Рідкісна ніч без "шахедів": штучний інтелект пояснив, чого чекати від росіян після "затишшя"

Ніч на 1 квітня в Україні пройшла без російських атак уперше за довгий час. Востаннє таке явище спостерігалось уночі 14 жовтня, тобто майже півроку тому. В решту часу ворог запускає Україною щоночі "Шахеди" або ракети, або влаштовує комбіновані атаки.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко у своєму Telegram-каналі звернув увагу на це явище, але зазначив, що "поки що це нічого не означає".

А "Телеграф" тим часом вирішив поцікавитися у штучного інтелекту, які причини відсутності атак цієї ночі він зможе назвати і які наслідки, на його думку, можуть бути далі.

Важливо, що відповідь ШІ не є підтвердженими даними. Нашій редакції було цікаво дізнатися, як штучний інтелект може прокоментувати відсутність атак уперше за довгий час.

Що сказав ШІ

На його думку, відсутність російських атак у ніч на 1 квітня, як і в ніч на 14 жовтня, є "помітною аномалією", оскільки щодня ворог запускає дрони чи ракети, чи робить комбіновані атаки.

Наголошується, що є кілька факторів, які могли вплинути на таку поведінку Росії:

• Логістичні та ресурсні обмеження. РФ могла зіткнутися з труднощами у постачанні ракет або БПЛА. У 2024 році вже спостерігалися періоди, коли інтенсивність атак ставала меншою. Ймовірно, це робилося для перегрупування чи поповнення арсеналу.
• Тактична пауза перед наступом. ШІ не виключає, що "тихі ночі" можуть говорити про підготовку до більш серйозних атак. Росія неодноразово використовувала подібні перерви для перегрупування сил, розвідки чи планування комбінованих ударів. Затишшя 14 жовтня могло бути пов’язане з тим, що росіяни готувалися до хвиль обстрілів енергетичної інфраструктури, а 1 квітня може бути провісником скоординованого наступу.
• Погодні умови. Сильні вітри та туман ускладнюють запуск "Шахедів", які відносно легкі та вразливі до погодних умов. Однак такого не можна сказати про ракети. Проте погодний аспект міг зіграти роль конкретної ночі.
• Політичні чи стратегічні розрахунки. Росія могла намір утриматися від атак через внутрішні чи зовнішні обставини. Наприклад, переговори, тиск союзників (наприклад, Китаю чи Індії). Або це могла бути спроба демонстрації "доброї волі" перед міжнародним співтовариством. Але з огляду на попередню поведінку це виглядає малоймовірним без явних підтверджень.
• Успіхи українського ППО та РЕБ. Україна посилила свою протиповітряну оборону та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) до 2025 року. Як один із варіантів — Росія вирішила уникати атак у ці ночі через високий ризик втрат чи неефективність ударів, віддаючи перевагу накопиченню сил для подолання цих систем у майбутньому.

Порівняння з "тишею" 14 жовтня

Затишшя в ніч на 14 жовтня 2024 року, як пише ШІ, могло бути пов’язане з переходом до більш точкових ударів або підготовкою до зимового наступу на інфраструктуру.

Подібність полягає в тому, що і той і той випадки стали винятком на тлі інтенсивних бойових дій.

При цьому ШІ уточнює, що цього року ситуація могла ускладнитися через виснаження ресурсів Росії, посилення України західною допомогою (наприклад, F-16 або додатковими системами ППО) та нових факторів, таких як участь північнокорейських військ у конфлікті.

Про що це каже?

• Виснаження або перегрупування. ШІ вважає, що відсутність атак може вказувати на тимчасове виснаження російських запасів. Або війська противника потребують передислокації сил, особливо якщо врахувати втрати в Курській області та на сході України.
• Зміна пріоритетів. РФ могла перенести фокус із повітряних ударів по тилу на наземні операції. Наприклад, у Донецькій області, де просування у Покровськ залишалося пріоритетом у 2025 році.
• Реакція на українські події. Успішні удари по об’єктах в Росії (по НПЗ, авіаабазах і т.д.) могли змусити противника переглянути стратегію, щоб уникнути втрат надалі.

Чим таке "затишшя" може обернутися в майбутньому?

• Більш серйозні атаки. ШІ наголошує, що історично "затишшя" передують масштабним ударам. Тобто, якщо Росія накопичує ракети і дрони, то в найближчі тижні можливі комбіновані атаки з акцентом на енергетику або великі міста, особливо враховуючи опалювальний сезон 2025-2026 років, що наближається.
• Посилення наземного наступу. Тиша цієї ночі може говорити про перерозподіл ресурсів на фронт. Наприклад, у лютому 2025 року Росія прискорила просування на Донеччині, що могло вимагати концентрації сил саме там.
• Тривале затишшя. Такий варіант менш ймовірний, але, як пише ШІ, якщо РФ зазнає критичних втрат (економічні, людські чи матеріальні), то такі ночі як на 1 квітня та 14 жовтня можуть стати частим явищем.

Висновок ШІ

Штучний інтелект зазначив, що найімовірніше "затишшя" пов’язане з тактичною паузою або логістичними обмеженнями Росії. Однак це не говорить про послаблення агресії, а скоріше про те, що ворог готує серйозніші атаки чи зміну стратегії.

Україні, на його думку, слід використовувати такі перерви для зміцнення оборони. Прогнози вказують на те, що найближчими місяцями залишаться напруженими, з можливим загостренням як у повітрі, так і на землі.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, хто стане президентом Росії, коли Путін помре. ШІ назвав двох головних кандидатів.