Вирок для Марін Ле Пен: хто стане її наступником і що тепер зміниться у Франції

31 березня у Франції оголосили вирок щодо корупційних схем групи осіб на чолі з багаторічною лідеркою місцевих ультраправих Марін Ле Пен. Вона отримала 4 роки, з яких 2 умовно, а 2 проведе під домашнім арештом та з електронним браслетом. Крім того, пані Ле Пен має сплатити штраф у розмірі 100 000 євро.

Сама вона вже назвала вирок нічим іншим, як бажанням суду домогтися її "політичної смерті". Бо найголовнішим є не термін ув'язнення, а заборона на участь у виборах на 5 років, яка вибиває популярну Ле Пен з президентських перегонів 2027 року.

Всупереч традиціям, які передбачають тривалі апеляції перед тим, як вирок набуде чинності, судді вирішили не грати з вогнем і наважились на його часткове негайне застосування (лише в частині про вибори, законність такого рішення підтвердив Конституційний суд). Ця історія стала для декого шоком, а за океаном від неї добряче підгоріло в самого Дональда Трампа, який негайно почав поширювати конспірологію щодо вироку Ле Пен. Що з цього правда, а що ні, і взагалі, за що таке покарання – читайте в матеріалі 24 Каналу.

За що судили Марін Ле Пен

Справа щодо корупції в партії Марін Ле Пен давня і стосується майже 12 років – з 2004 по 2016 роки. Тоді обранці від ультраправого "Національного фронту" (нині "Національного фронту" – 24 Канал), які засідали в Європарламенті, влаштували собі нехитру корупційну схему з "мертвими душами".

Ці добродії фіктивно винаймали собі помічників, яких насправді не було, натомість були цілком реальні гроші. За 12 років Ле Пен і компанія (разом із нею 9 осіб) змогли видурити понад 2,9 мільйона євро з грошей європейських платників податків. При цьому 2,9 мільйона – це те, що вдалося довести, насправді ж Європарламент підозрював, що його "обдурили" на 4,4 мільйона євро, а зловмисників було не 9, а понад 20.

Зазначимо, ці гроші пішли не на багате життя (хоча й до цього є питання), а як інвестиція у фінансування власних політичних кампаній. На останньому факті, схоже, буде базуватися стратегія захисту, бо команда Ле Пен визнає факт махінацій, але наполягає на тому, що це було не для самих себе, а заради вищих (тобто партійних цілей).

Марін Ле Пен під час мітингу в Ніцці, 2017 рік / Фото Aurelien Meunier / Getty Images

Це було дуже вигідним, але незаконним. Дещо подібне, до речі, робили деякі депутати Верховної Ради IX скликання, але за це їхню політсилу лише позбавили державного фінансування, натомість Ле Пен отримала практично реальний термін, хоч і доволі поблажливий.

Чи є вирок Ле Пен політичним переслідуванням

Марін Ле Пен, на відміну від мера Стамбула та потенційного головного суперника чинного президента на майбутніх виборах Екрема Імамоглу, дійсно вчинила злочин і отримала за нього покарання. Випадок Ле Пен для Франції не виняток.

Нині свої три роки за державну корупцію відбуває колишній президент країни Ніколя Саркозі, який нещодавно програв чергову апеляцію.

Також у Феміди були питання й до інших президентів – Жака Ширака, Міттерана тощо. Не уник судових переслідувань навіть батько Марін Ле Пен – Жан-Марі Ле Пен. Щоправда, його судили не за корупцію, а "лише" за заперечення Голокосту, й отримав він не ув’язнення, а відбувся штрафами.

При цьому Марін Ле Пен можна було "закрити" на куди більший період, бо питань до неї дуже багато. Варто згадати лише співпрацю з Путіним. Нагадаємо, що паралельно з тим, як вона та її прибічники отримували фейкові виплати у Європарламенті, до "Національного фронту" прийшли й російські гроші.

У 2014 році партійна структура Ле Пен отримала від російських банків кредит на 11,4 мільйона євро і ці гроші мали відвертий запах Путіна. Сама політикиня цього особливо навіть і не приховувала. А в наступні роки мало чим відрізнялась від іншої європейської проросійської політсили – "Альтернатива для Німеччини" – й старанно відпрацьовувала так званий "кредит" політичним лобізмом на користь росіян, ставши фактичним амбасадором Путіна у Франції.

