Шахрайство на полонених: Як не стати жертвою мародерів, що наживаються на родичах військових

За неофіційними даними (офіційні дані відсутні) у країні-агресорі на початок 2024 року в полоні було 8000 українських солдатів, на літо 2024 року – 6498 солдатів

У питаннях знаходження українських військовослужбовців у ворожому полоні багато незрозумілого. Щось обумовлено обставинами воєнного часу, політикою, щось людським чинником, а щось банальною бюрократією та чиновницькою тяганиною. Такий стан справ більш ніж влаштовує усіляких шахраїв, що наживаються на горі родичів, пише харківське видання ДУМКА.

Ірина – співробітник однієї з організацій у місті Харків, які допомагають знаходити та повертати наших військовополонених, погодилася прокоментувати ситуацію з обманом сімей військовополонених.

Як часто ви стикаєтеся з випадками шахрайства?

– На жаль, озвучити точні цифри таких випадків неможливо. По-перше, не всі звертаються не те щоб із заявою до поліції, але навіть зі скаргою чи до нас із проханням допомогти. Неможливо підрахувати спроби обману. За деякими даними, майже 100% усіх тих, хто опублікував дані про своїх родичів, які зникли або потрапили в полон, отримують пропозиції від шахраїв.

Які дії з вашого боку робляться для запобігання шахрайству?

– Найперші слова, які ми говоримо людям, які прийшли до нас, не розміщуйте дані про своїх рідних у соцмережах або в невідомих групах. Ті, хто реально щось знає про долю ваших рідних, не читають цих публікацій! Натомість читають шахраї. Бажаючи знайти свого чоловіка чи сина, люди намагаються дати максимум інформації про людину, тим самим допомагаючи шахраям. Розміщуючи фото в інтернеті, ви цим даєте можливість, наприклад, створити відео за технологією дипфейк, на якому “ваша рідна людина” просить гроші для звільнення з полону.

У Харкові на сьогоднішній день працює дуже багато офіційних організацій, які мають великий досвід та зв’язки, щоб максимально допомогти у розшуку осіб, зниклих безвісти, та осіб, які потрапили в полон. Звертайтесь лише до офіційних організацій! (Список організацій наприкінці статті – ред.).

Чи є ризик витоку особистої інформації про родичів військовополонених через офіційні організації?

– На жаль, так. Це можливо. Ми змушені контактувати з неофіційними особами та організаціями “з того боку”, а російська влада у питаннях військовополонених принципово не співпрацює з українськими інстанціями, пов’язаними, як вони вважають, із СБУ. Тому ми змушені передавати дані третім особам, які допомагають у розшуку та подальшій комунікації. Є порядні адвокати, які не пов’язані зі спецслужбами агресора, які вже не перший рік допомагають знаходити та звільняти наших бійців. У деяких організаціях, наприклад, у Червоному Хресті, відвідувачів попереджають про те, що їхні дані будуть передані третім особам і кожному присвоюють особистий номер (номер справи), і якщо саме співробітник Червоного Хреста дзвонить, він називає цей номер, таким чином підтверджуючи свою причетність до організації.

Які види шахрайських схем найпоширеніші зараз?

– Звичайно, найпоширеніша і найпростіша схема – це обіцянка допомогти зі звільненням із полону. Дії злочинців у цій ситуації завжди майже однакові:

Увійти у довіру. Іноді ця фаза може тривати місяць і більше.
Запропонувати допомогти повернути близького, використовуючи “свої зв’язки”, або “як і повернули нашого”.
Звісно, озвучити необхідну суму.
Якщо спочатку озвучену суму перерахували, вимагати ще під найрізноманітнішими приводами. А потім ще й ще…

Пропозиції можуть бути різними. Починаючи від “допомогти знайти” до “стовідсоткового включення до найближчого списку на обмін”.

Останнім часом почастішали випадки нової схеми з посилками. Зловмисники, входячи в довіру, заявляють, що нібито можуть надіслати посилки військовополоненим від їхніх родичів, але для цього необхідно зробити оплату. Суми спочатку невеликі, але знову варто лише розпочати. Я хотіла б офіційно нагадати, що вся допомога для військовополонених здійснюється безкоштовно для родичів, за рахунок держави чи волонтерських організацій. І якщо з вас вимагають гроші за подібну посилку, то це злочинці!

Ще шахраї почали використовувати у своїх схемах регулярні обміни військовополоненими. Після кожного такого обміну в соцмережах з’являються профілі, де злочинці видають із себе звільнених із полону захисників, розміщують фото з обміну (такі фото є у доступі в мережі), закликають звертатися та обіцяють надати інформацію нібито про тих військових, кого вони бачили у полоні. Згодом під різними приводами починають просити гроші.

Ми намагаємося, щоб таких випадків було якнайменше. Але іноді родичі перебувають у такому емоційному стані, що роблять очевидні необдумані дії. Розповідали про випадок, коли жінка з Харкова, отримавши офіційне повідомлення про смерть чоловіка, розмістила його у соцмережі, щоб вшанувати пам’ять. Їй написав шахрай і переконав, що це помилка, що він живий, і йому можна допомогти. Моторошна історія, і я не знаю, чим це закінчилося. Але такі випадки, напевно, є.

Що ви порадите?

– Звичайно, обов’язково бути пильними та не довіряти всім, хто обіцяє допомогу. Не розміщувати особисту інформацію та інформацію про близьких у загальному доступі. Використовувати лише офіційні, рекомендовані та перевірені канали для пошуку. Якщо хтось із родичів перебуває у потенційно небезпечному емоційному стані і не може адекватно сприймати реальність, краще обмежити таку людину у можливості здійснювати будь-які фінансові операції.

І, звісно, звертатися до правоохоронних органів. Таких нелюдів потрібно карати!

Крім поліції, можна звернутися:

Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при СБУ – +38(044)321-11-21, +38(098)321-11-21
Координаційний штаб – 0800300529;
Кіберполіція – 0800 50 51 70.

Від автора

Справді, порахувати всі випадки таких шахрайських дій неможливо. Як правило, злочинці заздалегідь та продумано ставлять жертву в ситуацію, в якій звертатися до органів небажано. Потерпілого ніби роблять причетним до якихось протиправних дій, тобто пропонують “допомогти зі звільненням”, але в обхід закону або із “залученням російських спецслужб”, а потім залякують цим. Також багато потерпілих просто не вірять у ефективність українських правоохоронних органів. Дехто соромиться.

На жаль, скористатися важким і вразливим емоційним станом у корисливих цілях, що для звичайної людини є неприпустимим, для злочинця – звичайна справа. Так завжди було. Людина в такому стані практично беззахисна, позбавлена нормальних інстинктів і не може адекватно діяти. У всі часи були покидьки, здатні обібрати людину в горі, без будь-яких докорів совісті.

Війна, моторошна і кровопролитна, триває вже четвертий рік. Дедалі більше загиблих, які зникли безвісти і потрапили в полон наших співвітчизників та земляків. І все більше з’являється нелюдів, що паразитують на чужому горі. Можливо, настав час запровадити якісь особливі поправки до кримінального кодексу для таких шахраїв-мародерів. Або карати їх радикальніше і без поправок до КК.