Тарифная война Трампа, требование США к членам НАТО, пакет на 1 млрд от Дании: новости дня

Трамп розпочав "торгову війну" зі світом.

В Україні кажуть, що буде "складно, але не критично".

Сійярто звинуватив Єврокомісію у запровадженні президентом США тарифів проти країн ЄС.

Все важливе і цікаве за четвер, 3 квітня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Тарифна війна Трампа.

2 квітня президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про початок тарифної, або "торгової" війни одночасно з усіма державами світу, запровадивши мита від 10% до 50% на імпорт до США залежно від країни походження.

На зібранні, що отримало назву "Зробимо Америку багатою знову", він назвав 2 квітня "Днем звільнення Америки" і підкреслив, що прагне захистити Америку від іноземних товарів.

"Іноземні лідери крали наші робочі місця, іноземні шахраї розграбували наші заводи, а іноземні стерв'ятники розірвали на шматки нашу колись прекрасну американську мрію", – пояснив свою логіку президент США.

Президент Трамп своїм указом запровадив національний надзвичайний стан у зв'язку з дефіцитом у зовнішній торгівлі США.

Оголошення Трампа стосується країн практично з усього світу, за винятком декількох держав, серед яких – Росія.

У Білому домі сказали, що Росія залишилася поза увагою, оскільки американські санкції вже "унеможливлюють будь-яку значущу торгівлю".

Держави Європейського союзу отримають митний тариф у 20% для експорту в США.

Деякі країни зіткнуться лише з базовою ставкою 10%.

До них, зокрема, належать Британія, Сінгапур, Бразилія, Австралія, Нова Зеландія, Туреччина, Україна.

Чотирьом кандидатам у члени Євросоюзу Дональд Трамп призначив митні тарифи понад 30%.

Зокрема, для Сербії тарифна ставка складе 37%, для Боснії – 35%, для Північної Македонії – 33%, для Молдови – 31%.

The Guardian пише, що тарифи Трампа зачепили навіть безлюдні острови біля Антарктиди.

Очікується, що базова ставка набуде чинності 5 квітня, а спеціальні і набагато масштабніші тарифи проти 60 "найгірших кривдників" Сполучених Штатів набудуть чинності 9 квітня.

Крім того, президент оголосив, що США запровадять "25% мита на всі автомобілі іноземного виробництва".

Ці тарифи набули чинності майже негайно, опівночі 3 квітня.

Щоб знизити тарифи, як повідомив міністр торгівлі США Говард Лутнік, основним торговельним партнерам Сполучених Штатів по всьому світу доведеться змінити свої правила і дозволити більше імпорту американської продукції.

"Ключове питання полягає в тому, чи будуть вони брати нашу сільськогосподарську продукцію? Чи будуть вони ставитися до нас справедливо? Чи можуть вони ставитися до нас справедливо? І відповідь з часом буде "так".

Американська продукція буде краще продаватися в інших країнах світу", – сказав він.

Тим часом чотири республіканці в Сенаті США приєдналися до демократів у середу, щоб висловити рідкісний двопартійний докір президенту Дональду Трампу щодо його торговельної політики.

Сенат прийняв резолюцію 51 голосом проти 48, спрямовану на блокування запропонованих адміністрацією Трампа тарифів на канадський імпорт.

Однак, слід зауважити, що вплив голосування в Сенаті може залишитися значною мірою символічним.

Реакція на тарифи США.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала оголошені 2 квітня Дональдом Трампом нові тарифи "серйозним ударом по світовій економіці" і заявила, що Європейський Союз готовий дати відповідь.

"Ми вже завершуємо роботу над першим пакетом контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь.

І зараз ми готуємося до подальших контрзаходів, щоб захистити наші інтереси і наш бізнес, якщо переговори проваляться", – заявила фон дер Ляєн.

Німеччина та Франція вимагають жорсткішої реакції Євросоюзу на тарифи США.

