Нафта, мільярди і війна: чому французьку компанію TotalEnergies судять за співучасть у злочинах Кремля

Березень 2025 року. Париж. У тому ж суді, де того дня слухали справи проти Саркозі та Депардьє, виступала Razom We Stand. Ми свідчили на захист Янніка Жадо — французького політика, який ще у 2022 році назвав TotalEnergies "співучасником воєнних злочинів Путіна". За це на нього подали до суду.

TotalEnergies – французька міжнародна компанія із диверсифікованими джерелами виробництва енергії, присутня у 130 країнах світу, яка виробляє та реалізує у світовому масштабі нафту, природний газ, біопаливо.

Справа заради 1 євро відшкодування, але водночас справа про відстоювання інтересів мільйонів українців, які кожного дня потерпають від атак, що руйнують життя, сім’ї та інфраструктуру. Яннік вголос озвучив те, що вже було присутнє в публічному просторі задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії. Глобальні нафтогазові компанії, включаючи Total, роками підживлювали амбіції Путіна. Спочатку було вторгнення в Грузію, потім анексія Криму, тепер повномасштабна війна проти України.

Однак TotalEnergies, на відміну від інших компаній, має унікальну технічну експертизу, яка цікавила Путіна та його оточення дляекспансії в Арктиці.

TotalEnergies стала ключовим партнером "НОВАТЕКу" — компанії, що постачає газ для фінансування російської армії. Їхня співпраця в межах "Арктик СПГ" — це не просто бізнес, а технічна співучасть у зміцненні путінської газової зброї. TotalEnergies брала активну участь у двох флагманських СПГ-проєктах "НОВАТЕК", володіючи 20% акцій в "Ямал СПГ", запущеного у 2017 році, і 10% акцій "Арктик СПГ 2", а також володіла 19,4% акцій самого ПАТ "НОВАТЕК".

Подібно до "Північного потоку-2", проєкти "Ямал СПГ" і "Арктичний СПГ-2" були використані Росією для диверсифікації маршрутів постачання газу до Європи, створюючи обхідні шляхи від газотранспортної системи України, яка історично була основним маршрутом транзиту газу. Маючи альтернативні маршрути постачання газу, Путін розв'язав собі руки для кривавої війни в Україні, і він розпочав її, вважаючи, що має повний контроль над газопостачанням Європи.

Весь час з початку повномасштабної війни TotalEnergies продовжувала бути інвестором проєкту "Арктика-2" і лише у 2024 році оголосила форс-мажорні обставини відповідно до чинних контрактів.

Всі іноземні акціонери проєкту — французька TotalEnergies, китайські CNPC і CNOOC, а також консорціум японських Mitsui та JOGMEC — були змушені оголосити форс-мажор для участі в "Арктик СПГ-2". Кожна з них володіла 10% акцій "Арктик СПГ-2". 60% акцій належить російському "НОВАТЕКу". Такий крок був зроблений не через "добру волю" зацікавлених сторін, а через те, що 2 листопада 2023 року Міністерство фінансів США внесло проєкт Arctic LNG 2 до санкційного списку. Відомство також визначило 31 січня 2024 року крайнім терміном для завершення угод щодо "Арктик СПГ-2".

Таким чином, Total є партнером путінського режиму протягом багатьох років, адже на відміну від інших нафтогазових компаній, має досвід у критично важливих технологіях та інжинірингових послугах, які були необхідні для реалізації стратегічних планів Росії з розширення експорту енергоносіїв.

Тож питання політичної відповідальності нафтогазових компаній вже багато років перебуває в центрі публічних дебатів, не тільки на міжнародній арені, але й в Україні.

З моменту окупації Криму у 2014 році 9 європейських та американських компаній, що видобувають викопне паливо, включаючи TotalEnergies, сплатили Росії 15,8 мільярда доларів податків і зборів до бюджету, який став найбільш "мілітаризованим" з часів СРСР. Захід припустився жахливої помилки, дозволивши президенту Путіну уникнути відповідальності за анексію Криму та розв'язання війни проти України у 2014 році.

Саме в той період, питання про відповідальність нафтових компаній опинилася в центрі уваги українського громадянського суспільства. У 2015 році рівненські активісти виступили з публічним закликом відмовитися від газу, який живить путінський режим.

Через кілька днів після повномасштабного вторгнення Extinction Rebellion (XR) Ukraine, у відкритому листі, надісланому до європейської преси, стверджувало, що вторгнення Путіна в Україну було частково профінансовано за рахунок європейських грошей. Адже станом на 2022 рік Європейський Союз значною мірою залежав від імпорту з Росії для задоволення своїх енергетичних потреб. У 2019 році, за оцінками Європейської комісії, більше половини енергетичних потреб ЄС задовольнялися завдяки зовнішнім поставкам, більшість з яких надходила з Росії. За даними Євростату, у 2019 році 41% імпорту природного газу до ЄС надійшов з Росії. Близько 26,9% всього імпорту сирої нафти було поставлено російськими компаніями, а також 46,7% імпорту твердого палива в ЄС.

Ці кошти підтримали вторгнення Росії в Грузію у 2008 році, допомогу Москви режиму Асада в Сирії у 2011 році, вторгнення і анексію Криму у 2014 році, а тепер і повномасштабну війну в Україні.

Наводити даних можна багато. Факт залишається фактом — співучасть — це не тільки безпосередня участь у вчиненні злочину. Це і пособництво, шляхом надання матеріалів, засобів, допомоги тощо.

TotalEnergies, як і багато інших міжнародних нафтових компаній, які не виходять з ринку Росії, — є відповідальними за надання Путіну впевненості в його безкарності.

Ми віримо: правду не можна засудити. Нехай цей суд стане прецедентом. І нехай це буде лише початком відповідальності для компаній, що годують війну.

May it please the court.

N.B. (рішення по справі буде винесено 06 червня 2025 р.)