500% мита для "друзів" Москви: штучний інтелект назвав наслідки проекту США для РФ та низки країн

У Сполучених Штатах Америки можуть ухвалити законопроєкт, який передбачає введення мит у розмірі 500% на товари з країн, які купують російські енергоносії (нафта, газ, уран, вугілля тощо). У разі прийняття наслідки можуть бути як для Росії, так і для інших країн та світової економіки.

"Телеграф" вирішив поцікавитися у штучного інтелекту, якою є ймовірність прийняття цього закону, якими будуть наслідки для світової економіки, а також для Росії та країн, які з нею торгують. Це не точний і чіткий сценарій того, що відбуватиметься у разі ухвалення закону. Нашій редакції було лише цікаво дізнатися, як на це запитання відповість ШІ.

Довідка: Якщо цей законопроєкт буде ухвалено, держави, які купують російські енергоносії – передусім Китай та Індія – можуть опинитися у дуже скрутному становищі у разі, якщо продовжать купувати нафту та газ із Росії. Вдарить новий закон і по інших державах, які покладаються на постачання енергоносіїв із РФ. Мита у розмірі 500% означають знищення торгівлі, тому навряд чи покупці російських енергоресурсів ризикуватимуть торговими відносинами зі США заради постачання з Росії.

Яка ймовірність ухвалення законопроєкту

Штучний інтелект каже, що цей законопроєкт має підтримку як республіканців, так і демократів у Сенаті США. А це значно підвищує його шанси на проходження. 50 сенаторів (25 від кожної партії) є співавторами, а це вже половина Сенату.

2025 року адміністрація Трампа, ймовірно, може активно просувати жорсткі санкції проти Росії як частину стратегії тиску на Путіна. Це відповідає риториці про "припинення агресії" та підтримку України.

Проте на заваді може стати позиція Палати представників. ШІ наголошує, що там республіканське керівництво іноді скептично ставиться до надмірного втручання у світову торгівлю.

Також, наприклад, компанії, що імпортують товари з Китаю чи Індії, можуть чинити опір через потенційні збитки.

Наслідки для Росії

Економічний тиск. РФ залежить від експорту енергоносіїв, які становлять основну частину її доходів (приблизно 40-50% федерального бюджету). Тобто, якщо країни зіткнуться з 500% митами на свої товари при експорті до США, вони можуть скоротити закупівлю у Росії, щоб уникнути санкцій. Це своєб чергою може призвести до стрімкого падіння доходів економіки РФ.

Пошук альтернативних ринків. Після запровадження західних санкцій Росія перенаправляє частину експорту до Індії та Китаю. Однак масштабні мита можуть ускладнити навіть ці торговельні зв’язки.

Посилення ізоляції. Цей законопроєкт може змусити РФ ще більше ізолюватися від глобальних ринків, що ускладнить доступ до технологій, інвестицій та іноземної валюти.

Наслідки для країн, які торгують із Росією

Економічний удар по експортерам. Ті країни, які продовжуватимуть купувати російські енергоносії, зіткнуться з великими митами на свої товари під час експорту до США — одного з найбільших у світі ринків. Своєю чергою це зробить їхню продукцію неконкурентоспроможною, що може призвести до скорочення торгівлі зі США.

Енергетична залежність. Деякі країни, зокрема Китай, Індія, Угорщина, Словаччина, все ще залежать від російських енергоносіїв. Вони будуть змушені у будь-який спосіб шукати альтернативні джерела. А це може бути дорожчим і також потребуватиме часу. Або є варіант погодитися на економічні втрати через мита.

Політичний вибір. Такі країни опиняться перед дилемою: підтримувати торгівлю з Росією та втрачати доступ до американського ринку або поступово відмовлятися від російських ресурсів, що може посилити їхні стосунки з Москвою.

Наслідки для світової економіки

Зростання цін на енергоносії. Якщо значна частина російських енергоносіїв буде витіснена з ринків через вторинну санкцію, це може призвести до дефіциту нафти, газу та урану. Це своєю чергою підніме світові ціни. Зокрема, вплив буде вплинути на країни, які не мають власних ресурсів.

Порушення ланцюгів постачання. Країни, які експортують товари до США (наприклад, Індія чи Китай), можуть скоротити виробництво через втрату ринків, що вплине на глобальні ланцюжки постачання.

Інфляційний тиск. Підвищення цін на енергоносії та порушення торгівлі можуть посилити інфляцію у багатьох країнах, особливо залежно від імпорту енергоресурсів та товарів.

Перерозподіл ринків. Штати та їх союзники (наприклад, країни Перської затоки чи Норвегія) можуть отримати вигоду, збільшивши експорт енергоносіїв. Однак це не компенсує втрати російських обсягів у короткостроковій перспективі.

Країни, які постраждають найбільше

Китай. Це найбільший покупець російської нафти та газу після 2022 року, і він експортує величезні обсяги товарів до США. Мита в 500% можуть завдати серйозного удару по економіці країни, змусивши Пекін або скоротити закупівлі в Росії, або шукати обхідні шляхи (наприклад, через посередників).

Індія. У 2023-2024 роках країна різко наростила імпорт російської нафти (до 20% від загального обсягу). Водночас, вона експортує до США текстиль, фармацевтику та електроніку. Втрата американського ринку буде болісною.

Туреччина. Ця країна купує російський газ та нафту, а також є важливим експортером у США (текстиль, автозапчастини). Через геополітичний баланс між Заходом та Росією Туреччина може опинитися у складному становищі.

Європейські держави. Угорщина, Словаччина та частково Австрія, як і раніше, залежать від російських енергоносіїв через трубопроводи. Їх експорт у США менший, але мита все одно вплинуть на економіку.

Світові компанії. Транснаціональні корпорації, що працюють у країнах-покупцях російських ресурсів, також зазнають збитків через зростання витрат та порушення торгівлі.

Висновок

Ухвалення цього законопроєкту, на думку ШІ, стане потужним інструментом тиску на Росію. Однак для світової економіки, а особливо для країн, які залежать від російських енергоносіїв та торгівлі зі США, це матиме ефект бумерангу.

Найбільше, як передбачає штучний інтелект, постраждають Китай, Індія та Туреччина через їх обсяг торгівлі з обома сторонами. Для РФ це означатиме подальше скорочення доходів та поглиблення кризи. Однак Росія може спробувати адаптуватися через криптовалютні розрахунки чи торгівлю із "дружніми" країнами.

Водночас світова економіка зіткнеться з новими потрясіннями, але США можуть розглядати це як прийнятну ціну геополітичної перемоги. Шанси на ухвалення високі, якщо політична воля збережеться.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що у разі, якщо нинішній президент Росії Володимир Путін помре, є кілька кандидатур, які могли б зайняти його місце в Кремлі. Штучний інтелект припустив, хто це може бути.