Гостра реакція на стрес: постраждалого просимо видихнути та не даємо пити

Після обстрілу Харкова в ніч на 2 квітня співробітники ДСНС повідомили про 8 постраждалих, у тому числі 3 дітей. Усім була потрібна медична допомога у зв'язку з гострою реакцією на стрес. Такі діагнози є практично у всіх зведеннях про "прильоти". Це не фізична травма, але за наслідками вона може виявитися не менш згубною.

Що відбувається при гострому стресі, як мінімізувати його вплив на життя, як правильно надавати першу допомогу - Коротко про розповів керівник ізраїльської клініки психологічного здоров'я SOD, а в Україні – координатор навчального медпроєкту Israel Trauma Coalition Ігор Мішунін.

Це не просто переляк, це реакція всього організму

Israel Trauma Coalition (Ізраїльська коаліція травми) співпрацює з різними організаціями в Україні з 2014 року. З початком повномасштабної війни її тренери навчають військових, рятувальників, поліцейських, а головне – медиків, як працювати з постраждалими від стресових ситуацій.
- Протоколи, які створювалися за стабільних часів, часто не відповідають тому, що потрібно робити в умовах воєнних дій. Найчастіше лікарів вчили стабілізувати стан постраждалих медикаментозним шляхом. Купірувати гостру реакцію на стрес або панічну атаку ліками можна, але користі це не принесе. Тому ми навчаємо українських медиків працювати з техніками психоемоційної стабілізації, повернення до контролю за своїми почуттями та діями. Деякі техніки можуть освоїти і звичайні люди, – каже Ігор Мішунін.

Що таке гостра реакція на стрес?

Гостра реакція на стрес - це не просто переляк, коли людину достатньо обійняти, погладити по спині і сказати йому слова, що підбадьорюють. Це відповідь всього організму на несподівану звістку чи важку подію. Коли йде війна, ми всі перебуваємо у стані постійного стресу. Але одна ситуація, коли надходить повідомлення про повітряну тривогу, інша – коли за вікном лунає потужний вибух.

– Гостра реакція на стрес – це включення всіх ресурсів організму, щоб запустити процеси виживання та самозбереження, – продовжує Ігор Мішунін. – Тобто, по суті, корисне для людини явище. Але іноді ці процеси спрацьовують неправильно, і замість того, щоб тікати від небезпеки чи боротися з небезпекою, люди впадають у ступор.

Як виявляється гостра реакція на стрес?

Показниками гострого стресу є стан ядухи, плаксивість, оніміння тіла, сильне серцебиття. Часто виникає сухість у горлі, з'являється «тунельний зір», коли людина втрачає здатність до периферичного огляду. Може мерехтіти свідомість, виникає паніка, іноді починається діарея. Залишкові явища - підвищений пульс, пітливість, знервованість, порушення сну, зниження працездатності - можуть триматися від кількох днів до тижня. Це за сприятливого результату… А бувають несприятливі.

Панічні атаки – це наслідок

- Дуже часто навіть лікарі плутають гостру реакцію на стрес і панічні атаки, бо за зовнішніми проявами вони дуже схожі. Але, по суті, панічні атаки найчастіше є наслідком травми, що вже відбулася, в якій була сформована гостра стресова реакція і яка була неправильно пережита або не пережита до кінця.

Експерт наводить приклад:

- Людина стала свідком «прильоту», перенесла деякі маркери гострої реакції на стрес, а потім прийшла до тями і ніби повернулася в нормальне життя. Минуло небагато часу, і раптом серед ночі вона прокидається у тому самому тяжкому стані, в якому була кілька днів тому. Або серед дня без причини, буквально на рівному місці, починає зводити подих, перестає слухатись тіло, накочує жах. Це сигнал, що потрібно звертатися за допомогою до психолога або навіть психіатра, тому що на такому фоні може розвиватися посттравматичний стресовий розлад.

Чи будуть наслідки від пережитих гострих реакцій на стрес, багато в чому залежить від того, як правильно людині допомогли відновитися в кризовій ситуації. Наш консультант звертає увагу на таке:

- Необхідно стабілізувати чотири аспекти життєдіяльності. Це протоколи, які у нашій Ізраїльській коаліції травми ми називаємо «Чотири стихії»: дихання – повітря, фізіологія – вода, тіло – земля, зір – вогонь. Такі техніки застосовні для допомоги "рівний - рівному", тобто людині, яка знаходиться поруч, і для допомоги собі. Ними бажано володіти кожному, хто будь-якої хвилини може стати жертвою або свідком травматичних подій.

