В Україні поголів’я ВРХ зросло на 53 тис. за місяць

Господарства усіх категорій збільшили поголів’я ВРХ відносно лютого 2025 року. Хоча, поголів’я корів несуттєво скоротилося. На зовнішніх ринках спостерігається активний попит на ВРХ та яловичину, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.

За попередніми даними Мінагро, станом на 1 березня 2025 року в присадибному і промисловому секторі України утримується 2 млн 82,2 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 150,1 тис. корів. Порівняно до 1 лютого 2025 року, поголів’я ВРХ в Україні збільшилося на 53 тис. голів (+3%), а чисельність корів зменшилася на 6 тис. голів (-1%). Порівняно до 1 березня 2024 року поголів’я ВРХ скоротилося на 161 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 105 тис. голів (-8%). Близько 44% тварин утримується на промислових підприємствах, а 56% – в господарствах населення.

В промисловому секторі утримується 918 тис. голів ВРХ, що на 2 тис. голів (+0,2%) більше відносно 1 лютого 2025 року. Поголів’я корів становить 376,7 тис. корів і скоротилося на 1 тис. голів (-0,1%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах виросло на 4 тис. голів (+0,4%), а кількість корів скоротилася на 200 голів (-0,1%).

В присадибному секторі знаходиться 1 млн 164,2 тис. голів ВРХ, що на 51 тис. голів (+5%) більше порівняно до 1 лютого 2025 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 березня 2025 року становила 773,4 тис. голів, що на 5 тис. голів менше (-1%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 165 тис. голів (-12%), а кількість корів зменшилась на 105 тис. голів (-12%).

Георгій Кухалейшвілі зауважує, що попри зменшення поголів’я ВРХ в країнах-виробниках, світовий попит на яловичину продовжує зростати. Очікується, що цього року скорочення виробництва зазнають чотири найбільші країни-виробники та експортери яловичини в Південній Америці – Бразилія, Аргентина, Уругвай і Парагвай. Найбільше скорочення в найближчі місяці, ймовірно, відбудеться в Бразилії та Новій Зеландії. Ріст цін на худобу і яловичину триває, що має бути аргументом на користь нарощення поголів’я ВРХ з метою подальшого експорту. Втім, поголів’я ВРХ скоротилося в Україні відносно минулорічного періоду.

Скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.

Станом на тепер існують передумови до релокації господарств з Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Фермери зможуть перевести лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я.

Окрім прифронтових областей, поголів’я ВРХ скоротилося на сільгосппідприємствах Закарпатської, Волинської та Чернівецької області, що ймовірно пов’язано с тим, що вони працюють над своєю ефективністю та збувають непродуктивних корів. Спалах ящуру в Угорщині та його поширення у Словаччині створює потенційний ризик збільшення вибраковки поголів’я у разі поширення хвороби у західноукраїнські області.

Багато фермерів не інвестують в збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення.

Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів'я корів. Згідно підрахункам АВМ, станом на тепер не менше 40 господарств впроваджують зазначені заходи.