Зберегти картини Пимоненка. Як у Сумах евакуюють цінні музейні об’єкти на тлі новин про наступ

З початком березня ситуація на кордоні Сумщини й Курщини лише загострилася. Росіяни щодня обстрілюють місто й область, а президент Володимир Зеленський заявив, що навесні вони планують наступ на весь регіон. Часто їхніми цілями стають заклади мистецтва.

За останніми даними, росіяни зруйнували 113 українських музеїв і галерей, зокрема і з Сумщини, та викрали звідти 480 000 творів мистецтва. За словами керівниці Коаліції дієвців культури Ольги Сагайдак, на кінець 2024 року із Сумської області евакуювали лише 1,3 % експонатів.

У спільному проєкті сумське видання Цукр і Liga.net розібралися, як музеї регіону насправді ховають або вивозять твори мистецтва, чи дієві інструкції, які вони отримують від влади, та як закладам можуть допомогти сум’яни.

Чому всі заговорили про музеї?

За кілька днів до початку повномасштабного вторгнення, коли чутки про наступ росіян лунали звідусіль, директор музейно-виставкового центру "Тростянецький", а нині сержант ЗСУ Євген Маловічко намагався знайти спосіб урятувати колекцію свого центру. Зателефонував у профільний відділ Міністерства культури та стратегічних комунікацій — але конкретної відповіді не почув, лише розмите: "Питанням евакуації мають зайнятися влада і засновник закладу, а рішення ухвалити має ОДА. Незабаром проведемо нараду, очікуйте вказівок".

24 лютого, щойно почалося вторгнення, працівники "Тростянецького" прибігли на роботу, щоб власноруч сховати найбільш цінні експонати у сейфи — це були предмети археології, монети, картини. А вже за кілька годин росіяни окупували Тростянець.

"Після цього я зачинив музей і не повертався туди аж до деокупації. Як виявилося пізніше, росіяни частково нас пограбували: забрали комп’ютерну техніку й переважно монети, щоб, імовірно, здати й заробити гроші. Також вони виламали двері у сейфовій кімнаті й кабінеті зберігача фондів. Та відкривати сейфи росіяни, на щастя, не стали", — пригадує Євген.

На кінець 2024 року із понад 220 000 експонатів державного музейного фонду Сумщини евакуювали 1,3%. За словами голови правління Коаліції дієвців культури Ольги Сагайдак, це один із найнижчих відсотків евакуйованих експонатів серед усіх прифронтових областей. Та з початком березня ситуація на Сумщині лише загострюється: росіяни щодня обстрілюють місто й область, а президент Володимир Зеленський заявив, що навесні вони, ймовірно, планують наступ на весь регіон.

Наприкінці лютого 2025 року дієвці написали відкритого листа міністру культури та стратегічних комунікацій, де закликали відреагувати на проблему й почати щось робити.

"Далі ми зустрілися з міністром. Розповіли, чим саме можемо допомогти як представники громадського сектору — наприклад, долучити донорів або експертів. Пізніше у відповідь отримали лише офіційний коментар, який просто повторював те, що ми й так знаємо", — розповідає Ольга Сагайдак.

Суспільний розголос допоміг зрушити справу з мертвої точки. Причому не лише на Сумщині. Музейні експонати почали вивозити, і вже наприкінці лютого Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК) повідомило, що із 59 закладів культури 11 прифронтових регіонів, серед яких і Сумщина, евакуювали понад 540 000 предметів державної частини Музейного фонду України.

"Відповідальні за збереження й евакуацію культурних цінностей — обласні та Київська міська військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій. Координує евакуацію МКСК. Відповідно до законодавства її проводять, зважаючи на безпекову ситуацію, а також залучають Міністерство внутрішніх справ", — йдеться в коментарі Міністерства.

Як експонати мають евакуювати

Міністерство координує евакуацію культурних цінностей, але планують весь процес та організовують логістику місцеві органи влади, зокрема обласні військові адміністрації

"Обласна військова адміністрація має отримати вказівку від військового керівництва, якщо регіону щось загрожуватиме, і попросити музеї підготувати списки експонатів на евакуацію: кожен пронумерувати, описати, поставити спеціальні позначки, а потім правильно запакувати", — пояснює Ольга.

Поки заклади готують такий перелік, ОВА має знайти музей чи інше приміщення, де можна зберігати експонати, у більш безпечному регіоні. Наприклад, на заході України чи за кордоном. Окрім того, місцева влада повинна визначити день евакуації, організувати транспорт і супровід. Після цього Міністерство затверджує готовий план музею. За словами Ольги Сагайдак, ця послідовність складна і довга, але дієва. Крім того, її, зазвичай, дотримуються.