Основні країни ЄС критикують рішення Дональда Трампа.

Прем’єр Франції Франції Франсуа Байру назвав нові тарифи американського президента катастрофою для світу і США.

Французький президент Емманюель Макрон попередив, що тарифи Сполучених Штатів "зроблять американців біднішими" і закликав компанії призупинити інвестиції в США.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що рішення Дональда Трампа "докорінно хибне" і підриває вільну торгівлю в усьому світі.

Він підкреслив, що це "атака на торговельну систему, яка створила процвітання в усьому світі, що саме по собі є американським досягненням".

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що "це захід, який я вважаю неправильним і таким, що не приносить користі жодній із залучених сторін".

Втрати Польщі через американські тарифи за попередніми "найскромнішими підрахунками" можуть перевищити $2,6 млрд, повідомив прем’єр країни Дональд Туск.

У Швеції закликали до "європейського відродження" на тлі тарифів Трампа, а Австрія пропонує ЄС ударити тарифами по республіканських штатах США.

У Норвегії кажуть, що тарифи Трампа можуть порушувати статут НАТО.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що уряд протистоятиме анонсованим тарифам президента США Дональда Трампа за допомогою контрзаходів.

Він оголосив про 25%-і тарифи на автомобілі з США.

Крім того, він пообіцяв підтримку постраждалим працівникам.

"Наші старі відносини постійного поглиблення інтеграції зі Сполученими Штатами закінчилися.

80-річний період, коли Сполучені Штати взяли на себе роль глобального економічного лідерства ..

закінчився", – констатував Карні.

А ще Канада оголосила про зміцнення торговельних відносин із Німеччиною.

Іспанія представила багатомільярдний план захисту економіки від тарифів Трампа.

Литва виплатить 20 млн євро експортерам, які постраждають від тарифів Трампа.

Румунія також обіцяє підтримку своєму бізнесу.

Міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що через введені Дональдом Трампом тарифи буде "складно, але не критично".

Китай назвав тарифну війну Трампа "тактикою залякування" і обіцяє протистояти.

"Сполучені Штати розробили так звані "взаємні тарифи" на основі суб'єктивних і односторонніх оцінок, що суперечить правилам міжнародної торгівлі і завдає серйозної шкоди законним правам та інтересам відповідних сторін", – йдеться в заяві Міністерства торгівлі Китаю.

У США закликають не реагувати на тарифи.

Міністр фінансів США порадив світовим державам не ескалювати торгову війну.

"Сядьте спокійно, прийміть це і подивіться, що з цього вийде.

Тому що, якщо ви відповісте, буде ескалація", – сказав Скотт Бессент у середу невдовзі після оголошення Дональдом Трампом тарифної війни.

Білий дім оголосив, що тарифи залишатимуться чинними доти, "доки президент Трамп не визначить, що загроза, пов'язана з торговельним дефіцитом і невзаємним ставленням, що лежить в його основі, буде задоволена, вирішена або пом'якшена".

Шанс для ультраправих.

Мита Дональда Трампа надали ультраправим Європи можливість вдарити по Єврокомісії і урядам своїх країн.

Слід зауважити, що представники адміністрації американського президента неодноразово публічну підтримували європейських ультраправих.

Лідер ультраправих Іспанії накинувся на уряд і Брюссель через нові мита США.

Зокрема, лідер іспанської ультраправої партії Vox Сантьяго Абаскаль звинуватив президенку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, прем'єр-міністра Іспанії Педро Санчеса та лідера консервативної Народної партії Альберто Нуньєса Фейхоо у нездатності захистити інтереси іспанського народу.

Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто вважає Брюссель винним у тому, що президент США Дональд Трамп вирішив запровадити нові високі тарифні ставки щодо країн ЄС.

"Єврокомісія повинна була вести переговори! У них було два з половиною місяці для цього", – дорікнув Сійярто.

Тим часом, рейтинг ультраправих у Німеччині майже зрівнявся з консерваторами.

