ДТЕК наробив галасу заявою про прибуток: що потрібно знати про холдинг Ахметова

За час повномасштабного вторгнення власник ДТЕК аж ніяк не збанкрутував. Ба більше – збільшив свої статки

ДТЕК Ріната Ахметова винесла на рішення загальних зборів питання про виплату майже мільярда гривень дивідендів своїм акціонерам. Така інформація на тлі розмов про можливе підвищення цін на світло для населення вже у 2025 році стала резонансною. Однак, як виявилось, ці цифри є лише верхівкою айсберга.

Про це пише "Антикор". Журналісти зазначили, що інформацію про дивіденди, яка з’явилася в мережі, було опубліковано на сайті "ДТЕК Одеські електромережі". І важливим у цьому є те, як пише видання, що йдеться про прибуток за минулий рік лише одного із структурних підрозділів ТОВ "ДТЕК" — АТ "ДТЕК Одеські електромережі", а не про всю групу компаній ДТЕК.

Про які цифри йдеться

На сайті "ДТЕК Одеські електромережі" було розміщено інформацію про проведення загальних зборів акціонерів, на порядку денному яких є пункт про прибуток та розподіл цього прибутку. Згідно з цією інформацією, АТ "ДТЕК Одеські електромережі" отримало в минулому році 1 278 356 000 гривень прибутку, з якого 961 422 984,80 гривні збираються роздати акціонерам як дивіденди.

При цьому, наголошують журналісти, такі суми прибутку та дивідендів фігурують у документах структурного підрозділу з Одеської області. Регіона, де тривалі проблеми з електроенергією не є рідкістю.

"Тому виникає логічне питання – якщо на Одещині, яка дуже страждає від обстрілів, Рінат Ахметов зміг заробити понад мільярд гривень, то що ж робиться там, де дрони та ракети – рідкість?", — питають у виданні.

Однак, як виявилося, звітність інших структурних ДТЕК закрита від публічного доступу.

Київ (регіон)

Київ

Донецька область

Дніпро (повідомлення є, але цифри не вказано)

Відсутня й свіжа звітність самої групи ДТЕК. Відповідні розділи на сайті самого ТОВ "ДТЕК", виглядають так:

Згідно з останніми звітами групи ДТЕК, як пише видання, "валовий прибуток за підсумками 2020 року склав 23 904 млн грн, що менше за показник 2019 року на 3 812 млн грн. Валова маржа збільшилася з 20,1% у 2019 році до 20,6% у 2020 році". Але, на жаль, це інформація за 2020 рік. Скільки заробив ДТЕК 2024-го – невідомо.

Однак у Опендатабот можна дізнатися таке:

Якщо вірити цій інформації, то виходить, що вся ДТЕК минулого року заробила 184,393 млн гривень.

"Що майже вдесятеро менше, ніж напрацював його структурний підрозділ в Одесі. Якщо порівняти цифри звіту, опублікованого на сайті ДТЕК за 2020 рік, і ті самі дані, які компанія Ріната Ахметова повідомила до податкових органів. Внутрішня документація говорить про 23 904 000 000 гривень прибутку, що на той момент становило понад мільярд доларів, а податкова звітність повідомляє, що ДТЕК був у збитках: мінус 178 490 000 гривень. Кому вірити – вибирайте самі", — пише видання.

Крім того, зазначається, що коли мова заходить про ДТЕК, не можна забувати, що вона працює не тільки в Україні, а представлена ще в 24 країнах Європи.

"А тепер про "українську" компанію ДТЕК, яка, не шкодуючи живота свого, відновлює енергетику країни. Звісно, той факт, що лінії електропередач та підстанції ремонтуються, заперечувати безглуздо – що є, тобто. Працівники ДТЕК справді щодня ризикують життям на роботі. Це безперечно. Однак коли нам говорять про "українську енергетичну компанію ДТЕК", забувають сказати, що вона працює не лише в Україні.

Цей факт жодним чином не применшує заслуг українських співробітників ДТЕК у підтримці енергосистеми України, але не слід видавати цю діяльність за благодійність. А надто, що компанія зареєстрована не в Україні, а в Нідерландах, тому українську її можна назвати хіба що через громадянство її власника Ріната Ахметова", — вказується на порталі.

