Під час дебатів у Європарламенті депутати висловили підтримку «Радіо Свобода»

У Страсбурзі депутати Європарламенту під час сесії обговорили необхідність підтримати «Радіо Свобода» з огляду на невизначеність щодо продовження фінансування медіа з боку США. Про це йдеться у повідомленні на сайті «Радіо Свобода».

У дебатах взяли участь майже 40 депутатів, дві третини з них висловилися за необхідність зберегти «Радіо Свобода». Проти виступили крайні праві та шанувальник власника соцмережі Х — Ілона Маска.

«Коли я ходив до школи в комуністичній Румунії, мої батьки майже щодня нагадували мені, щоб я нікому не казав, що ми слухаємо "Радіо Свобода"», — такими словами розпочав свій виступ румунський депутат Дан Барна, який представляє у Європарламенті Францію ліберальних сил «Оновити Європу».

Його колега з групи «Європейські консерватори та реформісти», Клаудіу-Річард Тарзію, поділився схожими спогадами: «Я слухав його разом із батьками з майже релігійним благоговінням. Пізніше я протягом семи років працював кореспондентом "Радіо Свобода"», — розповів Клаудіу-Річард Тарзію.

Литовська євродепутатка з найбільшої політичної групи —  Європейської народної партії, Раса Юнкевичене, виголосила з трибуни: «Я навіть пам’ятаю, о котрій годині моя бабуся крізь тріск намагалася вловити свободу слова».

Разом зі спогадами депутати висували аргументи, чому для ЄС зараз важливо не допустити зникнення «Радіо Свобода». Зокрема, за їхніми словами, доступ до точної та правдивої інформації наразі важливий як ніколи, з огляду на «маніпуляції у соціальних мережах».

«У часи зростання дезінформації та геополітичної напруженості незалежні медіа не просто важливі, це необхідність. Вільна та безстрашна журналістика є однією з найміцніших основ здорової демократії», — наполіг Віргініюс Сінкевичюс, литовський євродепутат із фракції Зелених.

Більшість депутатів, які виступили на захист Радіо Свобода, представляють країни східної та центральної Європи. Водночас на захист свободи слова висловилися також представники Австрії та Люксембургу, тобто тих держав, які не були за залізною завісою. Серед них — австрієць Ганес Гейде з фракції «Прогресивний альянс соціалістів і демократів».

Серед тих, хто висловився проти, євродепутат з Кіпру Фідіас Панайоту, який до своєї політичної кар’єри місяцями ночував під офісом власника соцмережі Х — Ілона Маска, щоб познайомитися з ним. Ілон Маск раніше висловлювався за закриття «Радіо Свобода».

«Ми панікуємо і навіть думаємо про те, щоб використати гроші платників податків, щоб врятувати його ("Радіо Свобода" – ред). Але давайте будемо чесні —  наскільки незалежним та демократичним може бути ЗМІ, якщо його фінансує іноземний уряд?» — заявив Панайоту.

В основному парламентарі, які висловилися проти фінансування «Радіо Свобода» ЄС, звертали увагу на інші нагальні потреби, як от необхідність підтримати фермерів, витрачатися на оборону тощо. Німецька депутатка з крайніх правих сил (Група суверенних націй Європи), Марі Хан, заявила про зростаючу бідність серед пенсіонерів у Німеччині.

«Пенсіонерам, які працювали все своє життя, тепер доводиться збирати пляшки. А тут люди подумують вкласти ще більше грошей у нібито незалежний медіаресурс», —  заявила Марі Хан.

А француженка Віржині Жорон з крайньої правої фракції «Патріоти Європи» заявила: «Навіщо нам фінансувати старий пережиток холодної війни, коли наші національні потреби потребують конкретних інвестицій?»

Дебати тривали понад годину, на захист «Радіо Свобода» виступили майже 30 депутатів.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яка відкривала та підсумовувала дискусію, стала на захист і підтримку мовника.

Кос зачитала заяву високої представниці Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас, у якій йшлося, що протягом 70 років «Радіо Свобода» робило саме те, що стояло на порядку денному в Євросоюзі і про що говорили, а саме — вільна Європа та цінність свободи.

Кос закликала парламентарів захищати вільні медіа, щоб не робити подарунок автократам у всьому світі.

Радіо Свобода — це незалежна міжнародна інформаційна організація, чиї програми щотижня охоплюють аудиторію майже 50 мільйонів людей у 23 країнах світу, включаючи Росію, Україну, Іран, Афганістан, Пакистан, республіки Центральної Азії та Кавказу. Фінансується Конгресом США через USAGM.

«Голос Америки» фактично припинив роботу, але організацію не закрили. Керівництво Агентства USAGM анонсувало, що агенція буде «реорганізована» і зменшена в розмірах. Водночас українська служба «Голосу Америки» припиняє співпрацю з людьми, які працювали за персональними контрактами (PSC).

15 березня Агентство також повідомило «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода» (RFE/RL) про припинення фінансування. Українська служба «Радіо Свобода» продовжила працювати. 

«Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода» подало до суду на USAGM. Перше судове засідання відбулося 24 березня в Окружному суді округу Колумбія. Справу розглядав суддя Ройс Ламберт.

Про подібний судовий позов заявило й Radio Free Asia. 22 березня стало відомо, що журналісти «Голосу Америки» також подали до суду на адміністрацію Дональда Трампа. 

26 березня федеральний суддя Ройс Ламберт видав тимчасову заборону, яка блокує ліквідацію «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода». Про це йдеться в заяві судді Ламберта. Суддя постановив, що спроба адміністрації президента США Дональда Трампа позбавити групу фінансування «не підкріплена жодними фактами чи міркуваннями» та, ймовірно, порушує федеральний закон. Того ж дня USAGM повідомило про скасування рішення про припинення грантової угоди для RFE/RL на 2025 фінансовий рік.

29 березня Федеральний суд США також тимчасово призупинив спроби адміністрації Дональда Трампа ліквідувати медіакомпанію «Голос Америки». 

Фото: Christian Creutz