Згідно з опитуванням компанії infratest dimap, рейтинг ХДС/ХСС, що перемогла на нещодавніх парламентських виборах, упав до 26%, що є найнижчим рівнем з жовтня 2022 року.

У той же час ультраправа "Альтернатива для Німеччини" досягла нового максимуму в 24%.

Різниця між показниками партій перебуває в межах похибки у 2 відсоткові пункти.

Переговори США з РФ і Україною.

У Вашингтоні анонсували приїзд української делегації.

Про це, зокрема, повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент, який веде переговори про українські надра.

"Думаю, що команда з України прибуде вже в кінці цього тижня чи на початку наступного тижня", – сказав Бессент.

Він додав, що в Сполучених Штатах вважають "цю угоду дуже важливою для американського народу, для українського народу, для мирного процесу".

Дмитрієв став найвищим російським посадовцем, який відвідав США у державних справах з моменту повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Спецпосланець глави Кремля повідомив, що він перебуває у Вашингтоні для "відновлення діалогу" зі Штатами.

Дмитрієв сказав, що відновлення діалогу – поступовий процес, але "кожна зустріч, кожна відверта розмова дозволяє рухатися вперед".

До речі, в "коаліції рішучих" вирішили, що одному з їхніх представників також доведеться в якийсь момент вести переговори з Росією.

Про це, зокрема, повідомив фінський президент Александр Стубб.

Зміна політики США в НАТО.

НАТО потребує посилення, заявив сьогодні перед початком зустрічі міністрів держав-членів НАТО у Брюсселі державний секретар США Марко Рубіо.

У бельгійській столиці, до речі, працює кореспондент "Європейської правди".

Рубіо оголосив категоричну вимогу від усіх членів НАТО витрачати на оборону 5% ВВП і додав, що США теж це планують.

Слід зауважити, що 5% ВВП на оборону – це досить високий показник.

Очільник американського зовнішньополітичного відомства підкреслив, що Сполучені Штати пріоритизують оборону і розраховують від європейців такого же підходу.

При цьому державний секретар США наполягає, що Сполучені Штати лишаються у складі НАТО.

"Президент США чітко дав зрозуміти, що він підтримує НАТО, і ми плануємо лишатися в НАТО", – сказав він, додавши, що вважає протилежну думку "істерією".

Занепокоєння європейських союзників викликані низкою ознак того, що США втрачають інтерес до НАТО і його захисту.

Серед сигналів – і публікація цього тижня видання The Washington Post про зміст закритої стратегії Пентагону, в якій ідеться, що США вивчають лише один варіант свого військового залучення у разі нападу ворожої держави на союзника.

І цей союзник – не НАТО, а Тайвань, який планують захищати у разі нападу з боку Китаю.

Документ також визнає, що це означає зростання ризику нападу Росії на Європу – і нічого не пропонує з цим робити.

До речі, генсек НАТО заявив, що РФ залишиться загрозою для НАТО навіть після мирної угоди з Україною.

Та заспокійливі заяви представників США та НАТО держави-союзники не сприймають як безумовний факт.

Навпаки, є дані, що ключові держави Європи вже працюють над планом поступової заміни США.

Та європейці свідомі того, що не можуть швидко замінити оборонну потужність американців, тому готові робити ледь не будь-що, аби на певний час лишитися під захистом США.

Про можливі сценарії щодо майбутнього НАТО і те, як керівництво Альянсу намагається запобігти найгіршим з них, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Брюсселя) З Трампом за будь-яку ціну? Чим готова поступитися Європа, аби США не вийшли з НАТО.

Тим часом, держави-члени Альянсу продовжують оголошувати про кроки з посилення обороноздатності.

Наприклад, прем'єр Греції озвучив деталі майбутньої масштабної системи оборони "Щит Ахіллеса".

Румунія проводить ревізію укриттів.

Румунська палата аудиторів з’ясувала, що наявні укриття цивільного захисту в країні – у дуже недостатній кількості та незадовільному стані.