Ахметов, до речі, займає в 2025 році 500 місце в ТОП-500 від Bloomberg Billionaires Index і, за його даними, має статки в 6,3 мільярда доларів. До речі, за даними в цьому ж рейтингу, статки Ахметова за останній рік збільшилися на 103 мільйона доларів.

"І частка ДТЕК у цих шести мільярдах не така вже маленька – майже півтора мільярда доларів. Тож за три роки повномасштабних військових дій власник ДТЕК аж ніяк не збанкрутував. Мало того – збільшив свій статок наполовину: у лютому 2024 року Форбс оцінював Ріната Ахметова у чотири мільярди доларів", — підкреслюють журналісти.

Не в такому вже поганому становищі, на думку журналістів, перебуває і сама компанія ДТЕК Ахметова, адже, як зазначається у матеріалі, окрім грошей від українців та українського бізнесу отримує регулярні вливання від наших західних друзів. Так, наприклад, лише за 2024 рік Україна отримала на відновлення своєї енергосистеми більше одного мільярда євро. При цьому незрозуміло, скільки з них могла отримати компанія Ахметова.

"На цьому фоні варто згадати ще одну цифру, якою так хвалиться ДТЕК. За заявою компанії, "у січні-лютому 2025 року "ДТЕК Енерго" направило майже 720 млн грн на ремонт і відновлення теплоелектростанцій (ТЕС), пошкоджених унаслідок обстрілів РФ".

Це заперечувати також не можна. І цифра виглядає величезною. Якщо не розглядати її в контексті решти: статків власника ДТЕК Ріната Ахметова, які зростають, попри війну; вартості ДТЕК; західної допомоги на відновлення енергетики І – розмір дивідендів, які збирається виплатити один зі структурних підрозділів ДТЕК своїм акціонерам. Які раптово перевищують усі інвестиції ДТЕК в енергетику", — йдеться в матеріалі.

ДТЕК — історія, скандали і не тільки

ДТЕК (раніше – Донбаська паливно-енергетична компанія) – найбільший приватний інвестор енергетичної галузі України.

Компанія виробляє електроенергію на сонячних, вітрових та теплових електростанціях, видобуває вугілля та природний газ, здійснює трейдинг енергопродуктів, розподіляє електроенергію та має мережу зарядних станцій. ДТЕК Мережі розвиває бізнес із розподілу електроенергії та експлуатації електромереж у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. Підприємства обслуговують 5,6 млн. клієнтів.

ДТЕК входить до складу SCM (Систем Кепітал Менеджмент). Це найбільша інвестиційна група України. Її підприємства та холдинги працюють в Україні, на Кіпрі, у Нідерландах, Італії, Болгарії, Швейцарії, Британії та США. SCM інвестує в гірничо-металургійну галузь (Metinvest B.V. (Нідерланди)), енергетику (DTEK B.V. (Нідерланди), видобуток корисних копалин, банківський та фінансовий сектор (ПУМБ), медіабізнес (Медіа Група Україна), телекомунікації (Укртелеком), нерухомість (ЕСТА Холдінг), роздрібну торгівлю (ЦУМ Київ), сільське господарство (HarvEast), а також сферу транспорту та логістики (Лемтранс і Портінвест). 100% власником SCM є український бізнесмен Рінат Ахметов.

ДТЕК було створено у 2005 році. Спочатку до складу компанії увійшли підприємства "Павлоградвугілля", "Шахта Комсомолець Донбасу", "Східенерго" та "Сервіс-Інвест".

Список електростанцій ДТЕК (частина з них окупована Росією або пошкоджена):

ДТЕК Криворізька ТЕС
ДТЕК Придніпровська
ДТЕК Запорізька ТЕС
ДТЕК Ладижинська ТЕС
ДТЕК Добротвірська ТЕС
ДТЕК Бурштинська ТЕС
ДТЕК Кураховська ТЕС
ДТЕК Луганська ТЕС

Окупована Луганська ТЕС

Скандали:

Мабуть найгучнішим скандалом, пов’язаним із ДТЕК, є "Роттердам+".

