Чи є в Трампа інструменти, щоб змусити Путіна до справжнього миру – Foreign Policy

Президент США Дональд Трамп намагається досягти швидкого зупинення війни в Україні, щоб виконати передвиборну обіцянку. Аби змусити Київ до безумовного припинення вогню, він показово призупиняв постачання зброї й розвідувальних даних – і це спрацювало, Україна погодилася на перемир'я.

А от Росія Трампу по факту відмовила, кажучи "так, але" і висунувши ряд неприйнятних умов. Однак у президента США є інструменти, як натиснути на Москву і змусити Путіна до мирної угоди, – пише у Foreign Policy співробітник Вашингтонського інституту близькосхідної політики Денніс Росс, який працював у сфері нацбезпеки в адміністраціях президентів Рейгана, Буша-старшого, Клінтона та Обами.

 LIGA.net переповідає, що це за інструменти, коротко.

Тиск на Україну спрацював, на Росію – поки ні

США не раз використовували важелі впливу, щоб змінити поведінку інших країн. Для Трампа тиск задля просування інтересів Америки – природній. Тепер він робить це, щоб покласти край війні в Україні, що назвав своїм зовнішнім пріоритетом.

Проблема в тому, що досі Трамп не хотів тиснути на Київ і Москву рівномірно.

Трамп наполягав на угоді, за якою США отримають доступ на вигідних умовах до українських рідкісноземельних мінералів. Він фактично призупинив військову та розвідувальну допомогу Києву. Це обмежило українські можливості захищатися від російських ракет і протистояти наступу росіян в Курській області.

Є кореляція між призупиненням обміну розвідданими США з Україною та початком знищення Росією українського плацдарму на Курщині, пише Foreign Policy.

Тиск Трампа на слабшу сторону, – особливо на ту, яка залежить від допомоги США, – спрацював. Хоча Україна спочатку опиралася безумовному припиненню вогню без гарантій безпеки, вона поступилася і прийняла пропозицію США. У відповідь адміністрація відновила військову та розвідувальну допомогу.

Але з тиском на Росію США поки не впорались. Звісно, Володимир Путін не сказав Трампу "ні". Однак це не те саме, що сказати "так". Путін заявив, що в принципі підтримує припинення вогню, та висунув неприйнятні умови: зокрема, щоб союзники припинили військову допомогу Україні, а українці не поповнювали армію.

Такі ж умови водночас не повинні були стосуватися самих росіян.

Змусивши Україну прийняти тимчасове припинення вогню, Трамп, за словами держсекретаря Марко Рубіо, "перекинув м’яч" на сторону Росії.

У відповідь Путін став у позу: не погодився на припинення вогню, але був готовий, щоб Росія та України припинили атаки на енергетичну інфраструктуру та в Чорному морі.

Чи можна це назвати поступкою Путіна? Сумнівно. Перш ніж запровадити перемир’я в Чорному морі, росіяни хочуть скасувати ряд санкцій, включаючи міжнародні банківські обмеження, та повернути Росію до глобальної системи SWIFT.

Навіть якщо Путін протисне свої умови, Росія продовжить наступати на землі, захоплюючи українські території, переконаний автор. Плюс угода може зупинити атаки України на російську нафтову інфраструктуру, які завдають збитків Москві.

Головний інструмент Трампа в тиску на Путіна

Якщо Трамп хоче досягти мирної угоди, то у якийсь момент має бути готовий накласти на Путіна реальну ціну за відмову. Цього тижня він погрожував запровадити додаткові мита для покупців російської нафти. Вони, за словами Трампа, можуть сягати 50%, що вдарять не лише по Росії, але теж по покупцях її нафти – Китаю та Індії.

Проте Трамп поки уникає відкритого тиску на Путіна. Йому легше застосувати важелі впливу на президента Володимира Зеленського.

Однак немає жодних сумнівів, що у США є можливості натиснути й на Путіна.

Росія – вразлива. Вона зазнала втрат – понад 700 000 убитих і поранених, і втратила значну кількість своїх бронетанкових сил. Її економіка існує в умовах 21% облікової ставки і двозначної інфляції. Вона пережила жахливий "відтік мізків". Її залежність від солдатів з КНДР, іранських дронів і ракет не є ознаками сили.

Здатність Путіна підтримувати війну ще рік-два неочевидна. Особливо якщо Трамп дасть зрозуміти, що наслідком відмови буде те, що Штати максимально задовольнять військово-економічні потреби Києва. Чим військово стійкішою буде Україна, тим менше часу буде в Путіна, пише видання.

Якщо Трамп хоче покласти край війні, йому доведеться зіграти жорстко. Але Путін має повірити, що США дійсно продовжить підтримку України у відповідь на небажання Москви йти на поступки, і навіть збільшить обсяги військової допомоги.

Це не той меседж, який Трамп досі посилав Росії. Натомість він погрожував лише можливими санкціями проти Росії – звучало надто розпливчасто, щоб бути дійсно переконливим аргументом для Путіна. А от більша військова допомога разом із сигналом, що США підтримають використання заморожених активів РФ на $300 млрд на користь української економіки, можуть змінити ситуацію.

Як Трамп може зупинити війну – висновок

У такому випадку ставки для Путіна були би значно підвищені. Те, що російський диктатор може втратити, здатне переконати його, що слід шукати вихід.

Досі Путін не відчував у цьому потреби. Іронія в тому, що якщо Трамп буде готовий застосувати реальний тиск, то має дати Путіну чітко зрозуміти: підтримка США Києву не зміниться, доки Москва відкидатиме прийнятний результат переговорів.

Насправді Дональд Трамп міг би зупинити цю війну. Для нього важливо мати чітку картину прийнятного миру – такого, за якого, наприклад, суверенітет України не порушать, Київ зможе стати членом ЄС, територіальні втрати будуть скромними, а миротворці в Україні зроблять гарантії безпеки реальними.

Якщо Росія порушить будь-яку угоду, прийнятною відповіддю стало би членство України в НАТО. Водночас Трамп може запропонувати Путіну і пряник – скасування санкцій, відновлення ведення бізнесу США в Росії, розморожування російських активів, коригування розміру та розташування ударних сил НАТО.

Трамп може використати важелі США у симбіозі з європейцями, які контролюють основну частину заморожених активів Росії. Однак, щоб це сталося, йому доведеться застосувати тиск Америки не лише на слабшу, а й на сильнішу сторону.