Як Марін Ле Пен працювала на користь Росії:

• підтримувала незаконну анексію Криму;
• закликала зняти санкції з Росії та всіляко легітимізувала російських політиків;
• ініціювала дискусію щодо виходу Франції з НАТО;
• саботувала ЄС і закликала вчинити "Фрекзіт".

Марін Ле Пен відвідала Крим у червні 2013 року, незадовго до його анексії Росією:

З погляду 2025 року, чи не виглядає цей "букет" як повноцінна державна зрада? Так, подібні звинувачення вимагали б значно довшого та складнішого процесу, проте, як показує приклад Саркозі, нічого неможливого немає. Утім, потрібно зважати, що нинішня справа тяглася аж з 2016 року, а суд – з вересня 2024-го.

То чи є у справі Марін Ле Пен щось спільне зі справами вже згаданого Імамоглу? Або колишнього пакистанського прем'єра Імрана Хана, якого на батьківщину також нині старанно судять за новими й новими звинуваченнями? Спільним є те, що вони всі – політики, і політики популярні, також всі вони вважають це політичним переслідуванням.

Відмінність полягає в тому, що у Франції на противагу Пакистану і Туреччині діє верховенство права і не має особливих сумнівів в тому, що суди незалежні.

Тому заява речника Путіна, на прізвище Пєсков, щодо вироку виглядає просто жалюгідно, власне, як і належить словам блазня.

Дедалі більше європейських столиць іде шляхом нехтування демократичними нормами,
– Дмітрій Пєсков про ситуацію навколо Ле Пен.

Нагадаємо, що Пєсков говорить від імені країни, де не працюють демократичні інститути й норми, де владу узурпував клан вихідців з радянської спецслужби на чолі з Путіним, де вбивають політичних опонентів і проводять абсолютно керовані вибори, на яких все одно маніпулюють з голосами та кандидатами, яких знімають і ставлять навіть не за законами, написаними під себе, а в ручному режимі.

Як відреагували "праві" в усьому світі?

Але не лише Пєскова налякав вирок Марін Ле Пен. Інші представники так званого "крайнього правого спектру" (чи "двіжу" – 24 Канал) почали волати про порушення прав і свобод. Першим "спалився" угорський прем’єр Віктор Орбан, чиє правління в Угорщині, до речі, також викликає чимало питань з точки зору дотримання законності.

І ці питання неодмінно будуть задані, коли він нарешті позбудеться влади (власне, через це він так за неї й тримається).

Я – Марін,
– Віктор Орбан солідаризувався з засудженою.

Дуже засмутився й Ілон Маск і негайно згадав про "ліву змову", яку йому не вдалося відвернути в Німеччині (і взагалі ніде), тому він вирішив боротися за Францію:

Коли радикальні ліві не можуть перемогти за допомогою демократичного голосування, вони зловживають правовою системою, щоб ув'язнити своїх опонентів. Це їхній стандартний сценарій у всьому світі.

За іронією, незбагненною для пана Ілона, нині у Франції чи не найбільше обурені вироком Ле Пен саме представники "лівих" чи, як він каже, – ліваків, а їхнє спільне голосування з ультраправими у Національних зборів щодо недовіри уряду Франсуа Байру нині не виглядає як щось фантастичне.

Ще далі пішов номінальний шеф багатія президент США Дональд Трамп. Він у вироці Ле Пен побачив себе. Нагадаємо, Трамп – єдиний в історії президент Сполучених Штатів, який є офіційно засудженим злочинцем. При цьому сам він цього не визнає, попри всі докази, свідчення та оголошений вирок.

Це дуже серйозна справа. Багато хто думав, що її не судитимуть. Але тепер вона не зможе брати участь у виборах 5 років, кандидат, що лідерує. Це схоже на те, що було в нашій країні,
– Трамп про вирок Марін Ле Пен.

Також Ле Пен підтримала й лідерка Італії – Джорджа Мелоні, яка написала, що "ніхто, хто справді вірить у демократію, не може радіти рішенню, що зачіпає лідера великої партії, позбавляючи мільйони громадян їхнього представництва".

Заяви Маска і Трампа дали старт теоріям змови про переслідування ультраправих як загальний тренд. Мережеві аналітики зв'язали судові переслідування Ле Пен, її румунського колеги Келіна Джорджеску, італійця Маттео Сальвіні та навіть очільниці молдовської автономії Гагаузія Євгенії Гуцул з "таємним планом" європейського філіалу світової "Глибинної держави" протидіяти агентам впливу Росії в Старому Світі.