"Роттердам+" — формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Вона застосовувалася у 2016-2019 роках. Вартість вугілля, що використовувалось для ТЕС, залежала від ціни на вугілля у порті міста Роттердам, у Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля.

Водночас, як пише "Суспільне", левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, Росії чи з окупованих територій.

"Тобто насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше прибутків від такої формули отримував Рінат Ахметов — його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні", — йшлося у матеріалі.

За даними слідства, запровадження формули "Роттердам+" завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень — це кошти, які споживачі переплатили ТЕС за електроенергію через те, що в її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.

Хронологія подій у справі "Роттердам+":

8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+".

27 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу "Роттердам+" через відсутність достовірних та вичерпних доказів вини підозрюваних.

24 вересня 2020 року Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП.

Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського та Центр протидії корупції подали до Вищого антикорупційного суду проти закриття справи 25 вересня 2020 року їхні заяви об'єднані у спільне провадження.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко 22 вересня 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи "Роттердам+" як незаконну та необґрунтовану.

НАБУ та САП 22 вересня 2022 року завершили розслідування у справі "Роттердам+" та відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення.

15 березня 2023 року до суду направили перший епізод справи. Серед обвинувачених:

Голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП);
член НКРЕКП;
начальник відділу НКРЕКП;
керівник управління НКРЕКП;
заступник комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключовий оператор ринку теплогенерації України;
директор департаменту однієї з компаній зазначеної групи (посади вказані на момент вчинення злочину).

2 січня 2024 року другий епізод справи "Роттердам+" передали до суду. Серед обвинувачених:

2 колишніх голів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
6 колишніх членів НКРЕКП;
2 чинних членів НКРЕКП;
чинний та колишній працівник НКРЕКП;
2 чинних посадовці групи приватних теплогенерувальних компаній.

Розслідування стосовно ще одного експрацівника НКРЕКП виділили в окреме кримінальне провадження.

8 листопада 2024 року Вищий антикорупційний суд України відхилив клопотання захисту про закриття кримінального провадження у справі "Роттердам+".

Штраф від АМКУ

У 2020 році Антимонопольний комітет оштрафував "ДТЕК Західенерго" та "Д.Трейдинг" із групи ДТЕК Ріната Ахметова на 275,2 млн грн за зловживання монопольним становищем у зоні "Острів Бурштинської ТЕС" у липні-жовтні 2019 року.

Комітет встановив, що "ДТЕК Західенерго" починаючи з 29 липня 2019 року зменшувала в заявках на продаж електричної енергії в сегменті "ринок на добу вперед" обсяги пропонованої електричної енергії в години мінімального навантаження. Це призвело до зростання обсягів продажів "ДТЕК Західенерго" електричної енергії в сегменті "балансуючий ринок" за вищими цінами. Крім цього, АМКУ ухвалив рішення, що "Західенерго" встановлювало в заявках на продаж електричної енергії на РДВ завищені і економічно необгрунтовані ціни в години максимального навантаження.

Обвинувачення в зриві постачання вугілля

У 2021 році "Центренерго" звинуватило ДТЕК Ахметова в нібито у зриві постачання вугілля.

"Найбільший приватний постачальник вугільної продукції зупинив відвантаження вугілля на адресу ТЕС ПАТ "Центренерго", порушивши умови договору, попри отриману передоплату в розмірі 106 мільйонів гривень. Більше того, користуючись критичною ситуацією із запасами палива, 13 січня 2021 року постачальник надіслав на адресу "Центренерго" попередження про підняття ціни на вугілля з 1650 грн/т до 2100 грн/т.", — йшлося у повідомленні.

У свою чергу у пресслужбі ДТЕК тоді заявили про виконання договору на постачання вугілля для "Центренерго" у повному обсязі.

"На січень "Центренерго" було погоджено постачання вугілля обсягом 50 тис. тонн, яке найближчими днями прибуде на адресу ТЕС ПАТ "Центренерго". Цей обсяг вугілля відповідає передоплаті, яку внесло ПАТ "Центренерго" (106 млн грн), та умовам, зафіксованим у специфікації до договору (1650 грн/т)", – повідомили у ДТЕК.