ЦВК пояснила, скільки потрібно часу для підготовки виборів після війни в Україні

Для організації післявоєнних виборів в Україні потрібно більше часу, ніж для проведення звичайних виборів.

Як передає "Хвиля", про це заявив голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) Олег Діденко в інтерв’ю "Українській правді".

За його словами, чинне законодавство передбачає алгоритми того, як мають проходити вибори після завершення воєнного стану.

"Але через вплив повномасштабної війни нам потрібно коригувати ці процедури. Зараз, здається, є такий консенсус у суспільстві та серед політиків, що для підготовки виборів після завершення воєнного стану потрібен більший період часу, ніж той, що визначений законодавством", – сказав Діденко.

За його словами, для проведення виборів після закінчення або під час воєнного стану доведеться змінювати виборчий закон. Нині чинні норми передбачають, що протягом місяця після завершення воєнного стану ЦВК має оголосити вибори. У випадку парламентських виборів виборчий процес має тривати 60 днів, а у випадку президентських – 90 днів.

"Чи достатньо цього місяця для підготовки виборів? Якщо ми говоримо про голосування, яке буде демократичним і відповідатиме стандартам, то, мабуть, ні. Це всі розуміють", – зазначив голова ЦВК.

При цьому Діденко наголосив, що за чинним законодавством спочатку в Україні мають пройти парламентські вибори, а потім – президентські, однак "можуть бути нюанси".

"Єдине, що, повторюся, нам потрібно значно більше часу для підготовки післявоєнних виборів. У нас дуже багато викликів. Нам потрібно ухвалити закон про особливості проведення післявоєнних виборів. І залежно від того, що в цьому законі передбачать, можна буде більш конкретно говорити про терміни", – зазначив він.

Голова ЦВК також розповів, що електронне голосування можливе за двох умов: коли є достатній рівень розвитку технологій у країні та коли достатній рівень свідомості виборців і всіх учасників виборчих процесів, "щоб ніхто не зловживав і всі довіряли результатам".

"В Україні, мабуть, немає цих умов зараз. Натомість додаються великі ризики кібератак, втручання з боку агресора. А електронне голосування – це система, яку значно легше дискредитувати, ніж традиційне паперове. Тому що голосування відбувається в неконтрольованому середовищі, ніхто не бачить, де і як голосують", – пояснив він.

До того ж голова ЦВК звернув увагу на те, що в цьому випадку неможливо забезпечити таємницю волевиявлення, "щоб спостерігачі чи хтось міг переконатися, що виборець віддає свій голос вільно, без будь-якого впливу".

Також неможливо буде "взяти й перерахувати голоси" у разі спірної ситуації.

"Я часто кажу, що післявоєнні вибори – це не місце для експериментів. Післявоєнні вибори будуть дуже відповідальними та чутливими. Якісь необережні дії, а тим більше зловживання, можуть спровокувати внутрішні конфлікти. А вони можуть мати дуже негативні наслідки, особливо з огляду на те, що у наших виборців після війни буде, з одного боку, загострене відчуття справедливості, а з іншого – багато зброї. Важливо, щоб ми не отримали внутрішній конфлікт із ще гіршими наслідками, ніж поразка у війні", – заявив Діденко.

За його словами, голосування поштою "має багато тих самих ризиків", що й електронне: неконтрольоване середовище, неможливість забезпечити таємницю, неможливість гарантувати, що не буде спроб організувати фальсифікації. До цього додається проблема роботи поштових служб.

"Ми вже встигли дослідити, що в різних державах пошти працюють по-різному, і в деяких – значно гірше, ніж у нас. Відповідно, може виникнути ситуація, коли виборець проголосує, надішле конверт із бюлетенем, а цей конверт не дійде вчасно і не буде врахований", – розповів він.

Крім того, голова ЦВК прокоментував ситуацію з організацією виборів для громадян, які перебувають за межами України. Він нагадав про існування процедури, коли виборець може змінити виборчу адресу на місце свого фактичного проживання, запроваджену з ухваленням Виборчого кодексу, а на місцевих виборах у 2020 році вона вже застосовувалася.

У разі загальнодержавних виборів людина може змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Наразі Центральна виборча комісія розробляє пропозиції до закону про післявоєнні вибори, щоб "ще більше спростити й розширити ці можливості".

Діденко також зазначив, що за кордоном зараз перебувають мільйони українських громадян, а, за даними консульського обліку, їх там менше 400 тисяч, що явно не відповідає дійсності.

"Щоб громадяни за кордоном змогли проголосувати, вони мають якимось чином заявити про себе: вказати свою виборчу адресу або місце голосування. Для них ми зараз готуємо пропозицію щодо впровадження ще одного механізму. Якщо Верховна Рада підтримає нашу ідею, то з’явиться третя можливість голосувати – так звана активна реєстрація", – пояснив він.

За словами Діденка, варіант із "активною реєстрацією" передбачає створення додаткових виборчих дільниць поза посольствами та консульствами, що дозволить голосувати всім охочим.

"Тобто ідея в тому, щоб наші громадяни за якийсь час до початку виборчого процесу могли подати заяву, фізично в посольство або онлайн, що вони перебувають за кордоном і хочуть проголосувати там-то й там-то. І вже на підставі цих заяв та додаткової інформації про місця концентрації українців наші дипустанови зможуть запропонувати МЗС та нам створити дільниці", – підкреслив голова ЦВК.

Серед іншого обговорювалася ідея провести голосування за кордоном упродовж кількох днів, однак проміжний варіант – голосування в неділю до останнього виборця.

"Тобто не закриватися о 20:00 за кордоном, а дати всім можливість проголосувати", – уточнив Діденко.

Раніше повідомлялося, що Зеленський терміново готується до виборів після припинення вогню.