорочення цих викидів в нафтогазовому секторі ЄС запровадив окрему регуляторну рамку – Регламент 2024/1787, який встановлює детальні зобов'язання з вимірювання та верифікації викидів метану, звітування про них. Частина цих зобов'язань поширюватимуться і на треті країни, які хочуть експортувати газ до ЄС, і дуже сумнівно, що Росія сумлінно виконуватиме ці зобов’язання.

Крім того, ЄС планує встановити граничні значення метанової інтенсивності видобутку газу, імпортованого з третіх країн (тобто максимальні значення викидів на одиницю ресурсу).

Є ймовірність, що російський газ не відповідатиме цим граничним значенням: за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, метанова інтенсивність видобутку в Росії вища, ніж в основних конкурентів за європейський ринок – США та Норвегії. Невиконання вимог тягнутиме за собою штрафи для компаній, які імпортують російський газ в ЄС, що зменшуватиме його привабливість для покупців,
– пояснює Андрій Урста.

• Регулярні обмеження

Новий "газовий" Регламент, ухвалений ЄС, до прикладу, передбачає заборону російським постачальникам газу брати участь у платформі спільних закупівель AggregateEU. Це теж звужує простір для збуту російського газу в Європі.

На думку аналітика DiXi Group, конкурентною перевагою російського газу може бути ціна, особливо враховуючи схильність росіян давати "політичні" знижки.

Власне це є однією з головних причин, чому окремі європейські енергоємні бізнеси – до прикладу, німецькі хімічні підприємства – закликають до відновлення і нарощування російських поставок. Дешевий газ робив їх продукцію набагато конкурентнішою в частині собівартості. Проте справжня "ціна" цієї конкурентної переваги насправді занадто висока,
– додає він.

Зниження енергетичної залежності ЄС від російського газу

У DiXi Group зауважують, що зменшення залежності вже призвело до зміни напрямку потоків газу в Європі. До цього, більшість імпортованого ресурсу потрапляла в ЄС зі Сходу (український, білоруський транзитний маршрути).

Зі зменшенням російського трубопровідного постачання, основна частка імпортного газу почала надходити із СПГ-терміналів на заході Європи та трубопроводами з Норвегії. Внаслідок такої зміни потоків газу, східноєвропейські ринки частково переорієнтувалися на поставки із СПГ-терміналів у Греції, Хорватії, Литві та Польщі.

Повне припинення постачання російського газу в ЄС поставить питання подальшого використання газотранспортної інфраструктури, якою цей газ надходив. Частково ця інфраструктура може використовуватися для забезпечення нових маршрутів постачання – до прикладу, Вертикального газового коридору, який з'єднуватиме південну та північну частини Східної Європи,
– вважає Урста.

Для цих цілей може бути використаний Трансбалканський газопровід. Перспективний напрямок використання української ГТС – транспортування біометану, виробленого в Україні, до ЄС. В довшій перспективі ця інфраструктура може бути використана для транспортування водню після її перепрофілювання.

Також Урста додає, що США вже робить стратегічні кроки для збільшення своєї частки на європейському газовому ринку. Зокрема мова про зняття низки обмежень на завершення будівництва експортних СПГ-терміналів та на видобування газу.

Разом з тим, ключовим буде все-таки комерційна привабливість постачання. Особливо актуальним це питання може постати у зв’язку із загостренням торгівельних відносин між ЄС та США,
– додає він.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.