Де розмінування, там і мільярди? Скандальний нардеп засвітився на важливому заході, що варто знати

Україна сьогодні є однією з найзамінованіших країн світу. Близько чверті території найбільшої країни Європи потребує суцільного розмінування. Це величезний ринок, де щорічно обертаються сотні мільйонів гривень державних та міжнародних коштів. Тому закріпитися тут намагаються не лише бізнес-гравці, а й добре відомі політики.

Про кого мова, чи дійсно протимінна діяльність може стати сприятливою сферою до фінансових розпилів, та хто контролює обіг грошей — дізнавався "Телеграф".

Тіньові схеми, кнопкодавство та кримінальні справи

В Україні розмінуванням займаються ціла низка як державних, так і приватних організацій. Проте головну координаційну роль виконує Національний орган з питань протимінної діяльності – міжвідомчий орган під керівництвом міністра оборони. Він відповідає за формування державної політики у сфері розмінування, координацію фінансування, впровадження стандартів, міжнародну співпрацю та просвітницьку роботу щодо мінної небезпеки.

Цікаво, що на одному з останніх засідань органу серед присутніх помітили політика з неоднозначною репутацією — народного депутата Антона Яценка. Журналісти зацікавилися цим щонайменше тому, що, відповідно до регламенту, участь парламентарів у складі органу не передбачена.

Щоправда, орган має дорадчий характер, тому депутати теоретично можуть долучатися до його роботи за запрошенням або погодженням, аби висловити свої думки або внести пропозиції. Тим паче Яценко є головою Міжфракційного депутатського об’єднання "Гуманітарне розмінування".

Нагадаємо: діяльність Антона Яценка була предметом дискусій ще з часів Помаранчевої революції. Спочатку (у 2007 році) він був народним депутатом від "Блоку Юлії Тимошенко", згодом став членом "Партії регіонів", де перебував у період з 2011 до 2014 року.

У листопаді 2016 року Яценко встановив рекорд з кнопкодавства — під час розгляду законопроєкту про запобігання та протидію домашньому насильству він встиг проголосувати одразу за п'ятьох депутатів. Громадські активісти з руху "Чесно" зазначали, що на той момент це було найбільш зухвале порушення принципу особистого голосування у Верховній Раді VIII скликання.

Та найбільше ім’я Яценка заплямували наступні роки. У 2017 році Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила два кримінальні провадження проти Яценка. Перше стосувалося незаконного збагачення, оскільки журналісти виявили, що його тесть володіє елітною нерухомістю, отриманою в подарунок від самого Яценка. Друге провадження було пов'язане саме зі зловживанням службовим становищем у сфері державних закупівель через контроль над "Тендерною палатою України".

Ця структура фактично монополізувала державні закупівлі, змушуючи компанії сплачувати великі суми за посередницькі послуги. Лише за пів року її роботи з учасників тендерів вдалося зібрати близько 930 мільйонів гривень, а загальна сума доходів від схеми могла досягати 1 млрд доларів.

А вже після ухвалення бюджету на 2018 рік з'явилася схема з так званими "авторизованими електронними майданчиками". Тоді аби запобігти штучному заниженню вартості майна в Україні було введено обов'язкову перевірку цін на нерухомість через електронну базу даних Фонду державного майна України (ФДМУ).

Згодом з'явилися компанії-посередники, які стали обов'язковою частиною процесу оцінки нерухомості. Насправді вони виконували доволі просту функцію – передавали інформацію від оцінювачів до Єдиної бази Фонду держмайна. За цю послугу вони отримували від 500 до 1800 гривень за кожну оцінку. Фактично, таким чином з громадян і бізнесу щоденно стягували мільйони гривень.

"Наші гроші" припускали, що до посередницьких майданчиків має відношення народний депутат Антон Яценко. Попри журналістські матеріали, політик свою причетність до електронних майданчиків заперечував.

Нині ж, попри зміну політичних таборів, він досі залишається у великій політиці. Але не без скандалів. До прикладу, у 2023 році мер Умані Ірина Плетньова звинуватила Яценка у тому, що він на початку повномасштабного російського вторгнення начебто натякав їй на можливі домовленості з окупантами у разі їхнього вдалого наступу. Сам нардеп заперечує ці звинувачення.

Законопроєкт Яценка — для чого це було?

Отже, причетність Яценка до державних справ може насторожувати. Особливо, якщо справа стосується державних грошей та суспільно важливої роботи: гуманітарних процесів і розмінування української території.

Два роки тому саме Антон Яценко подав законопроєкт, який передбачав передачу функцій Національного органу з питань протимінної діяльності від Міністерства оборони до центрального органу виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, поштового зв’язку та інфраструктури (на той момент – Мінінфраструктури, нині – Мінрегіон). Цей законопроєкт не був підтриманий, але про інтереси Яценка можна лише здогадуватися.

Та у пояснювальній записці він аргументує передачу координації гуманітарного розмінування Мінінфраструктури тим, що саме це відомство відповідає за післявоєнну відбудову України. І оскільки розмінування є обов’язковим етапом перед початком відновлення зруйнованих територій, логічно, щоб його організація була в компетенції міністерства, яке займається відбудовою.

З іншого боку, рішення передати Нацорган з протимінної діяльності до Мінінфраструктури може здатися незвичним, адже основна сфера діяльності цього відомства — транспорт і будівництво.

