Українські соя та горох готуються до нових правил експорту

Ринок сої в Україні сьогодні переживає не лише зростання виробництва, а й активне переосмислення своїх стратегій — від переробки до експорту.

Це підтвердила конференція Soybean and Meal Market, організована  27 березня в Києві ГС «Українська бобово-соева асоціація» та ІА «АПК-Інформ», що зібрала провідних гравців ринку, представників влади, аналітиків і трейдерів.

У центрі уваги — перспективи експорту соєвого шроту до Китаю, виклики сертифікації під нову директиву ЄС, розвиток не-ГМО сегменту, а також внутрішня переробка як ключ до збільшення прибутковості аграрного бізнесу.

Додана вартість має залишатися в Україні

Відкриваючи конференцію, заступниця міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко наголосила: держава розглядає сектор як один із пріоритетних для створення доданої вартості всередині країни.

«Якщо говорити про 2024 рік, уже є чим пишатися — вироблено 6 мільйонів тонн сої та майже 500 тисяч тонн гороху. Це дійсно суттєві цифри. А тема сьогоднішньої конференції — збільшення прибутковості — є надзвичайно актуальною. Для Міністерства важливо, щоб додана вартість залишалася в країні, а не вивозилася у вигляді сировини. Ми хочемо, щоб більше переробки відбувалося саме в Україні, щоб ви могли збільшувати свої потужності й експортувати вже продукцію з доданою вартістю. Це критично важливо для економіки. І в цьому ми готові до партнерства з аграріями та переробниками. У фокусі — стабільний розвиток ринку та підтримка експорту з високою маржинальністю», - зазначила Оксана Осьмачко.

Китайський ринок відкриває нові горизонти

Однією з головних новин конференції стала офіційна зацікавленість Китаю у закупівлі українського соєвого шроту. За словами Антоніни Скляренко, президентки ГС «Українська бобово-соева асоціація», мова йде про перспективу, яка може змінити експортну географію всієї галузі.

«Китай офіційно підтвердив свою зацікавленість у закупівлі українського соєвого шроту. Нам потрібно лише відкрити процедуру та почати працювати – і цей ринок стане реальністю. Як стало відомо сьогодні на заході, Держпродспоживслужба вже розпочала процес. Ми будемо робити все можливе, щоб прискорити відкриття, адже мова йде про серйозну експортну перспективу для України. Також не менш важливим для нас залишається європейський ринок. Українська соя затребувана в ЄС — у нас коротке логістичне плече, швидкий обіг коштів. І Польща — перша ланка цього ланцюга. Це відкриває додаткові шанси для середніх та дрібних виробників, яким важливо отримувати оплату в короткі строки», - розповіла Антоніна Скляренко.

Разом із соєю у фокусі — і горох, який Україна планує поставляти до Китаю вже цього року. Але шлях цей не буде простим.

Китай ставить вимоги: як не втратити шанс

Як пояснив заступник голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів  Вадим Чайковський, підписаний з Китаєм протокол щодо експорту гороху має незвично жорсткі умови.

«Протокол по гороху підписаний не як завжди, не як всі попередні — не просто: все дозволено і вперед. У ньому чітко прописано: перед початком торгівлі генеральна митниця Китаю має провести дистанційну відеоінспекцію потужностей, на яких вирощують, переробляють і зберігають горох. Тобто перед нами ще один дуже важливий крок. Ми шукаємо некомерційну історію — підприємство, яке зможемо показати китайській стороні. Всі учасники ланцюга постачання мають бути зареєстровані: виробник, експортер, переробник і зберігач. Якщо підприємство не буде в реєстрі, вантаж буде повернено або знищено. І я прошу всіх — не зволікайте, повідомте Держпродспоживслужбу про ваші площі, про поля. Ми готові до співпраці, аби вчасно провести інспекції та розпочати експорт», - повідомив Вадим Чайковський.

Перспективи — у сертифікації

Паралельно з китайськими вимогами, українським виробникам варто готуватись і до запровадження директиви ЄС щодо боротьби з розлісненням.

