Штрафи, проблеми з роботою та документами: українцям доведеться заплатити за місце проживання

В Україні реєстрація місця проживання — це не просто формальність, а законодавча вимога. Проте багато українців нехтують цією нормою, навіть не здогадуючись, що можуть отримати штраф, розповів юрист Ігор Тетеря.

Хоча покарання наразі є символічним, деякі категорії громадян ризикують зіткнутися з неприємностями, особливо якщо планують офіційне працевлаштування чи звернення до держорганів.

Закон передбачає обов’язкову реєстрацію місця проживання протягом 30 днів після переїзду. Якщо цього не зробити, передбачено покарання за статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перший раз — лише попередження. Але якщо ситуація повториться протягом року, сума штрафу становитиме від 17 до 51 гривні. Смішна сума, чи не так? Проте проблеми можуть виникнути не лише через штрафи.

У зоні ризику:

• Українці, які не зареєстрували нове місце проживання після переїзду.

• Ті, хто виписався з попередньої адреси, але не став на облік за новим місцем.

• Батьки, які не зареєстрували новонароджену дитину протягом трьох місяців.

Юрист Ігор Тетеря пояснює, що хоча закон передбачає відповідальність, на практиці серйозних наслідків немає.

"Максимальне покарання, яке може отримати людина без прописки, — це штраф у 51 гривню", — зазначає експерт.

Формально порушники можуть отримати штраф, але в реальності більшість справ закінчується лише попередженням.

"Якщо проаналізувати Єдиний державний реєстр судових рішень, то можна знайти понад 9 тисяч справ за цією статтею. Але абсолютна більшість із них закриваються без накладання штрафу", — додає Тетеря.

Це пояснюється тим, що державі складно довести факт порушення, а витрачати ресурси на дрібні адміністративні справи не завжди доцільно.

Якщо для українців штраф виглядає символічно, то іноземцям краще уважно стежити за своєю реєстрацією. За відсутність прописки їм загрожує штраф від 510 до 850 гривень. Це стосується не лише громадян інших країн, а й осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні.

Рішення про покарання ухвалюють виконавчі комітети місцевих рад. Проте на практиці більшість справ передаються до суду, особливо якщо йдеться про неповнолітніх.

"Багато справ закривають через відсутність складу адміністративного правопорушення. А штрафи за повторні порушення (частина 2 статті 197 КУпАП) майже не зустрічаються в судовій практиці", — підсумовує Тетеря.

Раніше ми розповідали, що платіжки почнуть розраховувати по новому: кому готуватися до додаткових витрат

Також, на плечі українців можуть лягти чужі борги за комуналку: коли це можливо