Ніч без "Шахедів" - день перший: про що свідчить "затишшя" РФ на атаки по Україні ударними дронами

У ніч на 1 квітня Росія вперше за довгий час не застосовувала по Україні масовану атаку дронів-камікадзе. Востаннє таке було 14 березня, а перед цим — 14 жовтня 2024 року. Втім, у ніч на 1 квітня ЗС РФ скидали авіабомби на Сумщину, Запоріжжя, Донеччину.

Фокус розбирався, про що свідчить це "затишшя" і перша за довгий час ніч без "Шахедів".

Без ударів БПЛА по Україні: початок перемир'я?

Ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман вважає, що ніч без "Шахедів" напряму пов'язана з перемовинами між Росією та США щодо можливого припинення війни.

"Цілком ймовірно, що Росія намагається вплинути на президента США, демонструючи нібито свою готовність до миру. Вони постійно говорять про це через заяви Пєскова, Захарової, Лаврова, стверджуючи, що хочуть припинення війни, але нібито Україна цьому перешкоджає", — каже Фокусу Гетьман.

Однак такі заяви представників РФ виглядають цинічно, особливо на тлі постійних російських атак. За короткий період росіяни випустили понад тисячу "Шахедів" по Україні, не кажучи вже про керовані бомби та ракети. Це аж ніяк не свідчить про прагнення миру.

"Можливо, ця ситуація нарешті дійшла до Трампа, і звідси з’являються повідомлення про його невдоволення Путіним. Але через складність дипломатії та інформаційну завісу важко точно сказати, що насправді відбувається. Ми знатимемо правду лише згодом, коли це стане частиною історії", продовжує експерт.

Ймовірно, Росія намагається тимчасово зменшити інтенсивність атак, щоб створити ілюзію мирних намірів. Але за оцінками Гетьмана, це триватиме не довго, але якщо навіть на кілька днів чи тижнів стане спокійніше, це дасть можливість українським військовим хоча б трохи відпочити й перегрупувати сили.

Політолог Олег Постернак скептично ставиться до цього "затишшя", бо після однієї ночі без атаки "Шахедів" рано ще говорити про дійсно припинення масованих обстрілів. Тим паче коли РФ все ще обстрілює КАБами прифронтові міста.

"Дехто може припустити, що це результат погроз Трампа щодо санкцій на російську нафту. Теоретично таке можливо – Росія могла взяти паузу в ракетних та дронових ударах по Україні, зосередившись на інших діях. Якщо ця пауза триватиме довго, можна буде говорити про певний результат негласної комунікації між Вашингтоном і Москвою.

Проте робити висновки ще зарано. Варто почекати хоча б тиждень, щоб побачити, чи це справді свідома дія Росії й чи це наслідок кулуарних домовленостей. Якщо так, то, ймовірно, Кремль просто намагається не загострювати ситуацію з Трампом", — каже Фокусу політолог.

Тиск Трампа: чи дійсно Росія перестане запускати "Шахеди" по Україні

Проте військовий аналітик Дмитро Снєгирьов вважає, що саме через так званий нафтовий тиск президента США на РФ, Україну не атакували "Шахедами" в ніч на 1 квітня — Кремль готуюєть до перемовин по припиненню війни.

"Якщо Російська Федерація не погодиться на мирний переговорний процес, на неї чекає відповідна реакція. Йдеться про так звані вторинні санкції – не лише проти російської нафтопереробної галузі та тіньового флоту, а й проти країн, які закуповують російську нафту. Це серйозний політичний та економічний сигнал з боку США, і, ймовірно, Росія його вже почула.

Окрім публічних заяв Трампа, ці слова підкріплені конкретними діями. Наприклад, напередодні його виступу Панама скасувала реєстрацію 128 суден, пов’язаних із російським тіньовим флотом, після того, як вони потрапили під санкції США та їхніх союзників. Раніше подібних санкційних обмежень Панама не вводила, а її судновий реєстр є одним із найбільших у світі – близько 8 тисяч суден. Тож важко вважати, що це було суто ініціативою Панами – радше це узгоджене рішення", — каже Фокусу Снєгирьов.

Ще один важливий фактор, за словами аналітика, – рішення Іраку. Якій заявив, що збільшить видобуток нафти в півтора раза, попри угоду ОПЕК+, до якої входять Росія, Саудівська Аравія та інші країни. Це суттєво вдарить по ціновій політиці РФ, адже знизить світові ціни на нафту, ускладнюючи для Кремля можливість отримувати надприбутки.

"Чи є це виключно рішенням Іраку? Виникають певні сумніви. Спочатку відбуваються конкретні дії, а потім звучать заяви про "глибоку стурбованість", що змушує Росію реагувати.

Також варто звернути увагу на міжнародну активність США. Цього тижня має відбутися черговий етап переговорів між США і РФ щодо закінчення війни в Україні. Крім того, американський сенатор Марко Рубіо відвідає Брюссель для переговорів із країнами НАТО про довготривалий мир. І ось якраз у цей момент Росія припиняє атаки дронами. Виглядає так, ніби США змушують Кремль піти на переговори", — продовжує Снєгирьов.

Раніше Дональд Трамп заявляв, що у разі відмови РФ на неї чекають жорсткі санкції та фактична економічна блокада. Але росіяни відповіли по-своєму: замість дронових атак вони почали активніше використовувати авіацію. Удари по цивільній інфраструктурі в Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській, Сумській областях тривають. Це ще одна тактика Росії – з одного боку, демонструвати готовність до діалогу, а з іншого – нарощувати терор.

"Деякі можуть припускати, що Росія просто накопичує дрони для масованої атаки в майбутньому. Але це не так. Як заявляв представник ГУР Вадим Скібіцький, РФ уже масштабувала виробництво дронів і ракет, а також отримує балістичні ракети з Північної Кореї. Тому говорити, що у них "не вистачає" дронів, – це абсурд.

Отже, все це пов’язане з активними зовнішньополітичними діями США. Москва змушена реагувати, балансуючи між показною готовністю до миру та реальним посиленням ударів", — резюмує експерт.

Раніше Фокус писав, чому американський лідер Дональд Трамп не задоволений поведінкою президента РФ Володимира Путіна.

Очільник Кремля запропонував запровадити тимчасове управління в Україні під егідою ООН, щоб провести президентські вибори, а вже потім укладати мирну угоду. Фокус розбирав, до чого можуть привести чергові вимоги Путіна.