До дискусії долучилися й представники великих аграрних холдингів, які вже сьогодні впроваджують принципи сталого виробництва і мають практичний досвід взаємодії з європейськими вимогами. Своїм баченням поділилася Тетяна Алавердова, керівник управління продажів зернових, олійних, бобових культур та нішевих продуктів МХП:

«Як великий холдинг, МХП вже давно перебуває у процесі переходу до сталого виробництва. Ми розуміємо, що для малих виробників цей шлях наразі є складним, саме тому ми тут — щоб допомагати, пояснювати, куди рухатися, як діяти. Також очікуємо подальших поступових роз’яснень від Європейської комісії, і готові передавати ці знання нашим постачальникам. Значна роль у цьому профільних асоціацій.  Українська соєво-бобова асоціація вже зараз активно працю’ над тим, щоб допомогти виробникам впроваджувати вимоги EUDR».

Ігнорування норм EUDR може коштувати виробникам втрачених контрактів.

«Нашим виробникам варто вже зараз почати готуватись: збирати геокоординати, документи на землю, підтвердження соціальної відповідальності. Це допоможе уникнути ризиків, коли директива ЄС запрацює. Вимоги будуть суворі, і без належної підготовки можна втратити доступ до європейського ринку. Без підтримки трейдерів та асоціацій буде важко, але разом це під силу. Ми в компанії вже активно працюємо над відповідністю новим нормам. Це процес, який потребує залученості всього ланцюга — від фермера до експортера», — зазначила Олена Богушева, керівник групи систем менеджменту якості, Кернел.

Не-ГМО соя — рентабельна ніша

Частина українських компаній уже активно працює з преміальним сегментом ринку — не-ГМО соєю, сертифікованою за європейськими стандартами. Таку стратегію успішно реалізує агрохолдинг ТАС Агро.

«У нашому портфелі соя зайняла друге місце по рентабельності після соняшнику. Ми працюємо виключно з не-ГМО соєю, тому що бачимо в ній перспективи — як мінімум з точки зору реалізації і отримання додаткової премії. Ми готові до будь-якого формату сертифікації по розлісненню. Аналізували по нашому холдингу: з 80 тисяч гектарів менше 1% – це землі, які були розліснені, і то ще до 2003 року. Ми вже продавали врожай 2024 року як такий, що відповідає європейському регламенту. Упевнені, що зможемо надати всі необхідні документи. Ринок змінюється, і сертифікована продукція — це вже не тренд, а вимога», — поділився Антон Жемердєєв, заступник генерального директора з комерційних питань агрохолдингу «ТАС Агро».

Ціни, площі та переробка: аналітика сезону

Попри рекордний урожай минулого року, 2025-й несе нові виклики. Зокрема, через зниження цін і зростання витрат частина аграріїв скорочуватиме площі під соєю.

«Ми очікуємо, що площі під соєю в Україні скоротяться на 10–13% — до приблизно 2,3–2,35 млн га. Якщо минулого року соя була однією з найдорожчих культур, то цього — однією з найдешевших. Водночас попит на українську сою залишається високим — як на внутрішньому ринку, так і на експорт. Це підтримує активність у секторі переробки, де вже встановлено рекорд: за першу половину сезону перероблено майже 1,5 млн тонн. Частка сої в загальній структурі переробки олійних культур може вперше досягти 14%. Але в другій половині сезону ситуація може ускладнитися через вихід на ринок дешевшої південноамериканської продукції та можливе повернення частини переробників до соняшнику», — зазначила Світлана Киричок, аналітик ІА «АПК-Інформ».

Українська соя — частина глобального ринку

Підсумки конференції Soybean and Meal Market засвідчили: український соєвий сектор демонструє зрілість, гнучкість і готовність працювати за найвищими стандартами. Ключ до подальшого зростання ефективності — у розвитку переробки, відкритті нових ринків і прозорості ланцюга поставок. І головне — у синергії: аграріїв, переробників, трейдерів, асоціацій і держави.