"Нещодавно Коаліція дієвців культури спілкувалася з представниками музеїв Сумщини та Департаментом культури Сумської ОВА. Усі процедури евакуації вони знають і проводять її із 2022 року. Також нас запевнили, що проблем із транспортом і супроводом немає. Проте у відповідь на це я озвучила дані, які отримала: із 15 музеїв Сумщини наприкінці 2024 року евакуювали 1,3% експонатів", — розповідає голова правління Коаліції дієвців культури.

Проблема в тому, що ніхто не бере на себе відповідальність наказувати музеям терміново евакуюватися у разі російського наступу. І навіть зараз, коли Сумщину щодня обстрілюють, такої вказівки ніхто не дає, вважає Ольга Сагайдак. Деякі заклади мистецтва Сумщини на зустрічі з Коаліцією запевняли, що у їхньому місті працює лікарня, школа, тож вони разом із міською владою вважають, що і музеї мають працювати, адже люди хочуть культури.

"Поки такої вказівки не буде, музеї евакуйовуватимуть усе у невеликій кількості. Фонд художнього музею в Сумах — це 17 000 предметів, краєзнавчого — 45 000, у регіоні — 10 000 чи 12 000 зазвичай мають. Проте зараз, за моїми даними, вони вивезли до тисячі предметів", — говорить Ольга.

Як евакуюють експонати у Тростянці

Після деокупації Тростянця музейно-виставковий центр "Тростянецький" завдяки краєзнавцям знайшов дублікати монет, викрадених росіянами, тож колекцію відновили, говорить виконувачка обов’язків директора закладу Аліна Толстих. Тоді ж заклад отримав перші вказівки від Міністерства, як евакуювати фонди й уберегти їх, якщо загроза повториться. Та, здавалося, деякі з цих інструкцій створювали ті, хто ніколи не жив в окупації, пояснює Аліна Толстих. Зокрема, їм рекомендували позначати об’єкти культурної спадщини, написавши фарбою на будівлі відповідні слова.

"На території нашого центру є Садиба Кеніга, поруч із нею через бої лишилася величезна вирва. Хоч це і пам’ятка архітектури, росіянам це не завадило поставити пізніше у баштах важку артилерію та звідти обстрілювати сусідні населені пункти. Тепер думаю, а ті великі яскраві написи на нашому музейно-виставковому центрі хіба їх зупинили б?" — пригадує Аліна Толстих.

Від міської й обласної влади заклад не отримав матеріалів, щоб пакувати експонати. У цьому їм допомогли благодійники з Центру допомоги мистецтву України від Німеччини.

Зараз ситуація в Тростянці стабільна, тому евакуйовувати всі експонати керівництво музейно-виставкового центру поки не збирається. Натомість вони підготували списки з предметами й запакували їх, говорить Аліна Толстих. Періодично музей надсилає детальний план евакуації Сумській ОВА — там його щоразу погоджують.

"Ми склали два списки із чергами вивезення, де у кожній понад 200 предметів, також визначили транспорт і тих, хто його супроводжуватиме. Та треба враховувати, що у нашому музеї не так багато пам’яток національного значення, адже маємо переважно предмети побуту, знахідки археології, кілька ікон — їх ми переважно й спакували".

Музейно-виставковий центр у Тростянці має працювати далі, а не все евакуювати й повністю зупинитися на час війни, говорить Аліна Толстих. Хоч краєзнавча експозиція схована, тут люди можуть відвідати музей шоколаду або картинну галерею.

"Ми вже пережили евакуацію, тому розуміємо, як діяти. Тоді росіянам не потрібні були наші "прядки", вони крали комп’ютери й монети. До того ж я часто думаю про те, скільки ще часу експонати не бачитимуть тростянчани, як ми повертатимемо їх назад? Та відповіді поки не знаходжу", — говорить Аліна Толстих.

Як евакуюють експонати в Сумах

Працівники Сумського обласного художнього музею імені Онацького у лютому 2022 року пакували свої експонати у газети та все, що було під рукою, адже іншого варіанта не мали. У своїх колекціях заклад зберігає роботи видатних митців, наприклад, Миколи Пимоненка, Василя Кричевського чи Григорія Гавриленка. Уже у травні 2022 року музей отримав першу допомогу від громадських організацій, пригадує Ольга Плохута, головна зберігачка фондів закладу. Їм привезли пакування. З того часу, за словами Ольги, евакуацію робіт не припиняють.

"Тоді ми перепакували наші твори вже в якісний матеріал. У 2023 році Сумська ОВА допомагала нам з облаштуванням укриттів, де можна зберігати експонати: там усунули вологість, зробили ремонт, каналізацію. Певні колекції ми поступово відправляємо у партнерські музеї на заході України. Зазвичай ці партії налічують до тисячі одиниць", — розповідає Ольга Плохута.

На стінах другого поверху музею зараз немає картин, лише експонати ужиткового мистецтва: рушники, глечики, ікони й народне вбрання. Та на початку березня 2025 року до закладу завітала київська артменеджерка Тетяна Шатц і побачила на стінах картини відомих митців, зокрема, триптих "Літо" Григорія Гавриленка, "Дівчина з відрами" Миколи Пимоненка. Тетяна обурилася, що ці твори не сховали.