А зв’язок Яценка з колишнім Мінінфраструктури хоч і не є очевидним, проте він має ґрунтовний досвід впливу на систему держзакупівель. Через свою ГО "Центр тендерних процедур" він ще у 2002 році отримав ексклюзивні права на розробку зразків тендерної документації. У 2004-му році Рада надала "Центру тендерних процедур" повноваження державного керуючого органу, а в квітні 2005-го була зареєстрована та сама згадана вище громадська організація "Тендерна палата України", яка змінила Центр і отримала ексклюзивні права на здійснення тендерних закупівель та контроль за ними.

Загадкові мільйони благодійного фонду Яценка

Повернімося до Нацоргану з питань протимінної діяльності в Україні. Щорічно кошти на розмінування в Україні акумулюються з кількох джерел: державного бюджету, місцевих бюджетних призначень, а також внесків від підприємств різних форм власності. Вагому і окрему роль має донорська допомога. Вона може надходити як у вигляді фінансів, так і у натуральній формі, наприклад, обладнанням чи спеціалістами.

Як повідомляло Міністерство оборони України, станом на кінець січня 2025 року загальний внесок партнерів у гуманітарне розмінування з 2022 року становить понад 1 мільярд 70 мільйонів доларів США.

Такі фінансові ресурси можуть бути зараховані до державного бюджету або використовуватися операторами протимінної діяльності безпосередньо за погодженням з Національним органом з питань протимінної діяльності.

У переліку національних операторів, що працюють за донорські кошти в сфері розмінування, значаться ТОВ "Демінінг Солюшнс", Асоціація саперів України та БФ "Сучасне село та місто" та інші.

Особливої уваги заслуговує останній фонд, очолюваний Діаною Білянівською — депутатом Уманської міської ради та, що показово, помічницею самого Антона Яценка.

Те, що Білянівська працює помічницею Яценка на громадських засадах, зазначено на офіційній сторінці Верховної Ради.

"Телеграф" розповідає про цей фонд саме тому, що до нього в декого також виникали фінансові питання. Приводом стала подія в грудні 2024 року — після тривалої відсутності в окрузі Яценко знову з’явився в Умані, відкривши гуманітарний хаб, організований через його благодійний фонд "Сучасне село та місто".

Проте діяльність хабу, де Яценко активно подавав себе як головного організатора допомоги нужденним, начебто супроводжувалася серйозними розбіжностями у фінансових звітах. Це досить детально висвітлювали громадські активісти.

У 2022 році, коли в Україну через повномасштабне російське вторгнення надсилали величезну кількість гуманітарної допомоги, БФ "Сучасне село та місто" отримав суму в 52 841 100 гривень.

Сам Яценко в одному зі своїх відео заявив, що його команда надала гуманітарної допомоги на суму 70 мільйонів гривень протягом перших п’яти місяців великої війни. Проте у звіті "Сучасного села та міста" за 2022 рік було зазначено саме 53 мільйони. Тож питання про те, де поділися ще 17 мільйонів, залишається відкритим, зазначали критики Яценка.

Можливо, він просто заплутався у своїх словах і сумах. До прикладу, в коментарях під своїми відео він неодноразово стверджував, що з початку війни його команда передала допомоги на понад 1 мільярд гривень.

Якщо брати до уваги конкретно цю цифру, то виникає питання куди поділися (та чи були взагалі) інші 915 мільйона гривень. Оскільки якщо врахувати офіційно вказані 53 мільйони за 2022 рік, 23 мільйони за 2023-й та майже 9 мільйонів за 2024-й, то загальна сума становить лише 85 мільйонів гривень.

Землю розміновують, а грошей буде ще більше

Хоча розмінування України буде тривати десятиліттями, певний прогрес вже відбувається. Не дарма упродовж минулого 2024 року гуманітарне розмінування здійснювали 27 сертифікованих операторів протимінної діяльності. Це понад 2 000 осіб, 27 машин механізованого розмінування та 6 розрахунків мінно-розшукових собак. В результаті проведеної протимінної діяльності 17 тисяч кв. км українських територій стали знову доступними для використання. А загальний внесок партнерів України у гуманітарне розмінування з початку повномасштабного вторгнення склав 1,1 мільярдів доларів (або ж понад 45 мільярдів гривень).

У 2024 році Україна витратила 50 мільйонів гривень бюджетних коштів на забезпечення функціонування бюджетної установи "Центр гуманітарного розмінування". А також 3 мільярди гривень на компенсації витрат фермерам за розмінування сільськогосподарських угідь.

Крім того, 98 мільйонів гривень було передано на фінансування заходів гуманітарного розмінування через Міністерство внутрішніх справ та Міністерство оборони, зокрема на закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання.

У 2025 році держава витратить 1 мільярд гривень на компенсації фермерам, а також понад 50,7 мільйона гривень на фінансування "Центру гуманітарного розмінування".

Україна чекає на наступну міжнародну підтримку у цій сфері. До прикладу, Норвегія оголосила про додаткове фінансування у розмірі 20 мільйонів доларів на 2025 рік. Також 24,5 мільйона доларів на українські потреби дає Канада.

Всього під час щорічної Конференції з питань протимінної діяльності в Україні–2024 (UMAC-2024) країни-партнери оголосили про додаткові зобовʼязання на підтримку гуманітарного розмінування на суму майже 70 мільйонів доларів.

Та чи вдасться зацікавленим особам перетворити мільйонні благодійні внески на особисте збагачення, залежить від прозорості державного контролю, принциповості правоохоронців та пильності громадськості.