Проросійський Сальвіні з Ле Пен:

Що ж, це було б непогано, бо ті реально "дістали" своїм плазуванням перед Росією, але, на жаль, це лише видавання бажаного за дійсне. Насправді ж кожну справу варто розглядати окремо й шукати внутрішні причини, а точніше – не шукати чорної кішки в темній кімнаті. Бо наразі "Глибинна держава" не може дати раду з вето Угорщини та не може зібрати гроші на власну безпеку, при тому що ворог Європи давно вже стукає у двері та вікна. За давньою ординською традицією – з носака.

Чого чекати від виборів 2027 і хто такий Барделла

Вирок Марін Ле Пен 31 березня вже набув чинності й наразі усуває її від участі у виборах президента Франції, які мають відбутися 2027 року.

Чинний президент Еммануель Макрон, який ефектно обіграв ту ж Ле Пен у 2022 році, домовившись з політичними опонентами, що стане єдиним кандидатом проти ультраправих, балотуватися на них не зможе, оскільки третя поспіль номінація заборонена Конституцією.

• Отже, перед Марін Ле Пен відкривалися непогані перспективи. Нині вона має високий рейтинг і є офіційно найпопулярнішим політиком Франції, маючи попередньо 34 – 37% голосів на потенційних президентських перегонах-2027.
• Другим йде правоцентрист Едуар Філіпп (20 – 25%), а третім – соціаліст Жан-Люк Меланшон (12 – 13%). Утім, варто зважати, що до виборів ще 2 роки й кон'юнктура ще багато разів може змінитися.

Саме про вибори наразі думає і сама Ле Пен. І перша її заява після оголошення вироку стосувалася саме них:

Мене усунули, але насправді голосів позбавлені мільйони французів, які втратили свого кандидата.

Утім, є підстави вважати, що французи це переживуть, адже голосують не за неї персонально, а за політичну силу. Власне, завдяки цьому саме Марін прийшла у велику політику, коли замінила на чолі ультраправих власного батька, якого згодом зі скандалом усунула від справ. Тому нині ніхто не здивується, якщо "Національне об’єднання" десь "загубить" пані Ле Пен, як таке собі "скандальне минуле", і полетить до щасливого майбутнього з новим обличчям.

Між іншим, воно вже є. Це зірка тіктоку та улюбленець молоді й самої Ле Пен – Жордан Барделла. З 13 вересня 2023 року він став офіційним головою партії "Національне об’єднання" (до речі, 13 вересня – це день його народження, нині Барделла 29 років – 24 Канал).

Його тріумфальний злет дещо перервало фіаско на тогорічних виборах, проте ту поразку (точніше – "піррову перемогу", бо ультраправі перемогли у першому турі, але через особливості виборчої системи були розгромлені у другому) можна списати на "попередників" і рухатись далі. Як і робила до того сама Марін Ле Пен. Сама вона вже прямо говорить про можливу заміну, як і Барделла. Звісно, з необхідними уточненнями, але все ж.

Марін Ле Пен і Жордан Барделла / Фото AP

Нагадаємо, "Національне об'єднання" під орудою Марін Ле Пен пройшло шлях великої нормалізації самих себе і нині ця політсила вже не любить Путіна, активно засуджує російську агресію і навіть закликає допомагати Україні, але не надто активно (досі виступає проти надання далекобійної зброї та виправлення військ).

Марін Ле Пен навіть засудила рішення Трампа зупинити допомогу Україні, чим дуже здивувала багатьох, а її прихильникам в Україні навіть дозволила трохи менше не соромитись спільних фото.

Француз у першому поколінні Барделла взагалі нині активно дистанціюється від ультраправих – він бойкотував їхню конференцію CPAC у США після того, як колишній радник Трампа, конспіролог Стів Беннон, слідом за Ілоном Маском "кинув зігу". Також новий лідер "Національного об'єднання" дистанціювався від ізраїльських ультраправих, з якими до цього його однопартійці мали велику дружбу.

Всі його дії вказують на те, що оновлені французькі ультраправі всіма силами намагаються позбутися приставки "ультра" і стати відповідальними учасниками політичного процесу, яких не будуть бойкотувати всі інші. Якщо для того, щоб бути повноцінною політсилою, потрібно, щоб колишня лідерка посиділа кілька років вдома з електронним браслетом і заплатити 100 000 євро, то чому б і ні.