У країнах Балтії висловили занепокоєння щодо припинення вогню в Україні: деталі FT

Припинення вогню в Україні різко посилить загрозу безпеці країн Балтії.

Естонія, Латвія та Литва стурбовані тим, що Москва не зупиниться на Україні, коли адміністрація Трампа виступить посередником у припиненні вогню.

Про це пише Financial Times попередили міністри оборони регіону.

Країни Балтії зазначають, що Кремль уже розробив плани щодо збільшення військового виробництва та додаткових військ уздовж їхніх кордонів.

“Ми всі розуміємо, що коли війну в Україні буде припинено, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили.

Це також означає, що рівень загрози значно зросте дуже швидко”, — сказав Financial Times міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

Його литовська колега Довіле Шакалієне зробила подібні зауваження, перебуваючи у Великій Британії на початку тижня.

"Давайте без ілюзій.

Не будемо брехати собі, що з Росією покінчать після України.

Росія використає цей час після припинення вогню, щоб прискорити свій військовий потенціал.

Вони вже мають величезну армію, навчену бою, яка збирається ставати ще більшою”, — зазначила вона.

Адміністрація Трампа вела переговори як з Росією, так і з Україною щодо припинення війни, але повне припинення вогню все ще вважається далеким.

Тоді як Київ погодився на негайне припинення бойових дій у Чорному морі та 30-денне припинення вогню за підтримки США, Москва поки що пообіцяла призупинити атаки на енергетичну інфраструктуру, заявивши, що виконуватиме Чорноморську угоду лише після скасування економічних санкцій Заходом.

Тим не менш, припинення бойових дій дасть Росії шанс виконати свої плани на 2022 рік зібрати 1,5-мільйонну армію та додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши кількість військ поблизу Фінляндії та Балтії.

Певкур зазначив, що з 600 тисяч російських військових, які зараз перебувають в Україні, 300 тисяч, ймовірно, будуть передислоковані.

“Ці люди не поїдуть у різні куточки Росії збирати кукурудзу чи робити щось інше, тому що зарплата, яку вони отримують в армії, у п’ять-десять разів більша, ніж у рідному місті”, — йдеться у матеріалі.

Країни Балтії особливо стурбовані великомасштабними військовими навчаннями “Захід”, які відбудуться восени поблизу їхніх кордонів у Росії та Білорусі.

Вони моделюють конфлікт із країнами НАТО, в них беруть участь десятки тисяч військових, танків, літаків і артилерії.

Аналітики FT пишуть, що обидва міністри також застерегли від передислокації будь-яких військ НАТО зі своїх країн для формування так званих європейських “сил заспокоєння”, які будуть направлені в постконфліктну Україну як засіб стримати Росію від повторного нападу.

“Ми не можемо поставити під загрозу безпеку східного флангу НАТО.

Не можемо потрапити в пастку, що наші сили якимось чином закріплені в Україні.

Тоді ми матимемо ризики на нашому кордоні", — наголосив Певкур.

Країни східного флангу НАТО, включаючи Польщу та Румунію, заявили, що не можуть взяти на себе зобов’язання розгортати війська в Україні коштом власної безпеки.

Естонія також виступила проти планів Великобританії передислокувати в Україну британські сили, призначені для оборони Балтії.

Наразі Литву захищає німецька бригада, яка буде розміщена на її території найближчими місяцями, Латвію захищають багатонаціональні сили на чолі з Канадою, а Естонію охороняє британська бригада, яка може бути відправлена ​​з Великої Британії в короткий термін.

“На цей час в Естонії знаходиться трохи менше тисячі британських військовослужбовців.

Ця послідовна залізна відданість Естонії триватиме — і вона триватиме, тому що Естонія та наші війська..

перебувають на передовій НАТО”, — зазначав міністр оборони Великобританії Джон Хілі.

Раніше президент Фінляндії Александр Стубб не вірить, що останні ініціативи щодо припинення вогню в Україні справді вдасться реалізувати.