/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2F3b85770ca91eb6fa0b2382700eab5fc9.jpg)
У Гренландії політики мобілізують зусилля на захист острова
Гренландія, котра ледь "перетравила" візит віцепрезидента США Девіда Венса, готується приймати прем'єрку Данії Метте Фредеріксен. У канцелярії уряду 30 березня оголосили про її візит на острів 2-3 квітня. Дати важливі, оскільки саме у неділю стало відомо про нові заяви президента Дональда Трампа щодо Гренландії.У телефонному інтерв'ю телеканалу NBC News президент США висловив стовідсоткову впевненість у здобутті Гренландії. Трамп послався на "реальні розмови", які вів щодо цього, однак не уточнив з ким саме. Натомість припустив високу ймовірність приєднання острова "без військової сили", не відкинувши, утім, силового варіанту.Тому візит Метте Фредеріксен видається актом протесту. Та не тільки.Натяки Трампа сприймаються гостріше на тлі заяв Девіда Венса, котрі той зробив на військовій базу США у Гренландії. Пообіцявши збільшення інвестицій у кораблі та літаки, він звернув увагу на безпеку острова: "Данія не провела належної роботи. Ми знаємо, що надто часто наші союзники у Європі не встигають за військовими витратами, а Данія за виділенням ресурсів, необхідних для утримання цієї бази, наших військ і, на мій погляд, для захисту людей Гренландії від багатьох дуже агресивних вторгнень з боку Росії, Китаю та інших країн, які зацікавлені у регіоні".Нагадаємо, напередодні візиту Венса до Гренландії Путін несподівано відвідав Арктичний форум у Мурманську, де нагадав, що РФ має найбільший флот криголамів у світі. Тож якщо припустити, що США вкладали кошти у безпеку Гренландії через Данію, а нині, м'яко кажучи, розчаровані результатом, то занепокоєння Фредеріксен зрозуміле. Але вона вже двічі помилилася."Для мене важливо якомога швидше відвідати та привітати майбутнього голову уряду Гренландії, - пояснила Фредеріксен мету своєї поїздки, - З нетерпінням чекаю на продовження тісної та довірчої співпраці між Гренландією та Данією".Зустрічатиме її новий прем'єр острова Єнс-Фредерік Нільсен. Він уже вступив у заочну полеміку з Трампом, коли написав у соцмережі: "Нашими діями не має керувати страх. Ми маємо відповісти миром, гідністю та єдністю. З огляду на ці цінності ми повинні ясно, чітко та спокійно показати президенту США, що Гренландія - наша".Висока вірогідність, що Фредеріксен зустрінуть значно тепліше, ніж подружжя Венсів. Але наслідки можуть бути несподіваними через попередні маневри прем'єрки Данії.Метте Фредеріксен кілька місяців тому закликала Європу посилити безпеку. 17 лютого 2025 року за підсумками екстреної зустрічі європейських лідерів у Парижі вона запропонувала збільшити інвестиції в європейську оборону, щоб Росія не поширила свої агресивні дії поза межами України. Єврокомісія виділила 800 мільярдів євро на оборонний план, ще 150 мільярдів під питанням. Не всі країни погоджуються на додаткові витрати, але основні зусилля тих, котрі готові вкладатися у безпеку, зосереджені на Україні.Це перша помилка данської прем'єрки, котра воліла об'єднати загрозу Росії в Арктиці та українську війну. Опосередковано на те, що вона усвідомила, що схибила, вказує заява, яку Фредеріксен зробила в інтерв'ю виданню Politico за 19 березня: "Через 3-5 років ми маємо повністю захистити себе у Європі".Гіпотетична атака на Європу розглядається як окрема самостійна загроза.Друга помилка данської прем'єрки - дипломатичне відставання у перегонах зі США. Нині Єнс-Фредерік Нільсен за стабільні стосунки з Данією, він має переконливу парламентську більшість, отже, Копенгагену можна не боятися політичних потрясінь на острові. Принаймні, так могла думати Метте Фредеріксен. Однак американській стороні достатньо довести, що данці справді недостатньо вкладали у безпеку острова, щоб настрої гренландців різко змінилися.Можливо, очікуючи такого розвитку подій, данська сторона пробує попередити закиди. Експрем'єрка Данії Хелле Торнінг-Шмідт у коментарі CNN зауважила - ніщо не заважало американцям будувати більше баз у Гренландії."Є договір 1951 року, де чітко вказано, що американці мають широкий доступ до Гренландії, - пояснила вона. - Гренландія є територією НАТО. Під час Другої світової війни у США було там 16 баз, відтоді їх кількість скоротилася до однієї".Та й на тій базі менш ніж 200 американських бійців, хоча колись це було близько 10 тисяч, каже історик Тімоті Снайдер."І це американська політика, а не провина Данії, котра була однією із засновниць НАТО, і це вже робота Альянсу захищати Данію і Гренландію. Зверхність американців невиправдана. Ми єдині, хто виконував статтю 5 (про взаємне зобов'язання оборони договору НАТО) після 11 вересня, і наші європейські союзники також. У афганській війні загинуло стільки же данських солдат на душу населення, скільки й американських", - нагадав він.Але нікуди правди діти - криголамів у США всього два. Тим дивніше, зазначає Снайдер, чому Трамп рве зв'язки з Данією та Канадою, у котрих є потужності для побудови суден, придатних для Арктичного регіону. Можливо, хоче отримати криголами швидко через тарифи?Дональда Трампа, схоже, реакція Путіна на анексію Гренландії не хвилює. Президент США продовжує стверджувати, що це необхідний крок для світової безпеки. Вірогідно, він робить ставку на анексію Росією Криму, котрий цілком може бути "платою за мовчання" у гренландському кейсі.У самій Росії дискусій про Гренландію, як і коментарів слів Трампа, майже не чути. Чому? Путін не сильно програє від американського надбання Гренландії, оскільки, скоріш, розраховує отримати офіційне визнання Криму російським і, за рахунок договору зі США про надра, котрий активно обговорюється нині, доступ до крижаного острова.Ми придбали Аляску і Гаваї, Гуам і маленькі острови, тож розширення у ДНК американців, пояснює нетерплячку Дональда Трампа колумніст прореспуліканського телеканалу Fоx News Девід Маркус."Єдина причина, за якої Гренландія є данською, в тому, що тисячу років тому на неї наштовхнулися вікінги… І хоча, у кінцевому підсумку, питання про свій суверенітет має вирішувати сам народ Гренландії, це не єдине правило у світі, де контроль над Арктикою може означати контроль над усією земною кулею", - зазначив він.Далі Маркус критикує світопорядок після Другої світової війни, котрий не запобіг кривавим бойовим діям у Югославії, на Близькому Сході, і зазначає, що кордони не є священними і непорушними, вони встановлювалися шляхом переговорів."А Росія витратила десятиліття на те, щоб у крові перенакреслити кордон з Україною, - додав він. - На думку Трампа і багатьох американців, якщо такі країни, як Росія, розширюються, якщо Китай має намір зробити те саме, то ми не можемо сидіти осторонь, особливо якщо захист вільного світу здійснюється за наш рахунок".Далеко не всі американці, попри твердження Маркуса, поділяють таку думку.Насправді основний імпульс по Гренландії - від бажання Ілона Маска, виробника електромобілів, отримати контроль над рідкісноземельними мінералами, вважає економіст Едвард Лоттерман. "Світ знає, що кричуща корупція нині є рушійною силою оборонної та зовнішньої політики США", - зазначив цей експерт.
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони