Підозрюваний НАБУ Дмитро Борзих має доступ до Татарова та на Банкову – що відомо про цю справу

Як уже повідомляло DT.UA, Національне антикорупційне бюро оголосило про підозру Дмитру Борзих, який раніше був заступником вже колишнього головного військового прокурора Анатолія Матіоса. Пізніше НАБУ офіційно підтвердило, що йдеться про несанкціонований доступ до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРРР).

За даними слідства, для отримання доступу було розроблено спеціальний скрипт, який кожні 12 годин збирав дані та зміст нових судових рішень щодо клієнтів адвокатів та дозволяв проводити ручний пошук у реєстрі.

Завдяки цьому підозрювані систематично отримували закриту інформацію про слідчі дії, щоб попереджати клієнтів. Загалом здійснено майже 40 тисяч пошукових запитів та переглянуто понад 7,5 тис. судових рішень.

За даними джерел ZN.UA у НАБУ підозру було вручено трьом особам, однак у діяльності злочинної групи було задіяно весь офіс адвокатської компанії «Гарантія Ваших Прав». Зокрема Борзих та інші адвокати брали фігурантів кримінальних справ під супровід у процесах і паралельно надавали послугу — попереджали про час проведення обшуків та інших слідчих дій. В рамках своєї «адвокатської діяльності» за допомогою хакера та створеного коду на базі ключа судді ВАКС. 

Згідно з твердженнями джерел, злочинна група діяла із 2020-21 року. Це була досить масштабна історія, яка охоплює великі кримінальні кейси. Компанія вела низку справ Ігоря Коломойського, одеського бізнесмена Бориса Кауфмана, тютюнового короля Григорія Козловського, ексміністра аграрної промисловості Миколи Сольського та ін. Підозрюваний Борзих має доступ на Банкову та особисто до заступника голови ОПУ Олега Татарова. На цей час відомо про більш ніж 30 зафіксованих НАБУ зливів, у тому числі по серйозних кейсах, включаючи ексміністра.  

«Насправді, йдеться про серйозну прогалину в законодавстві, — пояснює джерело, — Раніше слідчий мав право засекречувати постанови про обшук, яка діє протягом місяця. І тоді ухвала про обшук не вносилася до реєстру. Доступ до нього було обмежено. Однак перед ліквідацією старий склад Вищої ради правосуддя (ВРП) видалив цю норму з Положення про ведення реєстру судових рішень. І вийшла дірка у реєстрі. Державна судова адміністрація всі постанови детективів НАБУ на обшук вносить до Реєстру. І всі, хто мав допуск до реєстру, включаючи будь-якого суддю, можуть бачити ці постанови. Цинізм ситуації ще й у тому, що ці ухвали публікуються. І фігуранти легко дізнаються, що щодо них ведуться розслідування».

За нашою інформацією, новий ВРП за клопотанням НАБУ повертав норму про те, що слідчий може засекретити постанову про обшук. І отже ДСА не має вносити ці дані до реєстру, проте Велика палата Верховного суду скасувала це рішення ВРП у 2023 році. Тобто і нормативно, і програмно у законодавстві в ручному режимі створено зручну дірку.

«Потрібно змінити закон про доступ до досудових рішень і дати НАБУ хоча б на рік можливість обмежувати доступ до них, — уточнює джерело. — Плюс у ДСА мають відбутися реформи, треба реформувати сам порядок доступу до реєстру».

«В офісі у фігурантів стояло прослуховування, але вони його виявили, — розповідає інше джерело у правоохоронних органах. — Тож НАБУ довелося швидко реалізовуватись. І за найлайтовішою статтею про несанкціоноване втручання в реєстр, хоча наговорено там було і на більш жорсткі кримінальні статті. Є й інша версія, що на НАБУ натиснула Банкова і тому найлайтовіша стаття».

Проте джерела в НАБУ стверджують, що в офісі у Борзих засікли прослуховування ще 2023 року, в день, коли вийшла публікація прослуховування у Залужного. «Вони запросили техніка та знайшли. І ось минуло понад рік і НАБУ дотиснуло цей епізод. Тому що ніхто не хотів братися за експертизу через тиск Банкової на заступника міністра юстиції».

Що стосується змісту прослуховування, то джерело відмовилося коментувати весь зміст у зв'язку з таємницею слідства.

Нагадаємо керівник САП Олександр Клименко інтерв’ю Інні Ведерніковій для ZN.UA говорив про існуючу прогалину в законодавстві та про те, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура має пройти реальну реформу та стати незалежною юридичною особою, аби зменшити вплив людського та політичного чинників на роботу органу. Зокрема підзвітність Офісу генерального прокурора він вважає одним із факторів, який сприяє витоку інформації про слідчі дії прокурорів – нині такі випадки трапляються у шести з десяти проваджень. Клименко додав, що де-факто генеральний прокурор — політична посада, тому залишали САП під шефством ОГП для ефективної боротьби із корупцією неприпустимо.