Дональд Трамп та його заяви: як зрозуміти, що він хоче насправді

Заяви та вчинки Дональда Трампа все частіше схожі на судомні дії людини, яка сама не знає, чого добивається і чого хоче. Спочатку він каже одне, через кілька днів – зовсім протилежне. А потім взагалі може учудити таке, від чого у цивілізованого світу волосся дибки.

Начебто хоче миру для України, але фактично вимагає від неї капітуляції перед Росією. Заявляє, що хоче ділових відносин із Києвом, але нав'язує відверто кабальні умови щодо рідкісноземельних матеріалів.

Називає Росію противником, але відразу заявляє про любов до росіян та їх диктатора. Зізнається, що злий на Володимира Путіна, але готовий його пробачити.

Закликає Канаду приєднатися до США, але після цього називає цю країну «найгіршою у світі». Він розчарований своїм радником Волтцем, який потрапив у скандал із витоком секретних даних, але не збирається його звільняти. На вихідних взагалі заявив про можливість силової анексії Гренландії.

Журналіст Коротко про розпитав українських експертів і спробував з'ясувати, чого все-таки домагається американський президент.

Тактика Трампа – закидати якнайбільше інформаційних приводів

Ігор Рейтерович, експерт-міжнародник, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку:

- Такі дії Трампа – це специфіка його поведінки та прийняття рішень. Саме так він поводиться і у бізнесі. Він так організовує комунікацію з тими, від кого йому щось потрібно. Це елемент його переговорної стратегії та менеджерських якостей. Це дуже специфічно та значною мірою залежить від його настрою, емоційного сприйняття питання.

Але навіть попри це, у такому разі Трамп має певний розрахунок. І цей розрахунок був сформульований ще за часів його першої каденції його радником Стівом Бенноном, з яким він потім посварився. І він каже: ви повинні продукувати на день величезну кількість інформаційних приводів, вони мають бути різними, суперечливими. З метою, щоб їх не встигали аналізувати та тонули у цьому масиві заяв. Але, зрештою, хоч одна з таких заяв спрацює.

Окрім цього, Трамп любить грати на протилежностях. З одного боку – він каже, що в нього дуже добрі стосунки з Путіним та Зеленським, з іншого – погрожує їм же всякими неприємностями, якщо вони не виконають його вимоги. Це, знову ж таки, елемент його стратегії та спроба нав'язати свою точку зору. І сам Трамп вважає, що така манера поведінки є результативною. І справді, якийсь результат це може дати, але це найчастіше ситуативний успіх.

Логіка бізнесмена – тиснути на тих, хто слабший за тебе

Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента":

– Не варто спрощувати оцінку поведінки Трампа. Що це, мовляв, неадекватна людина, яка не знає, чого вона хоче. Насправді він має свою логіку – логіку бізнесмена. Це агресивний тиск, але на тих, хто слабший і хто залежить від нього. На думку Трампа, їх треба змусити ухвалити його вимоги. Як він це робить зараз стосовно України, Гренландії, Канади. А коли йдеться про рівносильного конкурента, на якого неможливо агресивно натиснути, тоді треба з ним домовлятися, використовуючи батіг і пряник. Трамп так і намагається будувати відносини із Росією, Китаєм.

І тут треба враховувати, чим відрізняється Трамп від своїх попередників. Для нього на першому місці – гроші, зиск. Суто меркантильний підхід. Демократичні цінності, непорушність кордонів, свобода слова, права людини та інше – для нього немає жодного значення. А те, що при цьому руйнується інструмент впливу на інші країни, що називають «м'якою силою» США, Трампа абсолютно не хвилює.

Це ж стосується й війни Росії з Україною, Трампа абсолютно не цікавить, хто агресор, а хто - жертва. Його цікавлять рідкісноземельні матеріали, а це знову ж таки гроші. Ну і не варто скидати з рахунків марнославство Трампа. Він також схильний до перебільшень, може перебільшувати як загрози, так і успіхи. Ситуація може бути поганою, а він називатиме її хорошою.

Про його реальні мотиви говорять повторювані формули. Чим частіше він про щось каже, тим більше це йому потрібне. Наприклад, приєднання Гренландії, Канади. Вони йому потрібні, бо знову це ті ж гроші. Це інтерес Трампа до багатих природних ресурсів, які можуть отримати США. Це саме стосується його претензій на наші рідкісноземельні ресурси. Це бізнесова, але хижацька логіка. І за фактом Україна зараз фактично опинилася між двома хижаками. Військовим – Путіним, який намагається нас завоювати, та бізнесовим – Трампом, який хоче економічно нас закабалити.

Трамп – це людина-понт

Іван Ступак, військово-політичний експерт Українського інституту майбутнього:

- Трамп – це людина-маятник, дії якої важко передбачити. Навряд чи це якась стратегія, це реальний хаос у його сприйнятті світу та його реакції у відповідь. Трамп – безсистемна людина, яка розраховує на швидкий результат, не замислюючись над подробицями та тактикою його досягнення. Він розраховує на свою безумовну харизму та вплив на оточуючих. Тому з ним складно мати справу як нам, так і росіянам.

Тому Трамп – це людина-понт. Він намагається когось налякати, щоб справдилися його бажання, але це не працює. Ця тактика не дає результату. "Мир за 24 години" - не спрацював. Війну в Україні завершити не вдалося від слова "зовсім".