Прем’єр Ізраїлю в Угорщині.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу прибув до Будапешта рано-вранці у четвер попри ордер Міжнародного кримінального суду, а вдень його зустрів угорський прем’єр Віктор Орбан з з військовими почестями.

Орбан направив запрошення Нетаньягу в листопаді минулого року – наступного дня після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за підозрою причетності до воєнних злочинів в Газі.

Очільник уряду Угорщини пообіцяв не виконувати ордер, незважаючи на те, що Угорщина є членом суду.

І сьогодні угорський уряд, за словами керівника апарату прем’єра Гергея Гуяша, ініціює процедуру виходу зі складу членів Міжнародного кримінального суду відповідно до конституційної та міжнародно-правової бази.

А згодом Віктор Орбан підписав урядове рішення, яке розпочинає процедуру виходу країни з Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС).

За його словами, в останні роки це вже не неупереджений суд, а "політичний суд".

Він зазначив, що "був прем'єр-міністром, який підписав документ про приєднання до Міжнародного кримінального суду" у 2001 році, а тепер буде тим, хто вийде з нього.

Своєю чергою Нетаньягу назвав сміливим кроком вихід Угорщини з МКС, який він назвав "корумпованою організацією", яка "загрожує демократії".

"Ви перша держава, яка залишила цю гниль...Ви проявили надзвичайну мужність перед обличчям антисемітизму", – сказав він.

В Міжнародному кримінальному суді просять Угорщину не йти.

В Ірландії критикують Угорщину за прийом ізраїльського прем’єра, а канцлер Німеччини Олаф Шольц, який залишає посаду, каже, що "не може уявити" арешт Нетаньягу в Німеччині.

Попри ордер на арешт прем’єра Ізраїлю, який видав Міжнародний кримінальний суд, Шольц не очікує на арешт очільника уряду Ізраїлю під час його візиту до Німеччини.

Пакет на 1 млрд від Данії.

Розвідка та аналітики Північноатлантичного альянсу вважають, що російські війська не мають помітного шансу на прорив лінії оборони ЗСУ.

Про це заявив високопосадовець Альянсу, що спілкувався з журналістами під час міністерського засідання НАТО, повідомляє кореспондент "Європейської правди" з Брюсселя.

Високопосадовець Альянсу також повідомив, що Росія продовжує накопичувати ракети для нових ударів по Україні.

Данія оголосила про новий пакет допомоги Україні вартістю майже $1 млрд.

"Я сподіваюся, що наша допомога надихне інших союзників надати ще більшу підтримку", – прокоментував міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен.

У той же час влада країни активізувалася на тлі зазіхань Дональда Трампа на Гренландію.

Прем’єрка країни Метте Фредеріксен наразі перебуває з візитом на острові.

Там вона учергове відкинула претензії США на Гренландію, залишивши відкритою можливість співпраці для зміцнення безпеки острова.

"Не можна анексувати інші країни", – наголосила вона.

Польща передала Україні ще 5 тисяч терміналів Starlink для прифронтових міст, а у Чехії кажуть, що забезпечили щомісячні поставки боєприпасів в Україну до вересня.

Решта новин.

Грузія скоротила термін безвізового перебування біженців з України до одного року.

На центральній площі Амстердама спалахнуло авто.

Підозрюють спробу суїциду.

В Австрії заарештували водія мікроавтобуса з українцями, що потрапив у смертельну ДТП.

Соратники засудженої Ле Пен скликають мітинг у Парижі на її підтримку.

Уряд Болгарії пережив вотум недовіри.

Іспанія офіційно припинила програму "золотих віз".

У Польщі заявили, що за кібератакою на партію Туска стоять групи з Росії та Білорусі.

Венс: Маск залишиться "другом і радником" Трампа після завершення роботи в DOGE.

Австрія та Німеччина закривають вʼїзд "підарештному" Додіку.