Як надати допомогу при гострій реакції на стрес

1. Повітря

Насамперед треба відновити нормальну роботу легень. Коли людина пережила гострий стрес і панікує, у неї рване поверхневе дихання, яке спричиняє гіповентиляцію легень, а це лише ускладнює стан.

- Головна помилка, якої припускаються навіть досвідчені фахівці, - це запропонувати постраждалому глибоко вдихнути та видихнути, - загострює увагу Ігор Мішунін. - Насправді, коли людина злякалася, - перше, що вона зробила, це різкий глибокий вдих. Від цього у неї спазм діафрагми та м'язової трахеї, що не дає можливості дихати на повні легені. Щоб знизити глибоке напруження, яке створилося через різкий вдих, треба видихнути. Навіть у побуті, коли людина нервує, ми говоримо: розслабся, видихни.

Коли йдеться про стресовий стан, дихання має бути таким, де видих довший за вдих.

- Для дітей ми завжди рекомендуємо візуальну гру, яку можна запропонувати і дорослому: уявити іменинний торт, в якому багато свічок, що горять, їх треба одним разом задути. Коли ми дмемо на свічки, склавши губи трубочкою, легені очищаються від вуглекислого газу. Далі попросіть уявити букет троянд. Ми їх нюхаємо, як то кажуть, відчиненими ніздрями. Завдяки таким циклам видихів через рот та вдихів через ніс швидко повертається контроль над диханням, а отже – контроль над життям.

2. Вода

При гострому стресі від поверхневого дихання пересихає у роті, язик прилипає до неба, губи - до ясен. Щоб це подолати, треба відновити слиновиділення.

– Тут головна помилка - дати людині напитися, – попереджає Ігор Мішунін. – У кіно ми часто бачимо, як постраждалих загортають у плед, дають пляшку мінералки чи гаряче какао, а іноді й міцний алкоголь. Нічого цього категорично не можна – ні газованого, ні солодкого, ні гарячого, ні міцного, ні пити одразу взагалі. Згадайте, що людині, яка виходить з-під наркозу, не дають води. Їй змочують губи, щоб через рецептори оновити функцію слинних залоз. Якщо дозволити одразу пити, людина в стані шоку може захлинутися, знову збити подих і все посилити.

- Якщо немає підходящої води, а під рукою тільки газована, нею можна пом'якшити якусь тканину та прикласти до губ постраждалого. Після цього протерти йому шию спереду. Якщо є питна вода, людину просять взяти трохи до рота і виплюнути. А потім зробити з паузами два маленькі ковтки. При цьому бажано заспокоїти, що воду їй залишать, потім питиме, скільки хоче.

3. Земля

Дуже часто стрес робить тіло ватним – ноги не рухаються, руки не піднімаються. Людям здається, що у них стався інфаркт чи параліч. Є різні протоколи, але найпростіший – протокол прогресивної м'язової релаксації за технікою Джейкобсона. Інтернет має багато демонстрацій його виконання.

- По суті, це поетапна напруга та розслаблення різних груп м'язів. Людину просять напружити кулаки. Не максимально, а щоб вона могла контролювати напругу виключно в кулаках, інші м'язи розслаблені. Потримати напругу 10 секунд, а потім розкрити долоні та відчути, як вони стають гарячими. Потім знову стиснути кулак… Так поступово ми вмикаємо плечі, живіт, ноги. Я рекомендую всім ознайомитися з протоколом Джейкобсона, тому що він допомагає і за хронічних стресових ситуацій як кризова йога, - радить експерт.

4. Вогонь

Коли три умовні стихії поновлено, необхідно повернути візуальну увагу.

- Зрозуміти, що я тут, я оцінюю і контролюю, що відбувається навколо, можу діяти. Для цього є такий прийом: людину просять уявити себе циферблатом. Вона стоїть на цифрі 6, перед нею цифра 12, праворуч - 3, а ліворуч - 9. На ці цифри треба розставити предмети, шукати очима тільки великі, не дрібниці, не людей. Що я бачу найбільше перед собою на цифрі 12? Допустимо, будинок. На цифрі 3 – автомобіль, на цифрі 9 – міську клумбу. А тепер треба заплющити очі та згадати, що і де на циферблаті.

Якщо людина називає правильно всі три об'єкти, значить, вона вийшла з «тунельного зору», що формується у травматичній ситуації, і в неї збереглася пам'ять.