Трамп прозріває щодо Путіна? Так, але не зовсім

"Чи можна довіряти Путіну", — здається, саме таким питанням останніми днями спантеличився президент США Дональд Трамп. Принаймні, саме це він запитував у свого фінського колеги Александра Стубба під час візиту останнього до маєтку Мар-а-Лаго. Стубб, чудово розуміючи сутність російського диктатора, чітко відповів: "Ні, не можна".

За цим послідувала телефонна розмова між Трампом та британським прем’єром Кіром Стармером. Чи не вперше за весь час у заяві за результатами дзвінка йшлося про необхідність "продовжувати колективний тиск на Путіна" як спільну позицію Вашингтона та Лондона.

У скарбничку до цього 30 березня Трамп розповів ЗМІ, що був "дуже злий" через останні заяви Путіна, який вчергове поставив під сумнів легітимність українського президента Володимира Зеленського. Трамп додав, що ці заяви свідчать про "рух у неправильному напрямку".

Кількома днями раніше російський диктатор, спілкуючись з моряками у Мурманську, висловив (на перший погляд) божевільну ідею про запровадження в Україні міжнародного управління під егідою ООН.

"Якщо Росія і я не зможемо домовитися про припинення кровопролиття в Україні, і якщо я вирішу, що це була провина Росії — хоча це може бути й не так — але якщо я вирішу, що це була провина Росії, я введу вторинні тарифи на нафту, на всю нафту, що надходить із Росії", — пригрозив Трамп.

"Це означає, що якщо ви купуєте нафту з Росії, ви не можете вести бізнес у США", — сказав він.

Нині найбільшими імпортерами російських нафтопродуктів є Китай, Туреччина, Бразилія та Індія. Якщо Путін надалі впиратиметься й дратуватиме Трампа, дружні до Росії держави можуть зіткнутися з величезними перешкодами у веденні справ з Америкою.

Трамп додав, що санкції проти Росії набудуть чинності протягом місяця, "якщо не буде досягнуто угоди про припинення вогню". Та вчергове додав, що має "дуже хороші відносини" з очільником Кремля і що "гнів швидко зникає… якщо [Путін] робить правильні речі".

Дедлайн у місяць невипадковий. Стубб, граючи з Трампом у гольф, паралельно ділився з ним цікавими ідеями. Серед них — встановити Великдень, 20 квітня, датою "повного припинення вогню" без будь-яких умов. Найбільше християнське свято збігається з трьома місяцями президента США на посаді. Виглядає як ідеальний час для Трампа, щоб проголосити про довгоочікуваний прорив у врегулюванні війни.

"Президент Трамп зацікавлений у тому, щоб ця війна закінчилася раз і назавжди, а не тимчасово, тому що він не хоче, щоб його вважали тим, хто уклав фальшивий мир", — пояснює обізнане джерело "Телеграфу" в Штатах.

Президент Фінляндії зазначав, що терпіння Трампа щодо Росії вичерпується, і США мають "далекосяжні" плани, якщо Москва не погодиться на перемир’я. Є шанс, що на заміну пряників для РФ можуть прийти батоги по російській воєнній машині.

Однак не варто впадати в ілюзії, що одного чудового дня Трамп прокинеться й вирішить обвалити на Путіна весь свій гнів. Глобально бачення адміністрації Дональда Трампа щодо Росії навряд зазнало істотних змін.

Днями в Америці наробив галасу матеріал The Washington Post, що містив злив секретної внутрішньої інструкції Пентагону. Згідно з нею, єдина загроза, на яку орієнтується армія США, — це Китай та його стримування від захоплення Тайваню. Визнається, що США чинитимуть тиск на союзників у Європі, на Близькому Сході та у Східній Азії, щоб вони витрачали більше коштів на оборону і взяли на себе основну роль у стримуванні Росії, Північної Кореї та Ірану.

За спостереженнями WP, інструкція містить "відбитки консервативного аналітичного центру Heritage Foundation", включаючи кілька уривків, які є майже точними копіями тексту, опублікованого цією організацією минулого року. Саме Heritage Foundation стоїть за агресивною дорожньою картою "Проєкт 2025", що містила настанови для президента-республіканця та його перших 180 днів при владі. Перший місяць президентства Трампа продемонстрували блискавичну схожість його рішень з пропозиціями, описаними в документі.

У "Проєкті 2025" викладалося кілька поглядів, якою може бути кінцева мета США в Україні. Один із них артикулював: європейські країни, які безпосередньо постраждали від "конфлікту", повинні допомагати в захисті України, проте США не повинні продовжувати свою участь. Ця думка передбачала "якнайшвидше припинення конфлікту" шляхом переговорного врегулювання між Україною та РФ.

У тексті Heritage Foundation, на основі якого створювалася інструкція Пентагону, йшлося про схоже: США можуть пріоритезувати озброєнню Тайваню над підтримкою України; а взяти на себе провідну роль у наданні військової допомоги Києву мають союзники по НАТО.

Не забуваймо про публічно окреслену командою Трампа мета — послабити зв’язки Китаю з Росією, втілити так звану політику "Ніксона навпаки". Історичний візит 37-го президента США до Китаю 53 роки тому підірвав глобальний вплив Кремля і зблизив Пекін з Вашингтоном, що змінило міжнародний баланс сил на десятиліття.

Ймовірно, врегулювання війни в Україні є лише частиною більшої гри, яку веде Білий дім. У цій грі збереження відносин із Росією може стати пріоритетом для США з метою стримування Пекіна. Гнів Трампа на Путіна може швидко минути, і цьому не варто дивуватися.