Ольга Плохута розповідає, що візит Тетяни збігся з днями, коли музей святкував 105-річчя.

"Тоді в місті була більш безпечна ситуація, ніж зараз. Ми розпакували кілька робіт на три-чотири дні, щоб провітрити їх і щоб подивитися на наші надбання у це свято. Після цього все спакували та сховали знову. Нині картини Пимоненка, Гавриленка й інші вивезуть у наступну чергу евакуації", — пояснює Ольга Плохута.

Розголос про евакуацію експонатів, що трапився нещодавно, лише шкодить музеям, вважає Ольга. З 2022 року вони не припиняли вивозити роботи, просто робили це тихо. Якщо називати кількість експонатів, місця і час, куди їх везуть, це може використати ворог, пояснює працівниця музею.

"Хоч і найкращі надбання ми сховали, на першому поверсі експонуємо роботи сучасних митців із Сумщини й інших регіонів. Зараз можна подивитися роботи митця з Одеси, які нещодавно до нас привезли. Музей має працювати, адже до нього ходять і військові, і цивільні, а в такі часи заклад діє на них, як арттерапія", — розповідає Ольга Плохута.

Із Сумського обласного краєзнавчого музею також ховають музейні предмети у більш безпечні місця від початку повномасштабного вторгнення. Це працівники закладу роблять власними можливостями, а ще їм допомагають благодійники.

Інструкцій для роботи музею у воєнний час достатньо, адже їх розробляли ще з 2014 року. Краєзнавчий музей використовує рекомендації міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, та досвід збереження культурної спадщини в умовах інших конфліктів.

"Зараз ми займаємося убезпеченням експонатів: пакуємо, ховаємо в укриттях чи вивозимо в музеї більш безпечних регіонів", — говорить виконувач обов’язків директора музею Владислав Терентьєв.

Називати кількість уже евакуйованих експонатів, не можна, розповідає директор Департаменту культури, туризму та релігій Сумської ОВА Юрій Гладенко. Це інформація з обмеженим доступом ще з 2020 року.

"Із початку 2022 року ми постійно готуємо експонати до переміщення. Це кропітка робота: пакування предмета, оцифрування, визначення вартості. Коли музей готовий перемістити предмети, наш департамент організовує все інше. Чим більше предметів убезпечимо, тим краще", — пояснює Юрій Гладенко.

На сьогодні під координацією ОВА за межі області евакували предмети у шести закладах культури: чотири обласні та два місцеві музеї. Ще певну кількість експонатів перемістили у більш безпечні місця Сумщини, пояснює директор департаменту.

"Для цього залучаємо і кошти місцевих бюджетів, і громадських інституцій, які займаються порятунком культурної спадщини. На сьогодні департамент уклав меморандуми про співпрацю з ГО "Агенція стійкості культури" із Києва, "Мюзеюм фор чендж" з Одеси", — відповідає Юрій Гладенко.

Сум’яни можуть допомагати музеям вберегти об’єкти, пояснює директор департаменту: не знімати й не поширювати фото чи відео під час завантаження, чи розвантаження машин біля культурних закладів, донатити кошти на рахунки музеїв чи благодійних організацій, які займаються збереженням культурної спадщини.

Що з усім цим робити?

Те, що росіяни не повністю знищили важливі колекції в музеях у Тростянці чи Сумах, — просто випадковість, вважає Ольга Сагайдак. Адже в Херсоні, Маріуполі чи Бердянську в мистецьких закладах вони знищували предмети української ідентичності, натомість викрадали вироби із металів. Окрім того, експонати можуть постраждати не лише від окупації, а й від російського обстрілу.

21 березня Міністерство культури разом із музеями й ОВА провело нараду, щоб посилити евакуацію музейних предметів із прифронтових регіонів. Про якісно нові рішення, ухвалені на цій нараді, Міністерство не повідомляло.

Коаліція дієвців культури вважає, чим більшим буде розголос навколо ситуації з евакуацією з музеїв, тим більша ймовірність залучити до неї іноземних партнерів.

Ольга продовжує: цьому розголосу можуть допомогти й сум’яни. Наприклад, прийти в улюблені музеї й закликати музейників евакуювати дорогі колекції, аби їх можна було вберегти. Також люди можуть запропонувати допомогти з вивезенням, завантаженням у машини чи зібрати донати на спеціальне пакування, в яких експонати не псуватимуться.

"Культурна спадщина кожного містечка чи села Сумщини, яку зберігають у музеях, береже ідентичність усього регіону. Кролевецькі рушники зберігають переважно в музеї ткацтва на Сумщині чи у майстринь-ткаль, які їх роблять. Якщо росіяни прийдуть це забирати або знищать обстрілом, ми вже ніколи не побачимо ці твори наживо", — говорить Ольга.